Постанова
Іменем України
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 369/10042/20
провадження № 61-21092св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Росукрбуд»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , відділ державної реєстрації Києво-Святошинської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2021 року у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Росукрбуд» (далі - ТОВ «Росукрбуд»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , відділ державної реєстрації Києво-Святошинської районної державної адміністрації, про визнання припиненими трудових відносин.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу № 6 від 02 липня 2013 року та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Росукрбуд» № 3 від 01 липня 2013 року його призначено на посаду директора (керівника) ТОВ «Росукрбуд».
Вказував, що втративши зацікавленість, у тому числі й матеріальну, у продовженні перебування у трудових відносинах з ТОВ «Росукрбуд», а також з метою зміни місця роботи, керуючись своїми трудовими правами, він подав загальним зборам учасників товариства засобами поштового зв`язку нотаріальну заяву від 22 лютого 2017 року про звільнення з посади директора за власним бажанням.
Заява про звільнення була проігнорована учасником товариства, а рішення про звільнення його з посади директора не прийнято.
На початку 2020 року він дізнався, що відомості про те, що він є керівником товариства є досі актуальними та відображені у реєстрі, а учасником товариства не вчинялось жодних дій щодо його звільнення.
Засобами поштового зв`язку на адресу учасника товариства було направлено повідомлення про прийняття рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників від 18 травня 2020 року, щодо його звільнення.
Вказував, що перебування на посаді директора ТОВ «Росукрбуд» та неможливість звільнення у позасудовому порядку порушують його трудові права, а тому просив суд визнати припиненими з 09 березня 2017 року трудові відносини з ТОВ «Росукрбуд» у зв`язку із звільненням за власним бажанням та зобов`язати відділ державної реєстрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про нього як керівника ТОВ «Росукрбуд».
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивач пропустив строк для звернення до суду про вирішення трудового спору.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2021 року змінено, викладено мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки позивачем не здійснені всі необхідні дії щодо звільнення з посади директора, звернення до суду із вказаним позовом є передчасним.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що ним виконано вимоги законодавства щодо дотримання процедури звільнення його з посади директора, проте зі сторони учасника товариства жодних дій щодо розгляду питання про його звільнення та оформлення такої процедури не вчинено, чим порушуються його трудові права.
Вказує, що він подав загальним зборам учасників товариства засобами поштового зв`язку нотаріально засвідчену заяву про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням.
У 2020 році він дізнався, що досі є керівником товариства, жодних дій щодо його звільнення не вчинялось.
Засобами поштового зв`язку на адресу учасника товариства було направлено повідомлення щодо прийняття рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників від 18 травня 2020 року, у якому зазначено про необхідність прийняття учасником товариства рішення про його звільнення. До вказаного повідомлення ним було подано копію заяви про звільнення від 22 лютого 2017 року.
Враховуючи те, що станом на 08 червня 2020 року питання про його звільнення не було вирішено, ним було складено повідомлення стосовно відсутності рішення учасника товариства з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників від 09 червня 2020 року, у якому зазначено про відсутність рішення про звільнення його з посади директора товариства.
Отже, висновки апеляційного суду про те, що ним не було вчинено всіх необхідних дій є безпідставними.
Відзиву на касаційну скаргу відповідачем не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі наказу № 6 від 02 липня 2013 року та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Росукрбуд» № 3 від 01 липня 2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «Росукрбуд», про що зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про керівника (директора) товариства.
22 лютого 2017 року ОСОБА_1 подав загальним зборам учасників товариства засобамипоштового зв`язку нотаріальну заяву про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.