ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/20270/18
адміністративне провадження № К/9901/12755/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2020 (головуючий суддя Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 (колегія суддів у складі судді-доповідача Аліменка В.О., суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.)
у справі № 640/20270/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:
- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та Порядку, затвердженому цією постановою, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, вставленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2020, залишеним без змін Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020, у задоволенні позову відмовлено.
3. ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020, у якій просив скасувати зазначені судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача звільнено з військової служби 23.09.1992, а 08.12.1997 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.
5. 24.10.2016 під час повторного огляду органами МСЕК змінено причинний зв`язок інвалідності - внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
6. З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням І групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, позивач звернувся до із відповідною заявою та копіями необхідних документів.
7. 09.11.2018 відповідно до протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, остання дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги з мотивів, що І група інвалідності встановлена позивачу в період, коли законодавством не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.
8. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності. Позивач не набув право на звернення за отриманням одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №499, оскільки вперше інвалідність встановлена більш ніж через три місяці після звільнення зі строкової військової служби.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що суди невірно застосували норми чинного законодавства (ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та Порядки №499, №975). Стверджує, що отримана ним у 2016 році інвалідність є окремим страховим випадком, оскільки було змінено причинний зв`язок інвалідності. Крім того, була відмінена попередня постанова ВЛК, на підставі якої він отримав інвалідність у 1997 році.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.