ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 812/1530/16
адміністративне провадження № К/9901/16703/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 (суддя Смішлива Т.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 (колегія у складі суддів Чебанова О.О., Сіваченка І.В., Шишова О.О.)
у справі № 812/1530/16
за позовом Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський краситель»
про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський краситель», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.10.2016 по 30.11.2016 в розмірі суми 197600,30 гривень.
2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017, позов задоволено частково:
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.10.2016 по 30.11.2016 у сумі 115121,03 грн;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. 12.06.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог у розмірі 82479,27 грн та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Рубіжанський Краситель" зареєстровано в УПФ України в м. Рубіжному Луганської області як платник страхових внесків 24.02.2004.
7. З жовтня 2016 року по листопад 2016 року позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії за списком № 1, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій отримані посадовою особою відповідача.
8. Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
9. Загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.10.2016 по 30.11.2016 складає 115121,03 грн, а саме за жовтень 2016 року - 58199,09 грн та за листопад 2016 року - 56921,94 гривень.
10. Сума заборгованості по стягненню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підтверджується як самими розрахунками, так і карткою особового рахунку платника, згідно якої відповідачу нараховано до відшкодування за жовтень 2016 року - 58199,09 грн, за листопад 2016 року - 56921,94 гривень.
11. У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що на адресу відповідача надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак сума боргу в добровільному порядку сплачена не була, а тому, вона підлягає примусовому стягненню.
Також зазначив, що до суми позову включено помилково раніше не заявлені до відшкодування витрати з виплати та доставки пільгових пенсій за Списком № 1 за вересень 2015 року у сумі 28344,00 грн, за серпень 2015 року у сумі 20000,00 грн, за вересень 2016 року по Кремінському району - 135,27 грн та за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року у сумі 34000,00 гривень.
13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.10.2016 по 30.11.2016 щодо осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Крім того, зазначав, що позивачем у позові визначено період виникнення заборгованості за жовтень - листопад 2016 року, однак, у розрахунку заборгованості зазначено також, що до суми позову - 197600,30 грн включено заборгованість за вересень 2015 року у сумі 28344,00 грн, за серпень 2015 року у сумі 20000,00 грн, за вересень 2016 року по Кремінському району - 135,27 грн та за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року у сумі 34000,00 грн., однак, доказів здійснення перерахунку до позову не додано, відповідачу також не направлялось.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стягненню підлягає заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2016 року у сумі 58199,09 грн та за листопад 2016 року - 56921,94 грн, а всього у сумі 115121,03 гривень.
15. Вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 82479,27 грн, яка складається із заборгованості за вересень 2015 року у сумі 28344,00 грн, за серпень 2015 року у сумі 20000,00 грн, за вересень 2016 року по Кремінському району - 135,27 грн та за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року у сумі 34000,00 грн, задоволенню не підлягають, оскільки заяв про зміну предмету позову, оформлених відповідно до вимог ст. 106 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), чи про збільшення позовних вимог від позивача впродовж розгляду справи не надходило. Тому, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інші періоди, ніж ті, які визначені у позовній заяві.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального права.
17. Скаржник зазначає, що у цьому позові на суму 197600,30 грн за період з 01.10.2016 по 30.11.2016 була донарахована сума в розмірі 82479,27 грн, що складається із сум, які помилково були враховані в графі 7 в розрахунку сум заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до ТОВ «Рубіжанський краситель», а тому також підлягають стягненню.
18. 12.07.2017 відповідач подав заперечення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ