Постанова
Іменем України
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 521/17134/18
провадження № 61-597св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
представник позивача -Чупіль Роман Ростиславович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Вадовської Л. М.,
Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С., від 07 грудня 2021 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У жовтні 2018 року АТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом
до ОСОБА_1 , правонаступник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 червня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11361867000, згідно з яким позичальнику надано кредит в розмірі 25 500 доларів США строком до 20 червня 2018 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» укладено іпотечний договір від 20 червня 2008 року, у відповідності до умов якого передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 січня 2015 року у справі № 522/1434/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та
ОСОБА_5 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 361,61 доларів США. Позивач вказував, що станом на 24 вересня 2018 року заборгованість за кредитним договором залишається непогашеною та становить 40 583,95 доларів США (заборгованість по кредиту - 16 838,62 долари США, заборгованість по відсотках, нарахованим по 31 серпня 2018 року, - 23 745,33 доларів США), а також пеня у розмірі 334 440,53 грн (144 914,76 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 189 525,77 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів).
Посилаючись на невиконання кредитних зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 11361867000 від 20 червня 2008 року, позивач просив в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною 242 537 грн.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси у складі судді
Домусчі Л. В. від 13 травня 2020 року у задоволенні позову АТ «УкрСиббанк» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором у банка виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості. Разом із тим, суд першої інстанції не погодився з розміром заборгованості, в рахунок погашення якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, оскільки позичальник помер у 2016 році, а у 2014 році банк звернувся до суду з позовом до позичальника та поручителя, змінивши строк виконання основного зобов`язання.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2020 року скасовано. Позов АТ «УкрСиббанк» задоволено частково.
Звернуто за укладеним між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В. В. 20 червня 2008 року, зареєстрованим в реєстрі за № 2578, стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,8 кв. м, житловою площею 15,6 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 12 грудня 2007 року управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, визначеною при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення перед АТ «УкрСиббанк» за укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 договором про надання споживчого кредиту № 11361867000 від 20 червня 2008 року заборгованості станом на 10 січня 2014 року в загальній сумі 21 361, 61 доларів США.
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач довів неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та, як наслідок, право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для погашення заборгованості за кредитним договором. Суд апеляційної інстанції вважав, що ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження належного виконання ОСОБА_3 кредитних зобов`язань.Разом із тим, суд апеляційної інстанції вважав, що розмір заборгованості у сумі 40 583,95 доларів США та 334 440,53 грн, в рахунок якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, є необґрунтованим, оскількипред`явлення АТ «УкрСиббанк» у 2014 році до суду в порядку дострокового погашення боргу на підставі статті 1050 Цивільного кодексу України позову про стягнення заборгованості станом на 10 січня 2014 року в загальній сумі 21 361,31 доларів США та ухвалення за цими вимогами у справі №522/1434/14-ц судового рішення є зміною банком строку виконання основного зобов`язання, після чого банк втратив право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку (пеню).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц та від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що банк звернувся до суду після спливу строків дії договорів, а також зважаючи на той факт, що наявне рішення суду про стягнення з боржника та поручителя суми заборгованості за спірним кредитним договором. Заявник зазначає, що суди не залучили до участі у справі поручителя, права та обов`язки якого вирішуються рішеннями у цій справі. Стверджує, що кредитор не цікавився виконавчим провадженням багато років, не зважав на факт смерті боржника і лише в кінці 2018 року після спливу строків пред`явлення виконавчих листів звернувся до суду з цим позовом. Особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що банк як кредитор не пред`явив вимоги до спадкоємців, отже втратив право вимоги. Вважає, що пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки фактично є зловживанням правом, оскільки по одному й тому ж боргу виникають декілька рішень суду по своїй суті на ті ж суми.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу АТ «УкрСиббанк» просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України або залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 червня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11361867000,
у відповідності до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі
25 500 доларів США зі сплатою 15 % річних з повернення кредиту у повному обсязі не пізніше 20 червня 2018 року.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору у той же день між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено іпотечний договір, за умовами якого передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,8 кв. м, житловою площею 15,6 кв. м. Іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В. В. 20 червня 2008 року, зареєстровано в реєстрі за № 2578.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 січня 2015 року у справі № 522/1434/14-ц позов АТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11361867000 від 20 червня 2018 року станом на 10 січня 2014 року у розмірі 21 361,31 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Інформація про виконання рішення суду у справі № 522/1434/14-ц в матеріалах справи відсутня.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
АТ «УкрСиббанк» подало позов і просило звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення за договором про надання споживчого кредиту № 11361867000 від 20 червня 2008 року заборгованості, нарахованої станом на 24 вересня 2018 року, яка складається із: заборгованості по кредиту в сумі 16 838,62 доларів США, заборгованості по відсотках, нарахованих по 31 серпня 2018 року, в сумі 23 745,33 доларів США, а всього заборгованості за кредитом та процентами в загальній сумі 40 583,95 доларів США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 24 вересня 2017 року по 24 вересня 2018 року в сумі 144 914,76 грн, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 24 вересня 2017 року по 24 вересня 2018 року в сумі 189 525,77 грн, а всього пені в загальній сумі 334 440,53 грн.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.