1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2022 року

Київ

справа №615/1644/16-а

адміністративне провадження № К/9901/15643/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Валківського районного суду Харківської області від 21.02.2017 (суддя - Токмакова А.П.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 (судді - Бондар В.О., Калитка О.М., Кононенко З.О.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Валківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправними дії Валківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003;

-зобов`язати відповідача здійснити розрахунок пенсії за віком з 01.01.2013 безстроково виходячи із показника середньої заробітної плати за 3 календарні роки, що передують року призначення пенсії, а саме за 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік та здійснити виплату донарахованої суми пенсії;

-визнати протиправними дії Валківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у зарахуванні до загального трудового стажу при призначенні пенсії за віком на загальних підставах час роботи в районах Крайньої Півночі з 01.01.1991 по 24.02.1993 у кратному пільговому обчисленні 1 рік за півтора роки;

-зобов`язати зарахувати та перерахувати з 01.01.2013 призначену пенсію за віком з урахуванням зазначеного пільгового (кратного) обчислення періоду роботи в районах Крайньої Півночі.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Згідно трудового договору від 25.04.1985, укладеного між управлінням Якутуглеавтоматика та ОСОБА_1 в м. Нерюнгри Якутської АССР, останній прийнятий на роботу до підприємства в якості старшого інженера по техніці безпеки.

Згідно трудового договору, укладеного між управлінням Якутуглеавтоматика та позивачем від 25.04.1988 в м. Нерюнгри Якутської АССР, позивач прийнятий на роботу в якості інженера по ТБ.

З архівної довідки №12-12-6Д648з/1289 від 03.05.2011, позивач працював в Якутському Спеціалізованому монтажно-наладочному управлінні Якутуглеавтоматика Союзуглеавтоматика МУП СССР з 25.04.1985 по 24.02.1993 на посаді старшого інженера по техніці безпеки; формувальника, інженера спеціалізованої ділянки по налаштуванні електроприводів пристроїв шахт.

В період роботи укладались строкові трудові договори між позивачем та управлінням Якутуглеавтоматика: з 25.04.1985 по 24.04.1988; з 25.04.1988 по 24.04.1991; з 25.04.1991 по 24.02.1993.

Періоди, які не підлягають включенню в спеціальних трудовий стаж, що надають право на дострокове призначення трудової пенсії - відсутні.

Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , позивач працював в управлінні Якутуглеавтоматика в період з 25.04.1985 по 24.02.1993.

Відповідно до повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 2799-02/20 від 15.02.2017, надісланого на запит суду, позивач перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» з 01.09.2005 по 31.12.2013.

З 01.01.2013 року виплата пенсії припинена на підставі особистої заяви позивача у зв`язку з переходом на пенсію за іншим законом.

З 01.01.2013 позивачу на підставі його заяви призначена пенсія за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

18.11.2016 позивач звернувся до відповідача про проведення перерахунку призначеної пенсії за віком за ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла на момент призначення даної пенсії, тобто провести її нарахування, як вперше призначену пенсію за віком, а не як перехід з одного виду пенсії на інший та проведення перерахунку призначеної пенсії за віком з урахуванням пільгового стажу 1 рік за півтора з 25.04.1985 по 24.02.1993 та здійснити виплату недоотриманої суми пенсії за віком з часу її призначення.

Листом від 24.11.2016 №19/Д, відповідач відмовив позивачу в задоволенні заяви посилаючись на відсутність передбачених законом підстави для обчислення пенсії з врахуванням показника середньої заробітної плати за 2010-2012 роки, а також на те, що зарахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні після 01.01.1991 чинним законодавством не передбачено.

Не погодившись з відмовою відповідача, вважаючи її протиправно, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно при розрахунку розміру пенсії за віком, застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік, оскільки за призначенням такого виду пенсії у 2013 році він звернувся вперше.

Крім того, посилався на те, що неправомірні дії відповідача при призначені державної пенсії за віком, а саме застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2007 рік та не зарахування до загального трудового стажу в полуторному розмірі період роботи в районах Крайньої Півночі з 01.01.1991 по 24.02.1993, суттєво зменшує розмір його державної пенсії за віком та погіршує його становище.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Валківського районного суду Харківської області від 21.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Валківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального трудового стажу при призначенні пенсії за віком на загальних підставах час роботи в районах Крайньої Півночі з 01.01.1991 року по 24.02.1993 року у кратному пільговому обчисленні - 1 рік за півтора роки, зобов`язано відповідача зарахувати та перерахувати з 12.06.2016 призначену пенсію за віком позивачу з урахуванням зазначеного пільгового (кратного) обчислення періоду роботи в районах Крайньої Півночі.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позовні вимоги за період з 01.01.2013 по 11.06.2016, включно, - залишено без розгляду.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до загального трудового стажу при призначенні пенсії за віком на загальних підставах часу роботи в районах Крайньої Півночі з 01.01.1991 по 24.02.1993 у кратному пільговому обчисленні 1 рік за півтора роки є протиправними.

Відмовляючи у задоволені решти позовних вимог, суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для застосування нового показника середньої заробітної плати, зокрема за 2010-2013 роки, з посиланням на те, що показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік при обчисленні позивачу розміру пенсії за віком застосовано відповідно до положень ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Постанови КМУ «Про підвищення рівня соціального захисту населення» №327 від 23.04.2012.

Залишаючи позовні вимоги за період з 01.01.2013 по 11.06.2016 включно без розгляду, суди виходили з того, що позивачем пропущено передбачений законом строк звернення до адміністративного суду.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права у даних правовідносинах, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень. Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим зроблено помилкові висновки щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Зокрема посилався на те, що за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше, оскільки до того отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, а тому застосування відповідачем в даному випадку положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV та здійснення переведення його з одного виду пенсії на інший є помилковим.

Також посилався на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо пропуску ним строку звернення до суду.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються позивачем лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в частині залишення позовних вимог без розгляду, тому в іншій частині висновки судів попередніх інстанцій не перевіряються.


................
Перейти до повного тексту