ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Рогач Л. І.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (провадження № 12-45гс21) (збіжна)
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
1. Суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги в цій справі; визнали протиправним та скасували рішення Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 8 липня 2019 року № 465-рш; визнали протиправним та скасували рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 9 липня 2019 року про скасування результатів аукціону з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк"); визнали укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" та АТ "Дельта Банк" договір відступлення прав вимоги, що були реалізовані на аукціоні з продажу активів АТ "Дельта Банк", у редакції, яка додана до позовної заяви.
2. За наслідками розгляду касаційні скарги Фонду, АТ "Дельта Банк", НБУ та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволені частково; скасовані постанова Північного апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду міста Києва в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ та в позові в цій частині відмовлено; в іншій частині постанову та рішення залишені без змін.
3. У постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з аргументами одного зі скаржників про те, що у справі № 922/3537/17, на яку послалися суди попередніх інстанцій, Велика Палата Верховного Суду висловила позицію щодо застосування Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/15 від 29 вересня 2016 року (далі - Порядок), тобто в інших правовідносинах, які не є подібними зі справою, що розглядається. Тому Велика Палата Верховного Суду не застосувала в цій справі висновки, сформульовані нею у справі № 922/3537/17.
4. Натомість Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у правовідносинах з продажу активів (майна) неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації на торгах (аукціоні) протокол торгів, підписання якого має місце за результатами їх проведення, є за своєю правовою природою попереднім договором, за яким у сторін (переможця торгів та замовника) виникає обов`язок укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, яке затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24 березня 2016 року № 388 (далі - Положення № 388), строк і невиконання якого має наслідки для кожної із сторін. Для переможця торгів сплата вартості лота у встановлений строк є тією умовою, яка має бути виконана до підписання договору купівлі-продажу, оскільки її невиконання має наслідком втрату ним гарантійного внеску.
5. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що характерною ознакою попереднього договору є саме те, що він не встановлює для його сторін інших обов`язків, крім обов`язку укласти відповідний договір протягом певного строку в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.Відповідно Велика Палата Верховного Суду також зробила висновок, що обраний спосіб захисту - визнання укладеним договору купівлі-продажу, умови якого попередньо були погоджені сторонами, є належним та ефективним способом захисту.
Причини незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду
Щодо правової кваліфікації спірних відносин, наданої у постанові
6. Відповідно до частини першої статті 635 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, установлених попереднім договором.
7. Згідно із зазначеною нормою за попереднім договором виникають обов`язки сторін щодо укладення основного договору в майбутньому і не виникають обов`язки з основного договору. Зокрема, якщо основний договір - це договір купівлі-продажу, то з попереднього договору не виникають обов`язки ані покупця щодо оплати товару, ані продавця щодо передання товару.
8. Саме тому частиною третьою статті 635 ЦК України встановлено, що якщо основний договір не укладений у встановлений строк, то зобов`язання із попереднього договору припиняється, але не встановлено жодних правил щодо виникнення у сторін обов`язку щодо повернення одержаного на виконання попереднього договору.
9. У постанові не враховано, що відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Отже, обов`язок покупця зі сплати покупної ціни виникає лише на підставі укладеного договору купівлі-продажу. Він не може виникати до укладення цього договору (в тому числі не може виникати на підставі попереднього договору, бо він договором купівлі-продажу не є).
10. При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла правильного висновку, що характерною ознакою попереднього договору є саме те, що він не встановлює для його сторін інших обов`язків, крім обов`язку укласти відповідний договір протягом певного строку в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.
11. Водночас всупереч цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що для переможця торгів сплата вартості лота у встановлений строк є тією умовою, яка має бути виконана до підписання договору купівлі-продажу.
12. Отже, кваліфікація правовідносин щодо укладення на торгах договору купівлі-продажу, надана Великою Палатою Верховного Суду, є логічно суперечливою, а зроблені висновки - взаємовиключними.Тому з правовою кваліфікацією протоколу торгів як попереднього договору не можна погодитись.
Щодо моменту укладення на торгах договору купівлі-продажу
13. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 42-49) сформулювала такі висновки:
- моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів є лише доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною в протоколі (тобто сам протокол не є договором, а лише доказом його укладення - нарівні, наприклад, з роздруківками скриншотів проведення аукціону);