ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 810/3859/16
адміністративне провадження № К/9901/11591/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 (cуддя - Балаклицький А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кузьменко В.В.) у справі №810/3859/16.
встановив:
Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 25000,00 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2017, залишеною без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Київській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2017, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Київській області вказує на те, що спірна сума заборгованості виникла у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 06.10.2015 №6909-17, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2015 №6909-17, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25000,00 грн.
Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 11.02.2016 №221-23/1 на суму 25000, 00 грн.
У зв`язку з несплатою суми податкового зобов`язання, нарахованого згідно вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звернулась з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми податкового боргу в розмірі 25000,00 грн.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).