Постанова
Іменем України
21 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 754/9050/19
провадження № 61-20455св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Одуденко Алла Володимирівна в інтересах держави в особі Київської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - комунальне підприємство "Оптова база",
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В., за заявою ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу та витрат з оплати судового збору у справі за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Одуденко Алли Володимирівни в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: комунальне підприємство "Оптова база", про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст наведених у заявах вимог
23 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного судуклопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Київського апеляційного суду перебувала справа за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Одуденко А. В. в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - комунальне підприємство "Оптова база", про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 19 000 283,00 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задоволено частково. Стягнуто із Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.
22 червня 2021 року адвокат відповідача - Рогожук С. Л. надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заявлено про стягнення судових витрат та про те, що відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України докази, які підтверджують розмір судових витрат, які ОСОБА_1 сплатив або має сплати у зв`язку з наданням правової допомоги в суді апеляційної інстанції, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу становив 28 000,00 грн. Однак із незалежних від відповідача обставин в апеляційному суді замість одного судового засідання відбулося три, а також виникла необхідність підготувати апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року та додаткові письмові пояснення. Такі додаткові витрати відповідач не міг передбачити.
ОСОБА_1 просив суд стягнути із позивача на його користь розмір витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги при розгляді цивільної справи № 754/9050/19 у Київському апеляційному суді, що становить 50 000,00 грн (а. с. 191, т. 3).
08 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
Посилаючись на те, що у постанові Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року не зазначено про розподіл судових витрат, ОСОБА_1 просив ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання розподілу судових витрат при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року у справі № 754/9050/19, якою відмовлено у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат за результатами розгляду позовної заяви заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Одуденко А. В. в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (а. с. 201, т. 3).
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанцій
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року заяви ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн та судовий збір у розмірі 189,18 грн.
Додаткова постанова мотивована тим, що понесені відповідачем витрати на правничу допомогу підлягають до часткової компенсації з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, та обсягом наданих адвокатом послуг, у тому числі з урахуванням відмови суду у задоволенні заяви відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Розмір судових витрат з урахуванням співмірності та розумності суд визначив у сумі 30 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач не надав обґрунтованого клопотання про неспівмірність заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у яких зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Також, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 30 червня 2021 року у справі № 754/5526/18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у яких зазначено про те, що у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката із клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 29 липня 2020 року у справі № 2033/5916/12, від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У січні 2022 року справу № 754/9050/19 передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В ухвалі Верховного Суду від 21 грудня 2021 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Від інших учасників справи не надходило відзиву на касаційну скаргу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.