Постанова
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа № 662/17/20
провадження № 61-17445св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Новотроїцьке житлово-комунальне підприємство,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Новотроїцького житлово-комунального підприємства на постанову Херсонського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Вейтас І. В., Радченка С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новотроїцького житлово-комунального підприємства про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовну заяву мотивовано тим, що він працював охоронцем у Новотроїцькому житлово-комунальному підприємстві протягом останніх десяти років, сумлінно виконував свої трудові обов`язки. 14 грудня 2019 року на територію Новотроїцького житлово-комунального підприємства, де він знаходився на робочому місці як охоронник, заїхав автомобіль з працівниками, які обслуговували вежу мобільного зв`язку, встановлену на території обслуговування підприємства, через деякий час на територію прийшов директор цього підприємства Черняєв О. І. та почав пред`являти претензії з приводу того, що він пропустив на охоронювану ним територію автомобіль із сторонніми людьми без його дозволу. Директор підприємства Черняєв О. І. на його зауваження з приводу того, що у зазначених осіб був дозвіл, не звернув уваги та розпорядився звільнити його з роботи.
16 грудня 2019 року наказом Новотроїцького житлово-комунального підприємства № 219-к його було звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією.
ОСОБА_1 вважав, що наказ про його звільнення видано безпідставно, оскільки дисциплінарного проступку 14 грудня 2019 року він не вчиняв, пропуск на територію Новотроїцького житлово-комунального підприємства автомобіля без погодження з директором не може розцінюватися як дисциплінарний проступок у зв`язку з тим, що він не призвів до жодних негативних наслідків для підприємства. Крім того, допущенні 14 грудня 2019 року на територію Новотроїцького житлово-комунального підприємства особи не є сторонніми, ними було пред`явлено документ про право обслуговування вежі мобільного зв`язку.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним наказ Новотроїцького житлово-комунального підприємства від 16 грудня 2019 року № 219-к про звільнення його з роботи; поновити його на посаді охоронця Новотроїцького житлово-комунального підприємства; стягнути з Новотроїцького житлово-комунального підприємства на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2019 року до дня ухвалення рішення суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18 серпня 2020 року у складі судді Решетова В. В. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивача було звільнено з підприємства за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України із дотриманням вимог трудового законодавства, будь-яких порушень з боку відповідача встановлено не було, тому відсутні підстави для поновлення позивача на роботі, а отже, і для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зайцев М. П., задоволено, рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 18 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано незаконним наказ Новотроїцького житлово-комунального підприємства від 16 грудня 2019 року № 219-к.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді охоронника Новотроїцького житлово-комунального підприємства.
Стягнуто з Новотроїцького житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48 170,00 грн з утриманням встановлених чинним законодавством податків і зборів.
Стягнуто з Новотроїцького житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції постановив, що працівники Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.» (далі - ЗАТ «Київстар») мали право знаходитися на території Новотроїцького житлово-комунального підприємства відповідно до умов договору, укладеного 01 жовтня 2010 року між Новотроїцьким житлово-комунальним підприємством та ЗАТ «Київстар» № НОМЕР_1 , про надання послуг з утримання обладнання. Іншого рішення щодо їх допуску на територію підприємства прийнято бути не могло. Посадова інструкція позивача не містить алгоритму його дій у такому випадку. Навіть якщо допустити факт формального порушення позивачем своїх трудових обов`язків у даному випадку, право відповідача застосувати заходи щодо дотримання працівниками підприємства трудової дисципліни не може бути свавільним та має ґрунтуватися на нормах права, зокрема на статті 149 КЗпП України, згідно з якою при обранні виду стягнення належить враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку позивачем і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено такий проступок, чого відповідачем дотримано не було. Отже, оспорюваний наказ не відповідає вимогам чинного трудового законодавства України, позивач підлягає поновленню на роботі, відповідно до статті 235 КЗпП України на його користь слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за правилами, визначеними Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду, Новотроїцьке житлово-комунальне підприємство, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просило скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови Херсонського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року заявник вказує відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що позивачем було порушено пункт 7 розділу 2 посадової інструкції охоронника, яким передбачено, зокрема обов`язок охоронника не допускати на територію Новотроїцького житлово-комунального підприємства сторонніх осіб без дозвільних документів; пункт 3.3 Інструкції № 10 з охорони праці для охоронника зовнішнього - не допускати на територію підприємства (об`єкта) сторонніх осіб, в неробочі, вихідні та святкові дні особи, працюючи на об`єкті, допускаються на нього тільки з письмового дозволу представника підприємства, дільниці; пункт 3 частини першої договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, яким передбачено обов`язок охоронника своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей, а також вимоги колективного договору та правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Також судом апеляційної інстанції не було взято до уваги те, що підпунктом 2.1.4 пункту 2 договору від 01 жовтня 2010 року № 28761 про надання послуг з утримання обладнання, укладеного між Новотроїцьким житлово-комунальним підприємством (Виконавець) та ЗАТ «Київстар» (Замовник), виконавець зобов`язався забезпечити замовникові можливість безперешкодного цілодобового доступу його співробітників до RBS (зокрема до антенно-фідерних пристроїв), а також можливість, за погодженням з виконавцем, доступу до місця розташування представників субпідрядних організацій замовника для виконання будівельних та експлуатаційних робіт.
Отже, позивач під час допуску на територію відповідача сторонніх осіб не витребував у них ідентифікуючих документів, тому він не міг знати, чи є вони представниками ЗАТ «Київстар», лише з їхніх слів, а також у цих осіб не було погодження з виконавцем для заїзду вантажного автомобіля на територію відповідача.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року касаційну скаргу Новотроїцького житлово-комунального підприємства на постанову Херсонського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.
У грудні 2020 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Новотроїцького житлово-комунального підприємства на постанову Херсонського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року, відмовлено Новотроїцькому житлово-комунальному підприємству у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Херсонського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року і витребувано із Новотроїцького районного суду Херсонської області цивільну справу № 662/17/20.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга Новотроїцького житлово-комунального підприємства задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи
Наказом Новотроїцького житлово-комунального підприємства від 19 червня 2019 року № 111 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, згідно зі статтями 147-149 КЗпП України ОСОБА_1 , охороннику дільниці № 2, оголошено догану за неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.
Відповідно до службової записки директора Новотроїцького житлово-комунального підприємства Черняєва О. І. 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 допустив на територію Новотроїцького житлово-комунального підприємства сторонніх осіб.
Наказом Новотроїцького житлово-комунального підприємства від 16 грудня 2019 року № 219-к ОСОБА_1 , охоронника дільниці № 2, звільнено за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією, відповідно до пункту 3 частини першої статті КЗпП України з 17 грудня 2019 року.
З цього наказу вбачається, що підставами звільнення є доповідна записка механіка Новотроїцького житлово-комунального підприємства ОСОБА_2 від 16 грудня 2019 року; пояснення ОСОБА_1 ; наказ Новотроїцького житлово-комунального підприємства від 19 червня 2019 року № 111 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 7 посадової інструкції охоронника, затвердженої директором Новотроїцького житлово-комунального підприємства від 01 липня 2019 року, завданням та обов`язком охоронника є не допускати на територію Новотроїцького житлово-комунального підприємства сторонніх осіб, без дозвільних документів.
З цією інструкцією ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис.
Згідно з підпунктом 3.3 пункту 3 Інструкції № 10 з охорони праці для охоронника зовнішнього, затвердженої наказом Новотроїцького житлово-комунального підприємства від 27 червня 2017 року № 75, встановлено, зокрема, вимоги безпеки під час виконання роботи: не допускати на територію підприємства (об`єкта) сторонніх осіб; в неробочі години, вихідні та святкові дня особи, працюючі на об`єкті, допускаються на нього тільки з письмового дозволу представника підприємства, дільниці.
З Журналу реєстрації інструктажу на робочому місці від 02 жовтня 2017 року № 1-2 вбачається, що ОСОБА_1 під особистий підпис був проінструктований про роботу на його робочому місці та техніку безпеки.
Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2 договору від 01 жовтня 2010 року № 28761 про надання послуг з утримання обладнання, укладеного між Новотроїцьким житлово-комунальним підприємством (Виконавець) та ЗАТ «Київстар» (Замовник), Виконавець зобов`язався забезпечити Замовникові можливість безперешкодного цілодобового доступу його співробітників до RBS (зокрема до антенно-фідерних пристроїв), а також можливість, за погодженням з виконавцем, доступу до місця розташування представників субпідрядних організацій замовника для виконання будівельних та експлуатаційних робіт.
Підпунктом 2.1.5 пункту 2 цього договору передбачено здійснення доступу до RBS тільки в присутності замовника, за умови належного його попередження, крім випадків прямої безумовної загрози RBS.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.