Постанова
Іменем України
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 372/4235/19
провадження № 61-655св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - Обухівська міська рада Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 червня 2020 року у складі судді Зінченка О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Обухівська міська рада Київської області, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, визнання прав забудовника в порядку спадкування за законом.
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Обухівська міська рада Київської області, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, про визнання прав забудовника в порядку спадкування за законом.
Позов обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . Після смерті батька відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1 . На момент смерті батька вона була неповнолітньою. Зареєстрована була за місцем проживання своєї матері, але з 1997 року проживала разом з батьком до дня його смерті. Іншими спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є відповідачі: ОСОБА_2 (син спадкодавця), ОСОБА_3 (дружина спадкодавця).
Зазначала, що вона зверталася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 нікому не видавалося. Оскільки документів, які підтверджують її проживання зі спадкодавцем на час його смерті в неї немає, то вона позбавлена можливості у здійсненні права на спадкування в інший спосіб, крім встановлення в судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Також зазначила, що будинок АДРЕСА_1 , який входить до спадкового майна, недобудований, не зданий в експлуатацію та на нього не оформлено свідоцтво про право власності. Вказаний будинок розпочав будувати ОСОБА_4 , але не встиг за життя закінчити будівництво. Готовність будівництва 79 %. Будинок не є самовільно збудованим, будівництво здійснено на земельній ділянці, яка була виділена спадкодавцю під будівництво житлового будинку. Однак, оформити у встановленому законом порядку спадкове майно - недобудований будинок вона не має можливості, оскільки спадкодавець за життя не встиг завершити будівництво, не ввів будинок в експлуатацію і не оформив на нього право власності.
Крім того, позивач посилалась на те, що відповідачі своїх прав на спірний будинок не заявляли. У визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Вважала, що оскільки відповідачі не проявляють інтерес до спадкового майна, то вони не прийняли спадщину.
Позивач просила суд:
- встановити факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 ;
- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4
- визначити за ОСОБА_1 права і обов`язки забудовника в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 відносно житлового будинку АДРЕСА_1 з правом здачі будинку в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності на майно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що право звернення до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у позивача ОСОБА_1 відсутнє, оскільки нотаріус відмовив їй в оформленні спадщини не з підстав відсутності підтверджуючих документів про постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а з тих підстав, що заявником не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно. Суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання прав і обов`язків забудовника в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 щодо житлового будинку АДРЕСА_1 з правом здачі будинку в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності на вказане нерухоме майно, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, у задоволенні яких відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 червня 2020 року в частині позовних вимог про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту прийняття спадщини скасовано.
Встановлено факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 червня 2020 року в іншій частині залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 довела належними та допустимими доказами факт того, що вона проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.
Разом з тим, апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання прав забудовника в порядку спадкування за законом, оскільки позивачем не доведено, що будівництво будинку спадкодавцем здійснювалося згідно із законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання прав забудовника в порядку спадкування за законом скасувати та прийняти у вказаній частині нове рішення про задоволення позову.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Обухівського районного суду Київської області .
21 лютого 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 27 квітня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 27 квітня 2022 року визначено колегію суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи у складі: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєв С. Ю., Петров Є. В., Сердюк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17).
У касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не встановили порушень, вказаних у статті 376 ЦК України, що відносять забудову до самочинного будівництва. Відступлення від площі забудови не є безумовною підставою для визнання його самовільним в розумінні 376 ЦК України. Суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок, що будівництво будинку спадкодавцем здійснювалось незаконно, без врахування чинників, які підлягають застосуванню у їх сукупності.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що згідно паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Солом`янським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 13 лютого 2015 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 38).
Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25 січня 2001 року батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (а. с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 15 липня 2003 року (а. с. 12).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на його майно. За життя ОСОБА_4 заповіту не залишив. Його спадкоємцями першої черги за законом є позивач ОСОБА_1 (дочка) та відповідачі ОСОБА_2 (син) і ОСОБА_3 (дружина).
Судом також встановлено, що згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . На день смерті ОСОБА_4 за цією ж адресою був зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 37).
09 вересня 1988 року згідно наказу № 337 по радгоспу-комбінату ім. XXV з`їзду КПРС, у зв`язку із побудовою житлового будинку спадкодавцю ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка, площею 0,06 га, в АДРЕСА_1 , за рахунок земель вільного присадибного фонду (а. с. 21).
Рішенням від 16 травня 1989 року № 123 виконавчий комітет Обухівської міської ради народних депутатів надав дозвіл ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 , на ділянці площею 0,06 га (а. с. 29).
В матеріалах цивільної справи наявний план на забудову садиби від 21 червня 1989 року, а також будівельний паспорт, виданий у 1989 році забудовнику ОСОБА_4 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 22-27).
Згідно технічного паспорта, виготовленого комунальним підприємством Київської обласної ради «Західне бюро технічної інвентаризації» будинок, що розташований на АДРЕСА_1 , є недобудований, не зданий в експлуатацію та на нього не оформлено свідоцтво про право власності. Технічний паспорт виготовлено станом на 18 березня 2014 року (а. с. 30, 31).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.