Постанова
Іменем України
12 травня 2022 року
м. Київ
справа № 695/2801/14-ц
провадження № 61-482св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
стягувач - ОСОБА_2 ,
суб`єкт оскарження - Золотоніський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Вініченка Б. Б., Новікова О. М., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонний судом Черкаської області у справі № 695/2801/14-ц.
Короткий зміст скарги
28 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та рішення Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонний судом Черкаської області у справі № 695/2801/14-ц.
Скаргу обґрунтовано тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2014 року у справі № 695/2801/14-ц стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 жовтня 2014 року і до закінчення навчання та не пізніше, ніж до досягнення ним 23 років.
На виконання вказаного рішення суду Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області 02 вересня 2014 року видав виконавчий лист.
Заявник вказував, що оскільки у виконавчому листі від 02 вересня 2014 року було допущено описку, а саме не зазначений розмір частки від заробітку (доходу) ОСОБА_1 , ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 січня 2019 року виправлено помилку, шляхом видачі нового виконавчого листа, в якому зазначено: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 жовтня 2014 року і до закінчення навчання та не пізніше, ніж до досягнення ним 23 років.
Постановою державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01 липня 2020 року у виконавчому провадженні ВП № 44886480 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонний судом Черкаської області у справі № 695/2801/14-ц за несплату заборгованості за аліментами на ОСОБА_1 накладено штраф на користь ОСОБА_2 в сумі 6 504,01 грн.
Заявник зазначав, що його вини в тому, що аліменти нараховувалися у неналежній сумі немає, він сплачував аліменти відповідно до розміру, нарахованого державним виконавцем на підставі виконавчого листа від 02 вересня 2014 року, а із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі стягувач звернулася до суду лише в 2019 році.
З таких підстав ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо нарахування заборгованості зі сплати аліментів в сумі 32 520,08 грн та зобов`язати здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів по час закінчення ОСОБА_3 навчання у Золотоніському технікумі ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету, тобто до 30 червня 2016 року та визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко В. В. про накладення штрафу на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №44886480 від 01 липня 2020 року та накладення штрафу у розмірі 6 504,01 грн.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 жовтня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонний судом Черкаської області у справі № 695/2801/14-ц задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів у сумі 32 520,08 грн та зобов`язано державного виконавця міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів із розрахунку по час закінчення навчання ОСОБА_3 у Золотоніському технікумі ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету, тобто до 30 червня 2016 року.
Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонний судом Черкаської області у справі № 695/2801/14-ц в частині визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прокопенко В. В. про накладення штрафу на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №44886480 від 01 липня 2020 року закрито.
Роз`яснено ОСОБА_1 право звернутись із цією вимогою до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що під час проведення розрахунку розміру заборгованості за аліментами державний виконавець не взяв до уваги, що судовим рішенням від 02 вересня 2014 року у справі № 695/2801/14-ц встановлений обов`язок ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання повнолітнього сина до закінчення навчання у Золотоніському технікумі ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету, яке згідно з довідкою № 263 від 19 червня 2014 року закінчилося 30 червня 2016 року.
Скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про накладення на нього штрафу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції адміністративного суду.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 жовтня 2020 року в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів у сумі 32 520,08 грн та зобов`язання здійснити розрахунок заборгованості скасовано і скаргу в цій частині залишено без розгляду.
В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув скаргу по суті без поновлення строку на звернення до суду.
Ухвала суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі щодо вимоги про скасуванню постанови державного виконавця про накладення штрафу на ОСОБА_1 не оскаржувалася і апеляційним судом не переглядалася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
27 квітня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 травня 2022 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Мартєв С. Ю., Петров Є. В., Сердюк В. В., Стрільчук В. А.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не повно з`ясував обставини справи та дослідив докази. Заявник вказує, що на поважність пропуску строку на оскарження дій державного виконавця він вказував у своїй скарзі та порушував перед судом першої інстанції питання про поновлення пропущеного строку.
Відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що головним державним виконавцем Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області видано довідку від 28 жовтня 2019 року про наявність заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 , в якій вказано, що заборгованість станом на 26 жовтня 2019 року становить 32 520,58 грн (а. с. 19).
Постановою головного державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01 липня 2020 року у виконавчому провадженні ВП № 44886480 при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 695/2801/14-ц на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 6 504,01 грн у зв`язку з несплатою аліментів на суму 32 520,08 грн (а. с. 5).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права