ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 810/1661/17
адміністративне провадження № К/9901/58788/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №810/1661/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віракс" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віракс" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 (суддя Панченко Н.Д.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді: Мельничук В.П., Земляна Г.В.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віракс" звернулося до адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, у якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №125150001/2016/010097/2 від 27.12.2016; зобов`язати Київську митницю Державної фіскальної служби прийняти рішення щодо визнання заявленої декларантом митної вартості товару щодо товарів, які імпортуються за митною декларацією №125150001/2016/710811 від 27.12.2016; стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віракс" суму переплачених податків та обов`язкових митних платежів у розмірі 25687,37грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віракс" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №810/1661/17 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства у справі №810/1661/17.
Ухвалою суду від 16.05.2022 попередній розгляд справи призначено на 17.05.2022.
В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, було визначено митну вартість за основним методом-за ціною договору (контракту), та було заявлено цей показник у декларації митної вартості, до якої додані документи, що її підтверджують, згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, орган доходів і зборів безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартість товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосування резервного методу.
У поданому відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що касаційна скарга не спростовує рішень судів попередніх інстанцій, які по суті є законними, обґрунтованими та правомірними, такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ Віракс є новим найменуванням ТОВ Візард-Україна, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ Візард-Україна від 15.03.2017 №1/2017.
02.08.2016 між ТОВ Візард-Україна та компанією Аlfеy Solutions Ou укладено контракт № 02/08-16 на поставку санітарно-технічного, нагрівального, опалювального та іншого обладнання, а також комплектуючих до нього.
У грудні 2016 року на адресу позивача надійшов товар за цим контрактом.
26.12.2016 з метою митного оформлення товару ТОВ Віракс подало електронну митну декларацію № 125150001/2016/710666, у якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору (контракту).
Для підтвердження правильності задекларованих показників позивачем було надано: зовнішньоекономічний контракт від 02.08.2016 №02/08-16; інвойси від 22.12.2016 №5024 та №5025; сертифікат перевезення товару; міжнародну товарно-транспортну накладну №0015115; прайс-лист, контракт, договір про надання послуг митного брокера.
За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів, та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.
27.12.2016 митний брокер повідомив Київську митницю ДФС про неможливість на даний час подати додаткові документи та просив прийняти рішення до закінчення встановленого терміну.
З урахуванням викладеного, Київською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості від 27.12.2017 №125150001/2016/010097/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод, скоригував заявлену позивачем митну вартість товарів у ЕМД №125150001/2016/710666, а саме, збільшив митну вартість товару №3 до 327,50 дол. США; збільшив митну вартість товару №5 до 10795,18 дол. США; збільшив митну вартість товару №7 до 4,06 дол. США; збільшив митну вартість товару №8 до 227,96 дол. США; збільшив митну вартість товару №9 до 5671,01 дол. США (т.2, а.с. 169-170).
Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 оспорюваного рішення зазначив, що надані позивачем документи містять розбіжності, а саме, прайс-лист виданий відправником, а не виробником.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та стягнення суми митних платежів.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову, посилався на обґрунтованість дій відповідача та правомірність рішення Київської митниці ДФС щодо коригування митної вартості, з огляду на відсутність документального підтвердження заявлених відомостей про митну вартість.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.