ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 814/1916/17
адміністративне провадження № К/9901/48786/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №814/1916/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування картки відмови, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 (суддя Гордієнко Т.О.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 (головуючий суддя Скрипченко В.О., судді: Бойко А.В., Осіпов Ю.В.),
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» звернулося до адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару від 29.03.2017 №504010/2017/000005/1 та від 28.04.2017 №UA504010/2017/000006/1, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 29.03.2017 №UA504010/2017/00013 та від 28.04.2017 №UA504010/2017/00020, зобов`язання прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «МГЗ» надмірно сплачених податку на додану вартість в сумі 1' 731' 386,65грн. та мита в сумі 451309,31грн. і подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Миколаївській області.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Миколаївська митниця ДФС звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Миколаївської митниці ДФС у справі №814/1916/17.
Ухвалою суду від 16.05.2022 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 17.05.2022.
В обґрунтування своїх вимог митний орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального і процесуального права, а тому судові рішення є незаконними та необґрунтованими. На переконання відповідача, у поданих позивачем до митного оформлення документах наявні розбіжності та документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідач вказує, що позивачем не надано в повному обсязі додаткові документи, які вимагались митним органом для підтвердження заявленої митної вартості. Як зазначає відповідач, дії митниці щодо коригування митної вартості товарів, що оскаржується є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства. Зазначені відповідачем доводи касаційної скарги перекликаються з доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що касаційна скарга не спростовує рішень судів попередніх інстанцій, які по суті є законними, обґрунтованими та правомірними, такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.12.2015 між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Єдіная торговая компанія» був укладений зовнішньоекономічний контракт №RF/RD/02-16/15-520, відповідно до якого з урахуванням додатку №3 (Специфікація № 3) від 22.02.2017 продавцем здійснювалась поставка товару - натру їдкого (гідроксид натрію) в обсязі 4000,0 тн +/-5% за ціною 367,58 дол. США за тону на загальну суму 1 470 320,00 дол. США+/-5%, та додатку №4 (Специфікація № 4) від 22.03.2017.2017 продавцем здійснювалась поставка товару-натру їдкого (гідроксид натрію) в обсязі 4000,0 тн +/-5% за ціною 368,83 дол. США за тону на загальну суму 1 475 320,00 дол. США+/-5%. Відповідно до п. 3.1,2.1 Контракту продавець зобов`язаний поставити товар на умовах СРТ ст. Жовтнева Одеської залізниці згідно ІНКОТЕРМС-2010, при цьому ціна на товар також визначається та приймається на умовах СРТ ст. Жовтнева Одеської залізниці та включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця.
З метою переміщення через митний кордон товару позивачем 22.03.2017 подано електронну митну декларацію №UA504010/2017/000933 та 20.04.2017 - ЕМД №UA504010/2017/001264 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за основним методом оцінки за ціною контракту 367,58 дол. за тону.
Для підтвердження митної вартості товару були надані: контракт №RF/RD/02-16/15-520 від 03.12.2015, специфікації №3 від 22.02.2017, №4 від 22.03.2017, інвойси. Митна вартість товару у митних деклараціях (графа №43) була заявлена за основним методом оцінки - за ціною контракту.
Крім того, позивачем надані накладні, підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, митні декларації країни відправлення.
Відповідач листами повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
На виконання вимог митниці позивач надав:
1) за ЕМД №UA504010/2017/000933 біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ISIC pricing за 27.01.2017, 03.02.2017, 10.02.2017 та 17.02.2017; за ЕМД №UA504010/2017/001264: біржові котирування ISIC за 24.02.2017, 03.03.2017, 10.03.2017, 17.03.2017;
2) копії митних декларації країни відправлення, згідно яких загальна кількість та ціна товару відповідають даним, зазначеним у МД, оформленим позивачем;
3) щодо надання платіжних документів, позивачем повідомлено відповідача про те, що оплата за даний товар згідно умов п. 5.1. Контракту здійснюється протягом 18 календарних днів з дати відвантаження товару, а отже надати такі документи станом на дату отримання вищевказаних вимог митниці неможливо через їх відсутність на вказану дату;
4) формування ціни шляхом зменшення її на 16,17 дол. США є результатом комерційних переговорів і регламентовано п. 2.2. Контракту;
5) щодо надання інших документів, митницю повідомлено про те, що такі документи відсутні - товар за контактом не страхувався, витрати на транспортування включенні у вартість товару, інших договорів з третіми особами не укладалось, оскільки позивач є кінцевим споживачем продукту;
6) щодо підписання інвойсу №SK-40 від 06.04.2017, митниці надано копію довіреності від 23.12.2016 р. № ЕТК/24.
Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару 29.03.2017 №UA504010/2017/000005/1 та від 28.04.2017 - №UA504010/2017/000006/1, якими визначив митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною 441,90 дол. США за тону на підставі другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозились на митну територію України від 12.03.2017.
У рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрати на доставку товару до пункту призначення, страхування), не надано документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень, не надані банківські платіжні документи, подані інвойси не місять підпису керівника.
На підставі рішення від 29.03.2017 № UA504010/2017/000005/1 було оформлено ще 3 митні декларації: №UA504010/2017/001023 від 31.03.2017, №UA504010/2017/001025 від 31.03.2017, №UA504010/2017/001175 від 11.04.2017; та на підставі рішення від 28.04.2017 №UA504010/2017/000006/1 було оформлено ще 26 митних декларацій: №UA504010/2017/001362 від 28.04.2017, №UA504010/2017/001363 від 28.04.2017, №UA504010/2017/001386 від 01.05.2017, №UA504010/2017/001388 від 01.05.2017, №UA504010/2017/001391 від 02.05.2017, №UA504010/2017/001395 від 02.05.2017, №UA504010/2017/001401 від 03.05.2017, №UA504010/2017/001416 від 04.05.2017, №UA504010/2017/001421 від 04.05.2017, №UA504010/2017/001468 від 09.05.2017, №UA504010/2017/001481 від 10.05.2017, №UA504010/2017/001483 від 11.05.2017, №UA504010/2017/001497 від 11.05.2017, №UA504010/2017/001531 від 15.05.2017, №UA504010/2017/001538 від 16.05.2017, №UA504010/2017/001539 від 16.05.2017, №UA504010/2017/001553 від 19.05.2017, №UA504010/2017/001572 від 22.05.2017, №UA504010/2017/001591 від 24.05.2017, №UA504010/2017/001593 від 25.05.2017, №UA504010/2017/001611 від 30.05.2017, №UA504010/2017/001621 від 31.05.2017, №UA504010/2017/001622 від 31.05.2017, №UA504010/2017/001628 від 31.05.2017, №UA504010/2017/001629 від 31.05.2017, №UA504010/2017/001637 від 01.06.2017.
Картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 29.03.2017 №UA504010/2017/00013 та від 28.04.2017 №UA504010/2017/00020 позивачу повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів.
Позивач не погодився з винесеними рішеннями митного органу та звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтували рішення тим, що згідно пункту 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. При цьому, суди дійшли висновку, що декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору, натомість відповідачем не наведено доказів наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, а відтак дії відповідача щодо коригування митної вартості є неправомірними та не відповідають приписам частини шостої статті 54 Митного кодексу України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в частині 2 цієї статті.