ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 572/499/20
провадження № 51-5929км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Марчука О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Матолич М.Р.,
захисника Семейка В.В. (у режимі відеоконференції),
законного представника ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Семейка В.В. на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180200000866, про застосування примусових заходів медичного характеру до
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Люхчи Сарненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимостей,
за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Сарненський районний суд Рівненської області ухвалою
від 12 лютого 2021 року застосував до ОСОБА_2 за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Як установив суд, 03 вересня 2019 року близько 12:30 ОСОБА_2, перебуваючи на законних підставах у будинку АДРЕСА_2, таємно викрав майно ОСОБА_3 на суму
6097, 35 грн.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу захисника Семейка В.В. залишив без задоволення, а ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що наявний в матеріалах справи оригінал постанови про призначення прокурора Мички В.С. у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, не підписаний керівником органу прокуратури, що свідчить про відсутність у прокурора Мички В.С. повноважень у даному кримінальному провадженні. При цьому посилання апеляційного суду на завірену ксерокопію цієї постанови, яка містить підпис в.о. керівника Сарненської місцевої прокуратури Кляпки М.С., не може підтверджувати наявність відповідних повноважень у прокурора Мички В.С. Також зазначає, що після вчинення суспільно небезпечного діяння, ОСОБА_2 з 03 вересня по
18 жовтня 2019 року знаходився на лікуванні в обласній психіатричній лікарні (про що свідчить медична довідка), а тому на момент судового розгляду, тим більше на час розгляду справи в апеляційному суді, відпала потреба в застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру. Проте, апеляційний суд на ці його доводи увагу не звернув, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення судово-психіатричної експертизи. Стверджує, що апеляційний розгляд проведено за відсутності ОСОБА_2, який не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Крім того звертає увагу на те, що після повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК і до направлення справи до суду, закінчився визначений ст. 219 КПК строк досудового розслідування.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та законний представник підтримали касаційну скаргу.
Прокурор вважала, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, просила судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальне провадження закрити з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито (п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК).
Зі змісту ст. 370 КПК, якої визначені вимоги щодо законності й обґрунтованості судових рішень вбачається, що, зокрема, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд, розглядаючи клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру за вчинення ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, не дотримався вимог процесуального закону.
За правилами п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.