Постанова
Іменем України
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 369/3013/20
провадження № 61-15671св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Енерго",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Нищенко Світлана Іванівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т.Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Енерго" (далі - ТОВ "ДТЕК Енерго") про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення компенсації втрати частини доходів.
Позовну заяву мотивовано тим, що постановою Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року його було поновлено на роботі на посаді начальника відділу з оперативного забезпечення департаменту з корпоративних розслідувань дирекції з безпеки ТОВ "ДТЕК Енерго" та зобов`язано виплатити йому середній заробіток за період з 01 грудня 2017 року до 06 серпня 2018 року.
Не погоджуючись з цим рішенням суду, ТОВ "ДТЕК Енерго" оскаржило його до Верховного Суду, і виконання цього рішення було зупинено.
У жовтні 2018 року справу було розглянуто Верховним Судом, постанову Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року залишено без змін, і ТОВ "ДТЕК Енерго" повинно було її виконати.
Однак ТОВ "ДТЕК Енерго" у добровільному порядку не виконувало постанову суду апеляційної інстанції, тому він був змушений звернутися до виконавчої служби.
Лише у грудні 2018 року було скасовано запис про звільнення, поновлено його на посаді, виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 грудня 2017 року до 06 серпня 2018 року.
Отже, ТОВ "ДТЕК Енерго" зобов`язано сплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за весь час до фактичного виконання рішення суду, тобто з 06 серпня 2018 року до 26 грудня 2018 року в розмірі 402 193,05 грн.
ОСОБА_1 вважав, що ТОВ "ДТЕК Енерго" також повинно компенсувати йому втрату частини доходів у розмірі 22 503,24 грн на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". У добровільному порядку ТОВ "ДТЕК Енерго" таких виплат не здійснило.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ "ДТЕК Енерго" на його користь середню заробітну плату за період з 06 серпня 2018 року до 26 грудня 2018 року в розмірі 402 193,05 грн та компенсацію втрати частини доходів у розмірі 22 503,24 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення про поновлення позивача на посаді ухвалено апеляційним судом 06 серпня 2018 року, залишено без змін постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року. Фактично позивача поновлено на роботі 26 грудня 2018 року та проведено виплати за судовими рішеннями. Усупереч вимогам частини сьомої статті 235 КЗпП України, а також принципу обов`язковості судового рішення відповідач не здійснив негайне виконання постанови Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року.
Однак ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у цій справі лише 04 березня 2020 року, будь-яких доводів та доказів щодо пропуску з поважних причин строку, визначеного частиною першою статті 233 КЗпП України, до суду не надав.
Середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Судом апеляційної інстанції було застосовано правові висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15 (провадження № 61-25545сво18) та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 478/751/17 (провадження № 61-33522св18).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Нищенко С. І., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 552/3404/17 (провадження № 61-8881св18).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано не застосували вимоги частини другої статті 233 КЗпП України до спірних правовідносин, якими передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Також суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин вимоги статей 1, 2, 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ДТЕК Енерго", від імені якого діє адвокат Кулініч О. О., зазначило, що касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Нищенко С. І., не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Нищенко С. І., на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.
У листопаді 2020 року заявником у встановлений судом строк зазначені недоліки касаційної скарги усунуто.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В., судді, які входять до складу колегії: Воробйова І. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року поновлено ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Нищенко С. І., строк на касаційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Нищенко С. І., на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року і витребувано із Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/3013/20.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
1. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Нищенко С. І., підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
Наказом генерального директора ТОВ "ДТЕК Енерго" від 02 грудня 2013 року № 283-к ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника відділу з безпеки вугледобування департаменту з безпеки виробничих підприємств дирекції з безпеки в ТОВ "ДТЕК Енерго" на підставі трудового договору.
18 березня 2014 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу з оперативного забезпечення департаменту з корпоративних розслідувань дирекції з безпеки в ТОВ "ДТЕК Енерго" на підставі наказу ТОВ "ДТЕК Енерго" № 52-к.
15 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України, в особі командира військової частини А 2900 полковника Гуріна С. Г., укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського (старшинського) складу, строком на 5 років.
Відповідно до наказу командира військової частини А 2900 від 15 листопада 2017 року № 256 ОСОБА_1 визнано таким, що прибув із Києво-Святошинського військового комісаріату Київської області, призначено наказом командира військової частини А 2900 Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 15 листопада 2017 року № 71-РС на посаду сержанта-інструктора навчальної роти навчального батальйону військової частини А 2900 Високомобільних десантних військ Збройних Сил України та укладено контракт строком на 5 років, зараховано до списків на всі види забезпечення.
Листом військового комісара Києво-Святошинського районного військового комісаріату від 22 листопада 2017 року № 2396 генерального директора ТОВ "ДТЕК Енерго" повідомлено про укладення 15 листопада 2017 року ОСОБА_1 контракту зі Збройними Силами України та проходження військової служби у військовій частині А 2900 (м. Житомир). Висловлено прохання забезпечити виконання Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" щодо збереження місця роботи, посади і середнього заробітку згідно з частиною третьою статті 119 КЗпП України.
Копію витягу з наказу командира військової частини А 2900 від 15 листопада 2017 року № 256 ТОВ "ДТЕК Енерго" отримало 01 грудня 2017 року.
Наказом генерального директора ТОВ "ДТЕК Енерго" Сахарука Д. В. від 01 грудня 2017 року № 354-к ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з призовом або вступом працівника на військову службу на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України та проведено кінцевий розрахунок.
Компенсація за невикористані дні відпустки складає 2 дні, з яких щорічна основна відпустка 2 дні за період роботи з 02 грудня 2016 року до 01 грудня 2017 року.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2018 року у справі № 369/14205/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "ДТЕК Енерго" про визнання дій протиправними, визнання дій незаконними, визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та зобов`язання скасувати запис в трудовій книжці відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії генерального директора ТОВ "ДТЕК Енерго" Сахарука Д. В. щодо звільнення з роботи ОСОБА_1 протиправними, звільнення незаконним, а наказ від 01 грудня 2017 року № 354-к про звільнення його з посади начальника відділу з оперативного забезпечення департаменту з корпоративних розслідувань дирекції з безпеки ТОВ "ДТЕК Енерго" недійсним.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу з оперативного забезпечення департаменту з корпоративних розслідувань дирекції з безпеки ТОВ "ДТЕК Енерго".
Зобов`язано ТОВ "ДТЕК Енерго" виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 01 грудня 2017 року до 06 серпня 2018 року.
Зобов`язано ТОВ "ДТЕК Енерго" скасувати запис від 01 грудня 2017 року № 29 про звільнення в трудовій книжці ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
26 грудня 2018 року ТОВ "ДТЕК Енерго" виконало постанову Апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2018 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.