Постанова
Іменем України
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 354/660/15-ц
провадження № 61-2375св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство»,
відповідачі: Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель», ОСОБА_1 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Ваврійчук Т. Л. від 16 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Томин О. О., Пнівчук О. В., Девляшевського В. А., від 21 січня 2022 року.
Зміст заявлених позовних вимог
У вересні 2015 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Ворохтянське лісове господарство» звернувся до суду із позовом до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ТОВ «Скорзонера», ТОВ «Буковель», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091908 від 17 листопада 2003 року, площею 0,2499 га, кадастровий номер 2611092001220020097, та зобов`язання повернути вказану земельну ділянку з чужого незаконного володіння у державну власність.
15 листопада 2021 року ТОВ «Скорзонера» та ТОВ «Буковель» звернулися до суду із клопотаннями, відповідно до яких з огляду на висновок про застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, просили залишити позов у цій справі без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала суду першої інстанції та її основні мотиви
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2021 року позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Ворохтянське лісове господарство» залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ДП «Ворохтянське лісове господарство» являється самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, яка дозволяє самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді, а прокурором не надано доказів, що вказане державне підприємство у спірних правовідносинах наділено функціями уповноваженого державного органу. Тому звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі цього державного підприємства відбулось із порушенням вимог абзацу 3 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Щодо подання прокурором позову в інтересах Держлісагентства, то суд першої інстанції, вважав, що вказаний позов подано з порушенням вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», за відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, оскільки перед зверненням до суду із позовом прокурор не звернувся до Держлісагентства як компетентного органу держави із повідомленням про виявлені ним порушення інтересів держави, а направив таке звернення лише на адресу ДП «Ворохтянське лісове господарство». Будь-які докази того, що прокурор в установленому законом порядку направляв відповідне повідомлення на адресу Держлісагентства у матеріалах справи відсутні та протягом всього періоду часу перебування справи на розгляді у суді представлені не були. А тому згідно вимог пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України позов прокурора залишено без розгляду.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 січня 2022 рокуапеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що прокурор має право звернутися до суду в інтересах держави у разі, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, і це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Електронний лист Держлісагентства № 12-12/9212-21 від 08 листопада 2021 року, як відповідь на лист Івано-Франківської обласної прокуратури від 29 вересня 2021 року № 15-1430 вих.-21, визнано таким, що не свідчить про дотримання прокурором процедури, передбаченої частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» при зверненні до суду із цим позовом, та жодним чином не підтверджує повідомлення про необхідність звернення до суду з таким позовом у цій конкретній справі.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду про те, що прокурор звернувся до суду із позовом без направлення Держлісагентству повідомлення у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», що є підставою для залишення позову без розгляду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
03 лютого 2022 року до Верховного Суду заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 січня 2022 року і направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що жодною нормою процесуального законодавства не передбачено такої підстави для залишення позову без розгляду як відсутність у матеріалах справи тих чи інших документів, у тому числі будь-яких повідомлень в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Водночас саме відсутність в матеріалах справи копії відповідного повідомлення стало підставою для залишення позову прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України. Прокурор стверджує, що Держлісагентство було обізнане про наявність цього спору, який було подано у вересні 2015 року, що зокрема підтверджується відповіддю Держлісагентства від 08 листопада 2021 року № 12-12/9212-21. Важливою, на думку прокурора, є та обставина, що відповідне клопотання про залишення позову без розгляду було подано у 2021 році, тобто через понад 5 років перебування справи у провадженні суду, та задоволено судом першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд.
Прокурор зазначає, що суди попередніх інстанцій, виходячи лише із положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», дійшли неправильного висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Прокурор також посилається на те, що визначальним при зверненні до суду є саме факт обізнаності компетентного органу державної влади із фактами порушень, які стали підставою для подальшого звернення до суду з метою забезпечення захисту інтересів держави.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 354/660/15-ц за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року справу № 354/660/15-ц призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиви на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Буковель» посилається на те, що звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство» прямо суперечить положенням частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», що є підставою для залишення позову без розгляду. Оскільки прокурор звернувся до суду із позовом без направлення на адресу Держлісагенства повідомлення у порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», правильним є висновок про залишення позову без розгляду згідно із пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України з підстав подання позовної заяви від імені заінтересованої особи, яка не має повноважень на ведення справи. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Буковель» просить поновити строк на його подання до суду, посилаючись на несвоєчасне отримання ухвали суду про відкриття касаційного провадження. Колегія суддів, зважаючи на вказані товариством причини, а також фактичне подання відзиву на касаційну скаргу, дійшла висновку про продовження ТОВ «Буковель» строку для подання вказаного процесуального документа та взяла до уваги доводи товариства.
10 травня 2022 року ТОВ «Скорзонера» подало клопотання, в якому просить продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву, посилаючись на несвоєчасне отримання ухвали суду про відкриття касаційного провадження. Враховуючи те, що ТОВ «Скорзонера», отримавши ухвалу суду касаційної інстанції 05 травня 2022 року, відзив на касаційну скаргу не подало, не навело доводів, які б свідчили про наявність перешкод для вчинення цієї процесуальної дії, колегія суддів не знаходить підстав для продовження товариству строку для подання відзиву на касаційну скаргу (за його відсутності), а також для відкладення розгляду справи. Отже у задоволенні заявленого клопотання належить відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
До моменту звернення до суду з позовом перший заступник прокурора Івано-Франківської області листом № 05/1-505 вих-15 від 27 серпня 2015 року звернувся до ДП «Ворохтянське лісове господарство», в якому з посиланням на частину четверту статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а також обставини, встановлені у кримінальному провадженні, повідомив останнє про наявність підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Держлісагентства, ДП «Ворохтянське лісове господарство» з позовом до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.
У вересні 2015 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Держлісагентства, ДП «Ворохтянське лісове господарство» звернувся до суду із позовом до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №091908 від 17 листопада 2003 року площею 0,2499 га, кадастровий номер 2611092001220020097, та зобов`язання повернути вказану земельну ділянку з чужого незаконного володіння у державну власність.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2015 року відкрито провадження у цивільній справі.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2015 року залучено до участі у вказаній справі в якості співвідповідача ТОВ «Скорзонера» та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвалою Яремчанського міського суду від 28 січня 2021 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача ТОВ «Буковель» як власника спірної земельної ділянки.
28 січня 2021 року заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури подано заяву про зміну предмету позову. Прокурор просив поновити строки позовної давності, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091908 від 17 листопада 2003 року площею 0,2499 га, кадастровий номер 2611092001220020097, та витребувати у ТОВ «Буковель» земельні ділянки площею 0,1250 га, кадастровий номер 2611092001220020417, та площею 0,1250 га, кадастровий номер 2611092001220020418, які розташовані в с. Поляниця, з чужого незаконного володіння у власність держави.
ТОВ «Скорзонера» 28 січня 2021 року звернулося до суду із клопотанням про залишення позовної заяви прокурора без руху, а в разі не усунення виявлених недоліків - без розгляду, а ТОВ «Буковель» 11 березня 2021 року звернулося до суду із клопотанням про залишення позовної заяви та заяви про зміну предмету позову без руху та в разі не усунення виявлених недоліків - без розгляду.
Ухвалою Яремчанського міського суду Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08 червня 2021 року у задоволенні вказаних клопотань відмовлено, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
15 листопада 2021 року представники відповідачів ТОВ «Скорзонера» та ТОВ «Буковель» звернулися до суду із клопотаннями, відповідно до яких з огляду на висновок про застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, просили залишити позов прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Обґрунтовуючи правомірність представлення інтересів Держлісагентства, прокурор посилався на електронний лист останнього № 12-12/9212-21 від 08 листопада 2021 року, направлений у відповідь на лист Івано-Франківської обласної прокуратури від 29 вересня 2021 року № 15-1430вих-21, в якому, зокрема, зазначено, що при надходженні від органів прокуратури, в тому числі Івано-Франківської обласної прокуратури, повідомлень щодо звернення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» до судів із позовами в інтересах Держлісагентства та державних лісогосподарських підприємств, в тому числі ДП «Ворохтянське лісове господарство», до фізичних та юридичних осіб про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки, повернення земельних ділянок лісового фонду у державну власність, Держлісагентство завжди їх підтримувало у зв`язку з неможливістю подання таких позовів самим Держлісагентством з об`єктивних причин. У відповідності до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року № 1000/5, листування Держлісагентства за 2014-2015 роки з порушених в листі питань знищені у зв`язку із закінченням строків їх зберігання. Держлісагентство повідомило, що не заперечувало щодо представництва Івано-Франківською обласною прокуратурою інтересів держави із вказаних у листі питань.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).
У цивільних правовідносинах держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах.
У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18).