Постанова
Іменем України
13 травня 2022 року
м. Київ
справа № 466/5783/19
провадження № 61-17347св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Янів - 405»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова, у складі судді Єзерського Р. Б., від 10 серпня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,
від 07 вересня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Янів - 405», про усунення перешкод у користуванні майном та прибудинковою територією, визнання стоянки автомобіля самочинно збудованою та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_2 того ж будинку.
Наприкінці липня 2018 року ОСОБА_2 самочинно, без згоди усіх мешканців, розроблення технічної документації і отримання відповідних дозволів здійснила самовільне захоплення частини газону на прибудинковій території, де облаштувала автомобільну стоянку на один автомобіль.
Позивач вважала, що таким чином, ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки, яка закріплена за будинком та перебуває у спільній власності всіх мешканців будинку. За захистом своїх прав вона неодноразово зверталась до відповідних державних органів.
За результатами її звернень на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за фактом самочинного облаштування автомобільної стоянки.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати автомобільну стоянку на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_3 , самочинно збудованою і зобов`язати ОСОБА_2 її демонтувати та відновити газон (клумбу).
Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 серпня
2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано автомобільну стоянку для автомобіля на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_3 , самочинно збудованою. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна стоянка збудована самочинно без дозвільних документів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання демонтувати спірну стоянку та відновити газон, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не доведено встановлення вказаної автомобільної стоянки відповідачем ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Львівського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 серпня 2020 року в частині зобов`язання демонтувати стоянку та відновити газон скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати самочинно облаштовану автомобільну стоянку на прибудинковій території за адресою:
АДРЕСА_3 , та відновити частину газону, на якому облаштована вказана стоянка. В іншій частині рішення залишено без змін.
Апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що постановою від 29 листопада 2018 року № 24/4на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягненняза фактом самовільного захоплення частини території шляхом облаштування замощення газону за адресою:
АДРЕСА_3 , та порушення пункт 20.1.31 Правил благоустрою
м. Львова. Постанову про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_2 не оскаржено, як і не вчинено дій щодо усунення зазначених порушень. Адміністративний штраф було сплачено.
Колегія суддів дійшла висновку, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що спірну автомобільну стоянку облаштувала ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20 жовтня 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 серпня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 вересня
2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з районного суду.
У січні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, вважає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки вона не є балансоутримувачем території, не є виконавцем робіт по благоустрою та облаштуванню стоянки, власником чи співвласником квартири у будинку, на прибудинковій територія якого споруджено спірну стоянку.
Звертає увагу, що суд першої інстанції правильно вказав на недоведеність спорудження спірної стоянки безпосередньо відповідачем.
Районним судом також було досліджено протоколи зборів мешканців будинку, на яких приймалось рішення про облаштування автомобільних стоянок. Ці протоколи містять підписи усіх мешканців будинку та застереження позивача щодо неможливості спорудження стоянки під її вікнами, яке було дотримано.
Наголошує, що позивачем не доведено наявності газону (клумби) на місці спірної стоянки. Роботи по облаштування благоустрою та відгородження прибудинкової території здійснювались за рахунок забудовника, яким і були виконанні роботи по знесенню раніше встановлених сараїв та облаштуванню стоянки.
Твердження позивача щодо наявності перешкод у користуванні земельною ділянкою, на якій розташована спірна автомобільна стоянка, не відповідають дійсності.
Вказує, що штраф за накладене на неї адміністративне стягнення помилково сплатив її чоловік, а вона не оскаржила постанову
від 29 листопада 2018 року № 24/4 у зв`язку із пропуском строку.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_3 .
Суди встановили, що на самовільно захопленій частині території об`єкта благоустрою по АДРЕСА_3 , шляхом замощення частини території газону, облаштована автомобільна стоянка. Дозвіл на облаштування автомобільної стоянки за вказаною адресою Шевченківською районною адміністрацією м. Львова не видавався.
КП «Адміністративно-технічне управління» провело обстеження по
АДРЕСА_3 та виявило порушення пункту 20.1.31 Правил благоустрою
м. Львова (самовільне захоплення частини території об`єкту благоустрою шляхом облаштування замощення частини газону).
ОСОБА_2 було направлено вимогу від 04 жовтня 2018 року № 2410б-в2990 щодо усунення вказаного порушення у строк до 16 жовтня 2018 року.
Повторним обстеженням засвідчено невиконання вимоги та складено протокол про адміністративне правопорушення № 4-111б від 17 жовтня 2018 року, який направлено для розгляду до адміністративної комісії при Шевченківський районній адміністрації у м. Львові.
Адміністративною комісією розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2018 року № 4-1116 та постановою № 24/4 від 29 листопада 2018 року накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за статтею 152 КУпАП України, за фактом самовільного захоплення частини території шляхом облаштування замощення газону за адресою: АДРЕСА_3 , чим порушено пункт 20.1.31 Правил благоустрою м. Львова.