ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 340/1051/19
адміністративне провадження № К/9901/2637/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №340/1051/19
за позовом Релігійної громади (парафія) Української Православної Церкви Київського Патріархату ( Христа Спасителя ) м. Олександрії
до виконавчого комітету Олександрійської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 (головуючий суддя: Кармазина Т.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 (колегія у складі: головуючого судді Божко Л.А., суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року Релігійна громада (парафія) Української Православної Церкви Київського Патріархату ( Христа Спасителя ) м. Олександрії звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, що в подальшому уточнювали, до виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №77 від 07.02.2019 "Про створення погоджувальної комісії щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації".
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та протиправним, оскільки виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області прийняв дане рішення з порушенням статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських iнтepeciв під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому piвні, затвердженого Постановою КМУ №555 від 25.05.2011, без проведення громадських слухань та без відповідної кількості представників громадськості, яких повинно становити не менше 50 відсотків обраних під час громадських слухань.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №77 від 07.02.2019 "Про створення погоджувальної комісії щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації".
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, приймаючи спірне рішення, порушив процедуру створення даної комісії, не дотримав пропорційність її складу та виду учасників комісії, передбачені абзацом 2 частини сьомої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Оскільки погоджувальна комісія створена з порушенням чинного законодавства, розгляд пропозицій позивача даною комісією є порушенням прав позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 22.01.2020 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга виконавчого комітету Олександрійської міської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №340/1051/19, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задовленні позову.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив, що прийняте відповідачем спірне рішення є правомірним та обґрунтованим, оскільки комісія щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації у складі має не менше 50 відсотків представників громадськості від загальної чисельності членів комісії. Адже, на переконання відповідача, двоє членів комісії зареєстровані, як суб`єкти підприємницької діяльності на території м.Олександрії, у зв`язку з чим є представниками громадськості. Також, до складу комісії входить депутат Олександрійської міської ради Кіровоградської області, який є представником інтересів територіальної громади. Також скаржник зауважує, що спірне рішення не порушує прав чи інтересів позивача та не забезпечує поновлення порушеного права, так як остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації, незалежно від рішення погоджувальної комісії.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 22.01.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
9. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання доказів на підтвердження повноваження особи, яка підписала скаргу на представництво або самопредставництво виконавчого комітету Олександрійської міської ради.
10. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки
11. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету Олександрійської міської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі за вищевказаним позовом.
12. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 18.05.2022.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як встановлено судами попередніх інстанції, 11.12.2018 позивач звернувся до управління житлово - комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міського ради з клопотанням про включення до проекту генерального плану м. Олександрія земельних ділянок для будівництва та розміщення культових споруд, а саме Православного Храму.
14. Також встановлено, що погоджувальною комісією щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації, створеною відповідно до оскаржуваного рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №77 від 07.02.2019 «Про створення погоджувальної комісії щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації» розглянуте клопотання позивача та залишене без задоволення.
15. Позивач, не погоджуюючись з рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №77 від 07.02.2019 "Про створення погоджувальної комісії щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації", звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до статті 2 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
19. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
20. Згідно зі статтею 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
21. За правилами частин першої, другої статті 21 Закону № 3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
22. Відповідно до частини третьої цієї статті сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.