Постанова
Іменем України
16 травня 2022 року
м. Київ
справа № 520/18256/18
провадження № 61-11789св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Одеська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 12 березня 2020 року в складі колегії суддів: Князюка О. В.,Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що після смерті брата - ОСОБА_2 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , не могла вчасно звернутися з заявою про прийняття спадщини, через свою необізнаність, похилий вік та через те, що вона дізналась про його смерть лише у грудні 2017 року. Вона проживає в іншому місті - м. Подільськ, є особою похилого віку, змушена доглядати за хворим чоловіком, важко хворіє сама і майже не виходить на подвір`я. Через особливості сімейних відносин, відмінні релігійні погляди, стан здоров`я, зберігаючи добрі стосунки
з померлим, мало спілкувалася з ним.
З урахуванням наведеного, посилаюсь на статті 1269, 1270, 1272 ЦК України, просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 06 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що хвороба ОСОБА_1 - церебральний арахноїдит з рецедивірующим невритом обличчя є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 березня 2020 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 06 лютого 2019 року скасовано
і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що копії довідок, якими підтверджуються наявність хвороб у позивача і її чоловіка не є достатніми доказами того, що протягом п`яти років вона була позбавлена фізичної можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого брата. ОСОБА_1 не була позбавлена можливості звернутися до нотаріуса у м. Одесі шляхом надсилання поштою відповідної заяви, засвідченої нотаріально за місцем проживання, а тому проживання позивача
в іншому місті не може вважатись поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. ОСОБА_1 не навела суду поважних причин для визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого брата.
Аргументи учасників справи
У серпні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати судове рішення апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що вона тривалий час хворіє на важку хворобу, проживає в іншому населеному пункті, ніж спадкодавець, також була необізнана щодо наявності (відсутності) заповіту.
Зазначені обставини, які у сукупності з такими обставинами як тяжка хвороба чоловіка, прикутого до ліжка, та його наступна смерть, старість позивача, її хворобливий стан здоров`я і постійне погане самопочуття, відсутність рівного
з іншими громадянами України інформування щодо відкриття спадщини шляхом публічного оголошення або повідомлення про відкриття спадщини в пресі,
а тому правильно була визначена судом першої інстанції як об`єктивна і поважна причина пропуску нею строку для прийняття спадщини.
Таким чином, суд апеляційної інстанції необґрунтовано скасував правильне та законне рішення Київського районного суду міста Одеси.
Суд апеляційної інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду викладеній у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі
№ 565/1145/17, від 28 серпня 2019 року у справі № 612/728/17, згідно з якими триваюче захворювання спадкоємця в сукупності з іншими обставинами
є поважною причиною, пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій з прийняття спадщини.
Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції заявлене нею клопотання про виклик свідка не розглянув. Зокрема, протокол судового засідання (т.2, а.с.2-3) відомостей щодо розгляду питання з приводу указаної заяви не містить, ухвала щодо цього питання в матеріалах справи відсутня.
У квітні 2021 року Одеська міська рада подала відзив на касаційну скаргу,
в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що вказане рішення ухвалене
з додержанням норм матеріального та процесуального права. Указує, що ОСОБА_1 не навела суду поважних причин для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
У серпні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав відповідь на відзив Одеської міської ради, в якій зазначає, що в суді першої інстанції Одеська міська рада відзивів чи заперечень проти позову не подавала, тому суд правильно вирішив справу виходячи з принципу змагальності. Тому відзив Одеської міської ради на касаційну скаргу є непереконливим, у зв?язку з чим просить касаційну скаргу задовольнити.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі Верховного Суду від 02 квітня 2021 року вказано, що наведені
у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 серпня 2019 року у справі № 612/728/17).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 надала суду довідки, відповідно до яких вона з 2019 року хворіє церебральним арахноїдитом з рецедивірующим невритом обличчя.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Відповідно до спадкової справи № 207/2013, яка відкрита після смерті
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 29 грудня 2017 року звернулась з заявою про прийняття спадщини після смерті брата.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року у справі № 520/4694/15-ц, яке рішеннями апеляційного та касаційного суду залишене без змін, задоволено позовні вимоги Одеської міської ради до ОСОБА_4 про визнання відумерлою спадщиною. Визнано відумерлою спадщиною, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , - квартиру
АДРЕСА_1 , загальною площею 45,2 кв. м,
у тому числі житловою - 27,3 кв. м. Визнано за Одеською міською радою право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,2 кв. м, у тому числі житловою - 27,3 кв. м.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк
у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦКУкраїни за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.