Постанова
Іменем України
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 750/82/20
провадження № 61-7746 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2020 року у складі судді Карапути Л. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 березня 2021 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Онищенко О. І., Харечко Л. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект»), Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасування рішення та запису про реєстрацію права власності.
Позовна заява мотивована тим, що 18 червня 2008 року між ним та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») було укладено кредитний договір № 11361344000.
З метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором між ним та банком був укладений договір іпотеки від 18 червня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 3132, згідно з яким в іпотеку було передано нерухоме майно: нежитлова будівля-приміщення з літ. 1-1 по літ. 1-5, з літ. 2-1 по літ. 2-12, літ. 3-1, загальною площею 398,4 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого 30 грудня 2004 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинською В. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1606.
Вказував, що на підставі рішення державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Корнієнко С. Г. від 29 березня 2017 року, індексний номер: 34512123, право власності на іпотечне майно було зареєстровано за ТОВ «Кей-Колект».
Вважав, що рішення прийнято державним реєстратором Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Корнієнко С. Г. у порушення вимог статті 37 Закону України «Про іпотеку», оскільки реєстрація права власності на предмет іпотеки відбулась без оцінки предмета іпотеки на момент переходу права власності, а також у порушення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки державний реєстратор не перевірив наявності всіх документів, необхідних для переходу у власність іпотекодержателя предмету іпотеки, зокрема, було відсутнє повідомлення про отримання іпотекодавцем вимоги усунення порушення від 08 листопада 2016 року за № 736055/52, яке б підтверджувало наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, а повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення 17 жовтня 2016 року, тобто до створення вимоги від 08 листопада 2016 року, не може свідчити про отримання такої вимоги іпотекодавцем. Крім того, лист-повідомлення ТОВ «Кей-Колект» від 16 березня 2017 року за № И-6792-735055, на підставі якого, зокрема, за ТОВ «Кей-Колект» було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно, адресований не іпотекодавцю, а ТОВ «Кей-Колект».
Вказував, що не отримував від іпотекодержателя письмової вимоги про усунення порушень основного зобов`язання та не погоджується з розміром боргу, зазначеним у вимозі ТОВ «Кей-Колект» від 08 листопада 2016 року за № 736055/52.
Наслідком прийнятого державним реєстратором рішення від 29 березня 2017 року № 34512123 фактично стало примусове звернення стягнення на предмет іпотеки без згоди власника/іпотекодавця.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Корнієнко С. Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34512123 від 29 березня 2017 року,про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, загальною площею 398,4 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 , за ТОВ «Кей-Колект», внаслідок чого скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ТОВ «Кей-Колект» на вказаний об`єкт нерухомо майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на об`єкт нерухомого майна від 25 березня 2017 року № 19697977 нежитлового приміщення, загальною площею 398,4 кв. м, по АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект».
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державний реєстратор під час прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 , за ТОВ «Кей-Колект», у порушення вимог пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не перевірив наявності всіх документів, необхідних для переходу у власність іпотекодержателя предмету іпотеки, не звернув увагу на відсутність доказів на підтвердження факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя від 08 листопада 2016 року.
При цьому суд першої інстанції, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (провадження № 14-536цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження №14-376цс18), зазначив, що належним способом захисту права позивача є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію, яке вичерпало свою дію, а скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права.
Суд першої інстанції, посилаючись на положення пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, обґрунтовано виходив із того, що обов`язковою умовою державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки є підтвердження фактичного отримання боржником та іпотекодавцем, якщо ці особи є відмінними, письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушень та її невиконання в 30-денний строк з моменту отримання.
Встановивши, що матеріали справи не містять доказів отримання іпотекодавцем вимоги від 08 листопада 2016 року про усунення порушень основного зобов`язання та намір іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, а повідомлення про вручення поштового відправлення від 17 жовтня 2016 року, тобто до створення вимоги від 08 листопада 2016 року, не може свідчити про отримання такої вимоги іпотекодавцем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення державним реєстратором порядку державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки та наявність підстав для скасуваннязапису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на об`єкт нерухомого майна від 25 березня 2017 року № 19697977 нежитлового приміщення, загальною площею 398,4 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 , за ТОВ «Кей-Колект» і такий спосіб захисту права позивача узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (провадження № 14-536цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження №14-376цс18).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ТОВ «Кей-Колект» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 березня 2021 року й передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16, постановах Верховного Суду від 23 травня 2019 року у справі № 906/941/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 910/1296/19, від 26 листопада 2019 року у справі № 902/201/19, від 13 листопада 2021 року у справі № 916/665/18 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказував на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 липня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 750/82/20 із Деснянського районного суду м. Чернігова.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не в повній мірі дослідили обставини справи, дійшли помилкових висновків щодо неналежного повідомлення ТОВ «Кей-Колект» іпотекодавця ОСОБА_1 про усунення порушень основного зобов`язання та намір звернути стягнення на предмет іпотеки.
Заявник вказував, що обставини надіслання ТОВ «Кей-Колект» письмової вимоги про усунення порушень основного зобов`язання 08 листопада 2016 року та її отримання ОСОБА_1 досліджувались у адміністративній справі № 825/977/17, у якій суди встановили, що вказана письмова вимога (штриховий ідентифікатор 0130005726582) отримана особисто адресатом 17 листопада 2016 року, що підтверджується інформацією Укрпошти від 07 серпня 2017 року № 07-20-914.
Зазначав, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки вимога про скасування запису державного реєстратора про право власності є похідною та може бути застосована лише разом і як наслідок вирішення приватно-правового спору, щодо виконання цивільно-правової угоди, спорів про право та супутні права. Позивач фактично ініціював спір про право власності, але обраний ним спосіб захисту не передбачає дослідження підстав припинення права власності в контексті статті 346 ЦК України або підстав набуття права власності відповідачем в контексті статей 328, 526, 530, 575, 576, 589-590 ЦК України та статей 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», а тому обраний позивачем спосіб захисту хоча й захищає його інтереси (скасовує запис про право власності іпотекодержателя в державному реєстрі речових прав), але не захищає його права власності, бо не відновлює його в юридичному сенсі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 18 червня 2008 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» (з 18 грудня 2009 року змінено найменування на ПАТ «УкрСиббанк») був укладений кредитний договір № 11361344000.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 18 червня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 31306Z110, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Гостар Л. А. за реєстровим номером 3132, згідно з яким в іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю-приміщення з літ. 1-1 по літ. 1-15, з літ. 2-1 по літ. 2-12, літ. 3-1, загальною площею 398,4 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а. с. 7-8, т. 1).
Згідно пункту 4.1. договору іпотеки від 18 червня 2008 року звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках та на підставах, передбачених законодавством України, у тому числі, у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання, що забезпечується іпотекою за цим договором.
Пунктом 4.2. договору іпотеки від 18 червня 2008 року передбачено, що звернення стягнення здійснюється на відповідних підставах, в тому числі, на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до положень пунктів 4.3., 4.4. договору іпотеки від 18 червня 2008 року у випадках порушення іпотекодавцем зобов`язань за договором, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку». У разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених у повідомленні, про яке йдеться в пункті 4.3., іпотекодержатель здійснює звернення стягнення.
Розділом 5 договору іпотеки від 18 червня 2008 року регламентовано застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Зокрема, пунктом 5.1. сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».
Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. договору іпотеки від 18 червня 2008 року, у разі настання обставин, зазначених у пункті 4.1. цього договору, іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. У повідомленні зазначається, який із способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені Законом України «Про іпотеку», застосовується іпотекодержателем для задоволення своїх вимог. У разі застосування передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателя, як способу задоволення вимог іпотекодержателя, даний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 жовтня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 147 198,78 дол. США, що на час пред`явлення вимоги еквівалентно 1 166 741,68 грн (а. с. 14-17, т. 1).
11 червня 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» уклало з ТОВ «Кей-Колект» договір факторингу № 4, згідно з умовами якого банк відступив ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за кредитним договором, а також договір відступлення права вимоги за договором іпотеки (а. с. 9-10, т. 1).
08 листопада 2016 року за вих. № 736055/52 ТОВ «Кей-Колект» направило ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу за кредитним договором, розмір якого станом на 08 листопада 2016 року складає 193 853, 89 дол. США, з яких 127 837,43 дол. США - заборгованість за тілом кредиту, 66 016,46 дол. США - заборгованість за процентами, та попереджено боржника про те, що в разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку іпотекодержатель має намір набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку», з наступною реєстрацією права власності на предмет іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 100, т. 1).
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вимогу від 08 листопада 2016 року ОСОБА_1 отримав 17 жовтня 2016 року (а. с. 99, т. 1).
У листі повідомленні від 16 березня 2017 року за вих. № И-6792-735055 ТОВ «Кей-Колект» зазначило, що у забезпечення виконання зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 11361344000 від 18 червня 2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого з 18 грудня 2009 року є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 , був укладений договір іпотеки № 31306Z110 від 18 червня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 3132, відповідно до якого в іпотеку було передано нерухоме майно: нежитлову будівлю-приміщення з літ. 1-1 по літ. 1-15, з літ. 2-1 по літ. 2-12, літ. 3-1, загальною площею 398,4 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Також у листі-повідомленні зазначено, що на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку», у зв`язку з невиконанням зобов`язань ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, ТОВ «Кей-Колект» прийняло рішення про звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки, у зв`язку з чим просило вчинити необхідні реєстраційні дії, пов`язані із переходом права власності на предмет іпотеки, в рахунок виконання основного зобов`язання (а. с. 101, т. 1).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 87516465, дата формування: 19 травня 2017 року (а. с.12-13, т. 1), 25 березня 2017 року державним реєстратором Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Корнієнко С. Г. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю, загальною площею 398,4 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1 , за ТОВ «Кей-Колект». Підставою виникнення права власності зазначено: договір іпотеки, серія та номер: 3133, виданий 18 червня 2008 року, видавник: Гостар Л. А., приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу; повідомлення, серія та номер: 0130005726582, видане 17 жовтня 2016 року, видавник: Укрпошта; договір відступлення права вимоги, серія та номер: 2459-2460, виданий 11 червня 2012 року, видавник: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В.; лист-повідомлення, серія та номер: И-6792-735055, виданий 16 березня 2017 року, видавник: ТОВ «Кей-Колект».; вимога, серія та номер: 736055/52, видана 08 листопада 2016, видавник: ТОВ «Кей-Колект».
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ТОВ «Кей-Колект» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.