Постанова
Іменем України
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 495/2183/16-ц
провадження № 61-20641св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Шахта «Надія»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», Міністерство енергетики України, Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Білгород-Дністровська місцева прокуратура, Червоноградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області,
представник Міністерства енергетики України - Скороход Вікторія Станіславівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Погорєлової С. О.,
Князюка О. В., від 05 жовтня 2021 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У березні 2016 року ПАТ «Шахта «Надія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ППО ПАТ «Шахта «Надія», Міністерство енергетики України, Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Білгород-Дністровська місцева прокуратура, Червоноградська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС України у Львівській області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкод в частині передачі нерухомого майна на відповідальне зберігання третій особі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Шахта «Надія» на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного із Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, на праві користування належать земельні ділянки, кадастрові номери: 5110300000:02:019:0128, 5110300000:01:019:0129, загальною площею
0,3528 га, розташовані по АДРЕСА_1 . Позивач вказував, що у 1971 році ПАТ «Шахта «Надія» збудувала базу відпочинку оздоровчого типу «Шахтар», яка складається із щитових будинків.Зазначав, що ОСОБА_2 , перебуваючи у трудових відносинах з ПАТ «Шахта «Надія» та виконуючи обов`язки керівника відокремленого підрозділу бази відпочинку «Шахтар» з 10 грудня 2000 року по 22 червня 2016 року, незаконним шляхом заволодів його майном та чинить перешкоди у користуванні ним. З метою уникнення відповідальності ОСОБА_2 відчужив спірні об`єкти нерухомого майна бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та спірну земельну ділянку своїй доньці ОСОБА_1 . На думку позивача, дії відповідачів є протиправними та порушують його право на вільне користування та розпорядження власним майном.
Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги,
ПАТ «Шахта «Надія» просило суд:
визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений 11 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Ю. Я., та скасувати його державну реєстрацію;
визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений 11 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Ю. Я., та скасувати його державну реєстрацію;
витребувати об`єкти нерухомого майна, комплексу будівель та споруд, об`єкти житлової нерухомості, згідно з переліком: адміністративний корпус (літера А), площею 186,0 кв. м; їдальня (літера «Л»), площею
281,6 кв. м, туалети-душові (літера «Б»), площею 21,3 кв. м; побутова будівля (літера «В»), площею 30,4 кв. м; будівля дозвілля (літера «О»), площею
41,8 кв. м; господарсько-побутова будівля (літера «И»), площею 45,6 кв. м, будинок відпочинку (літера «Г»), площею 25,8 кв. м, будинок відпочинку (літера «Д»), площею 30,0 кв. м, будинок відпочинку (літера «Є»), площею 34,0 кв. м, будинок відпочинку (літера «Ж»), площею 25,9 кв. м, будинок відпочинку (літера «З»), площею 49,7 кв. м, будинок відпочинку (літера «І»), площею 50,1 кв. м, будинок відпочинку (літера «Ї»), площею 25,3 кв. м, будинок відпочинку (літера «Й»), площею 32,9 кв. м, будинок відпочинку (літера «К»), площею 87,8 кв. м, будинок відпочинку (літера «Х»), загальною площею 78,7 кв. м, житловою площею 67,4 кв. м, з балконом літ. «х» та літ «х1», що розташовані по АДРЕСА_1 , з користування та володіння останнього набувача;
відновити порушене право користування земельною ділянкою на правах оренди, площею 0,3228 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відокремленого підрозділу ПАТ «Шахта «Надія» відповідно до умов договору від 29 березня 2002 року, дію якого на підставі рішення Затоківської селищної ради Одеської області № 522 від 30 вересня 2011 року продовжено на 15 років, тобто до 2028 року, про що між сторонами укладено відповідний договір про зміни до основного договору оренди земельної ділянки від 13 березня 2013 року;
витребувати із чужого незаконного володіння в останнього набувача товарно-матеріальні цінності згідно переліку, що розташовані по АДРЕСА_1 , які рахуються на балансі
ПАТ «Шахта «Надія», згідно опису;
зобов`язати ОСОБА_1 не чинити ПАТ «Шахта «Надія» перешкоди в користуванні та розпорядженні рухомим та нерухомим майном, що розташоване по АДРЕСА_1 , шляхом допуску працівників позивача до роботи на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
у складі судді Шевчук Ю. В. від 26 грудня 2019 року у задоволенні позову ПАТ «Шахта «Надія» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зареєстрованого права власності (іншого речового права) на спірні об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності ОСОБА_1 . Міськрайонний суд зазначив, що оспорюваним договором купівлі-продажу спірної земельної ділянки
від 11 березня 2016 року не порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача, який на момент укладення вказаного договору не мав жодних майнових прав на спірну земельну ділянку та внаслідок визнання вказаного договору купівлі-продажу зазначені права та майнові інтереси позивача не будуть відновлені.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ «Шахта «Надія» задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 26 грудня 2019 року скасовано. Позов ПрАТ «Шахта Надія» задоволено частково.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шахта «Надія» об`єкти нерухомого майна, комплексу будівель та споруд, об`єкти житлової нерухомості, згідно з переліком, у складі: адміністративний корпус (літера А) площею 186,0 кв. м; їдальня (літера «Л») площею 281,6 кв. м; туалети-душові (літера «Б») площею 21,3 кв. м; побутова будівля (літера «В») площею 30,4 кв. м; будівля дозвілля (літера «О») площею 41,8 кв. м; господарсько-побутова будівля (літера «И») площею 45,6 кв. м; будинок відпочинку (літера «Г») площею 25,8 кв. м; будинок відпочинку (літера «Д») площею 30,0 кв. м; будинок відпочинку (літера «Є») площею 34,0 кв. м; будинок відпочинку (літера «Ж») площею 25,9 кв. м; будинок відпочинку (літера «З») площею 49,7 кв. м; будинок відпочинку (літера «І») площею 50,1 кв. м; будинок відпочинку (літера «Ї») площею 25,3 кв. м; будинок відпочинку (літера «Й») площею 32,9 кв. м; будинок відпочинку (літера «К») площею 87,8 кв. м; будинок відпочинку (літера «Х») загальною площею 78,7 кв. м, житлова площа 67,4 кв. м, з балконом літ. «х» та літ «х1», розташовані по АДРЕСА_1 .
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шахта «Надія» товарно-матеріальні цінності згідно переліку, що розташовані по АДРЕСА_1 , які рахуються на балансі ПрАТ «Шахта «Надія», згідно опису, із зазначенням відповідного майна.
Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити ПрАТ «Шахта «Надія» перешкоди в користуванні та розпорядженні рухомим та нерухомим майном, що розташоване по АДРЕСА_1 , шляхом допуску працівників позивача до роботи на базі відпочинку «Шахтар».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірне майно вибуло з власності держави та з управління позивача поза їх волею на підставі заочного рішення суду, ухваленого на користь ОСОБА_2 , у подальшому скасованого. Позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду. Враховуючи, що ОСОБА_2 на час звернення позивача до суду з цим позовом передав спірне майно у власність ОСОБА_1 за відплатним договором і в матеріалах справи міститься не спростована відповідачами інформація, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не може вважатися добросовісним набувачем майна, отже належним ефективним способом захисту прав позивача є витребування майна з чужого незаконного володіння в останнього власника - ОСОБА_1 . Апеляційний суд вказав, що задоволення вимог про витребування майна призведе до відновлення порушених прав позивача щодо користування земельною ділянкою на правах оренди і не потребує додаткового захисту.Задовольняючи позовні вимоги про усунення перешкод, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем доведено створення йому перешкод з боку відповідачів у користуванні та розпорядженні рухомим та нерухомим майном.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року, представник
ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року і залишити в силі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 26 грудня 2019 року.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 920/1771/14, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц,
у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 924/872/16, від 14 серпня 2018 року у справі № 910/23369/17, від 14 червня 2019 року
у справі № 910/6642/18, від 23 жовтня 2018 року у справі № 923/1107/17,
від 04 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також ухвалив рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, та неналежним чином дослідив докази у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що судом апеляційної інстанції визнано недійсними договори, посвідчені нотаріусом, проте останній до участі у справі не залучався. Заявник стверджує, що судом апеляційної інстанції не перевірено підстав набуття права власності на спірне майно, не враховано, що рішенням суду, яке у подальшому скасовано, було визнано право власності лише на частину нерухомого майна. На думку заявника, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення у позивача права власності на спірне майно, зокрема на рухомі речі. Також зазначає, що сама по собі наявність родинних відносин між сторонами договору не свідчить про те, що останній набувач не є добросовісним набувачем спірного майна.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Судові рішення оскаржуються лише у частині задоволення позовних вимог, тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу вимог статті 400 ЦПК України.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу Міністерство енергетики України просить залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 02 лютого
2001 року № 50 «Про перейменування державної холдингової компанії «Укрзахідвугілля» та державних відкритих акціонерних товариств (шахт), що входять до його складу», державне відкрите акціонерне товариство
шахта № 9 «Великомостівська» було перейменовано в державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Надія».
Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 14 травня 2013 року № 241 публічне акціонерне товариство «Шахта «Надія» стало новим найменуванням державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія».
ПрАТ «Шахта «Надія» є новим найменуванням ПАТ «Шахта «Надія», тип якого змінено на підставі наказу Міністерства енергетики та довкілля України від 23 грудня 2019 року № 535.
ПрАТ «Шахта «Надія» є правонаступником майна державного підприємства шахта № 9 «Великомостівська», яке було перетворене у державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9 «Великомостівська» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня
1993 року № 210 та наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про створення державного відкритого акціонерного товариства шляхом перетворення державних підприємств виробничих об`єднань «Укрзахідвугілля» від 24 червня 1997 року № 269.
Пунктом 32 статуту ПрАТ «Шахта «Надія» передбачено, що засновником товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України, правонаступником якого є Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Єдиним акціонером товариства є держава в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України.
Згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП шахта № 9 «Великомостівська» від 25 червня 1997 року за інвентаризаційними відомостями станом на 01 квітня 1997 року з передаточним балансом, що проводилися відповідно до положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня
1993 року № 158, до складу єдиного майнового комплексу ДП шахти № 9 «Великомостівська» увійшла база відпочинку «Шахтар» по вулиці Лазурній, 39 у смт Затока Одеської області.
База відпочинку «Шахтар» перебуває у державній власності, увійшла до статутного фонду ПрАТ «Шахта «Надія» на праві господарського відання та обліковується на балансі позивача.
На підставі рішення Затоківської селищної ради Одеської області
від 31 січня 2002 року № 1041 для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Шахтар» між Затоківською селищною радою Одеської області та державним відкритим акціонерним товариством «Шахта «Надія»
29 березня 2002 року було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В. Ф., договір зареєстровано в реєстрі
№ 942. Відповідно до умов вказаного договору Затоківська селищна рада Одеської області передала в строкове платне користування державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» строком на 10 років земельні ділянки, площею 0,353 га, забудованих земель, розташованих у Сонячному курортному районі смт Затока Одеської області.
На підставі рішення Затоківської селищної ради Одеської області
від 30 вересня 2011 року № 522 XV-а з державним відкритим акціонерним товариством «Шахта «Надія» укладено договір від 14 березня 2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки від 29 березня 2002 року, якими визначено новий строк користування земельними ділянками строком 15 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди.
Рішенням Затоківської селищної ради Одеської області № 2671
від 03 грудня 2014 року вирішено припинити дію договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку «Шахтар» по вулиці Лазурній, 39 у смт Затока Одеської області, укладеного між Затоківською селищною радою Одеської області та ПАТ «Шахта «Надія», посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В. Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 942. Також припинено дію договору, укладеного 14 березня 2013 року про зміни до договору оренди земельної ділянки між Затоківською селищною радою Одеської області та державним відкритим акціонерним товариством «Шахта «Надія», посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т. Ю., зареєстрованого в реєстрі за