1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

справа №140/2338/18

адміністративне провадження № К/9901/14927/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (колегія суддів: Іщук Л. П., Обрізко І. М., Онишкевич Т. В.) у справі № 140/2338/18 за позовом ОСОБА_1 до Ковельського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Ковельського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення середньої заробітної плати для призначення їй страхової виплати, визнати незаконною та скасувати постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Ковелі Волинської області від 20 квітня 2007 року № 709-1 про призначення їй щомісячних страхових виплат, зобов`язати відповідача здійснити призначення та перерахунок страхових виплат з розрахунку календарних днів, прийнявши в розрахунок цих виплат середню заробітну плату за період червень-листопад 2005 року в сумі 2891,12 грн та виплатити недоплачені кошти за період з 30 березня 2007 року з компенсацією втрати частини суми у зв`язку із порушенням строків виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року позов задоволено частково:

визнано протиправними дії щодо неправильного обчислення позивачу середньої заробітної плати для призначення страхової виплати;

визнано протиправною та скасовано постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ковелі Волинської області від 20 квітня 2007 року № 709-1 про призначення позивачу страхової виплати в частині призначення позивачу щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілої в розмірі 641,03 грн. щомісячно і разово за період з 30 березня 2007 року по 31 березня 2008 року в розмірі 41,36 грн;

зобов`язано Ковельське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області вирішити питання щодо перерахунку та виплати щомісячних страхових виплат з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно проведено розрахунок страхових виплат позивача на підставі довідки про середню заробітну плату від 18 січня 2006 № 127/04-10-23, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області, яка не відповідає затвердженій формі згідно Порядку № 1266. Водночас сам розрахунок проведений неправильно, оскільки заробітна плата обрахована шляхом ділення на кількість робочих днів, а не календарних, як встановлено Порядком №1266.

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, судове рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 01 грудня 2005 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві, про що складено акт за формою Н-1 від 26 грудня 2005 року.

Рішенням Волинської обласної МСЕК від 30 березня 2007 року позивачу встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності з 30 березня 2007 року з подальшим переоглядом, внаслідок нещасного випадку на виробництві.

20 квітня 2007 року постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Ковелі Волинської області №709-1 позивачу призначено одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 31500,00 грн. та щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 641,03 грн. щомісячно.

Не погоджуючись з обчисленням розміру середньомісячної заробітної плати для призначення страхових виплат, у 2018 році позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок суми щомісячної страхової виплати.

17 вересня 2018 року листом № 04-3/К-13з-19 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області відмовило в задоволенні вказаної заяви з покликанням на те, що призначення страхових виплат здійснено на підставі чинного на той момент законодавства, а тому відсутні підстави для перерахунку страхових виплат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку страхових виплат, оскільки ним порушено механізм призначення страхової виплати, а саме, для обрахунку страхової виплати була використана не та форма довідки про середню заробітну плату.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що обрахування страхової суми здійснене на підставі довідки, яка була наявна в матеріалах страхової справи. У відповідача відсутній обов`язок щодо витребування нової довідки, водночас позивач не була позбавлена права самостійно отримати від роботодавця довідку про свою середню заробітну плату та надати її відповідачу для перерахунку страхової виплати.

Також апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про необхідність обчислення середньої заробітної плати для призначення страхових виплат із розрахунку в календарних днях, оскільки ні Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ні Порядок № 1266 такої вимоги не містять, натомість, затверджені у встановленому законом порядку форми довідок про середню заробітну плату (дохід), зокрема ті, на які покликався суд першої інстанції, в розрахунковому періоді беруть робочі години/дні.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з підпунктом в пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).


................
Перейти до повного тексту