ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 260/4567/20
адміністративне провадження № К/9901/42923/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці (процесуальний правонаступник Галицької митниці Держмитслужби) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 (суддя-доповідач Кухтей Р.В., судді: Шевчук С.М., Шинкар Т.І.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ГОЛДЕН ФРУІТ» до Галицької митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
У С Т А Н О В И В:
Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 27.04.2021 адміністративний позов ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 13.10.2020 №209000/2020/210024/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.10.2020 №UA209140/2020/00490.
23.07.2021 Галицька митниця Держмитслужби (далі - Митниця) звернулася з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції у цій справі.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.10.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
На цю ухвалу Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передати для продовження розгляду.
У касаційній скарзі відповідач наводить довід, як підставу для скасування ухвали суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду, - невідповідність висновку суду дійсним обставинам справи щодо неподання скаржником заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідач наголошує, що норми процесуального закону не містять вимог щодо обов`язку учасників справи подавати заяви та клопотання окремими документами. У строк, визначений судом для усунення недоліків апеляційної скарги, ним було подано заяву від 03.09.2021 про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору та заміни сторони у справі. У цій заяві серед іншого було наведено підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження (відсутність бюджетних асигнувань на видатки для сплати судового збору), яким суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки та зробив помилковий висновок, що скаржник не подав заяви для поновлення строку.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну та необґрунтовану. Позивач вказує, що у прохальній частині заяви від 03.09.2021 про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору та заміни сторони у справі відповідач не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, як того вимагає норма пункту 4 частини першої статті 167 КАС, тому висновок суду про неподання скаржником такої заяви є правильним.
На стадії відкриття касаційного провадження здійснено заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва, передбаченого статтею 52 КАС.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення проти касаційної скарги позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Положеннями пункту 1 частини другої статті 295 КАС встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, частина третя статті 295 КАС передбачає, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. При цьому адміністративний суд має дискреційні повноваження на поновлення процесуальних строків і питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюється судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку.
Порушення вимог до оформлення апеляційної скарги, деталізованих у статті 296 КАС зумовлює її залишення без руху чи повернення за правилами статті 169 цього Кодексу (частина друга статті 298 КАС).
Подання апеляційної скарги після закінчення строків, врегульованих у статті 295 КАС є також підставою для залишення її без руху.