Постанова
Іменем України
12 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 445/2425/14-ц
провадження № 61-17424св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,
Сердюка В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка не брала участі у розгляді справи, зверталась із заявою про ухвалення додаткового рішення - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду
від 16 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І.,
Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, заяви про ухвалення додаткового рішення, судових рішень суду першої інстанції
ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 з позовом, у якому просила стягнути з останньої 23 607 грн боргу за нотаріально посвідченим договором позики та 243,60 грн судових витрат.
Заочним рішенням Золочівського районного суду Львівської області
від 19 грудня 2014 року у складі судді Постигача Б. А. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 607 грн боргу за договором позики та 243,60 грн судових витрат.
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 27 грудня
2016 року задоволено заяву головного державного виконавця Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено боржника у виконавчому провадженні, відкритому 29 вересня
2015 року на ОСОБА_3 .
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 29 січня
2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали суду
від 27 грудня 2016 року відмовлено.
19 лютого 2021 року ОСОБА_3 , який не брав участі
у розгляді справи, звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення
у справі.
Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що заочним рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 19 грудня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 607 грн боргу за договором позики та 243,60 грн судових витрат.
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 27 грудня
2016 року замінено боржника у виконавчому провадженні № 48810940
від 22 вересня 2015 року щодо виконання виконавчого листа № 445/2425/14 від 11 лютого 2015 року, виданого Золочівським районним судом Львівської області, ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .
Постановою РВ ДВС ВП № 48810940 від 04 січня 2017 року замінено сторону виконавчого провадження у зв`язку із смертю боржника.
ОСОБА_3 указував, що згідно відповіді Золочівської державної нотаріальної контори від 24 листопада 2016 року він ( ОСОБА_3 ) одержав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на грошові вклади в розмірі 977 грн, що зберігаються у ТВБВ № 10013/065
Філії-Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк».
Посилався на те, що іншого рухомого чи нерухомого майна
ОСОБА_2 він не успадковував, тому ухвала про заміну боржника у виконавчому провадженні повинна була містити вказівку про розмір вартості майна, в межах якого спадкодавець повинен задовольнити вимоги кредитора.
Додатковим рішенням Золочівського районного суду Львівської області
від 05 травня 2021 року у складі судді Сивака В. М. заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено.
Замінено боржника у виконавчому провадженні №48810940 відкритому
22 вересня 2015 року на підставі виконавчого листа № 445/2425/14
від 11 лютого 2015 року, виданого Золочівським районним судом Львівської області, а саме: ОСОБА_2 на ОСОБА_3 в межах суми боргу, яка відповідає вартості майна, одержаного у спадщину.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження (ухвала суду
від 27 грудня 2016 року), місцевий суд не врахував, що згідно рішення суду, прийнятого у справі №445/2425/14-ц, сума, яка підлягала стягненню
з ОСОБА_2 становила 23 850,60 грн боргу та 243,60 грн судового збору. Спадкоємець ОСОБА_3 , якого було залучено в якості боржника, прийняв спадщину у розмірі 977 грн. Відповідно, з ОСОБА_3 може бути стягнено суму боргу, яка відповідає вартості майна, отриманого у спадщину.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
ОСОБА_1 оскаржила додаткове рішення в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 05 травня 2021 року скасовано.
Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення направлено до суду першої інстанції для розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норми статті 270 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року, ОСОБА_3 просить змінити постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року шляхом виключення з резолютивної частини рішення абзац третій щодо направлення заяви про ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції для повторного розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо права апеляційного суду направляти справу до суду першої інстанції для розгляду.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_4 22 жовтня
2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.