Постанова
Іменем України
11 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 279/4103/20
провадження № 61-20401ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейн Індепендент»,
відповідачі: Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Управління Служби безпеки України в Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейн Індепендент» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року у складі судді Коваленко В. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейн Індепендент» (далі - ТОВ «Ріел Істейн Індепендент») звернулося до суду з позовом до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Коростенський міськрайонний відділ ДВС), Управління Служби безпеки України в Житомирській області (далі - Управління СБУ в Житомирській області) про визнання незаконними і скасування рішення та акта.
Позовна заява ТОВ «Ріел Істейн Індепендент» мотивована тим, що вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2012 року у справі №1-81/11, який набрав законної сили 24 листопада 2012 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на 7 років 6 місяців з конфіскацією всього особистого майна, а також у межах цивільного позову у кримінальному провадженні солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ріел Естейт Індепендент» матеріальну шкоду, заподіяну злочином, у розмірі 1 453 220 грн.
На підставі зазначеного вироку 25 грудня 2012 року видано виконавчий лист, за яким державним виконавцем відділу ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції Ренкасом Р. В. було відкрито виконавче провадження № 36744950.
Також на виконання вироку в порядку конфіскації майна боржника 16 січня 2013 року відділом ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 35971684.
З 2013 року товариство не отримувало жодної інформації щодо виконавчого провадження про стягнення матеріальної шкоди, але нещодавно довідалося про те, що постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із тим, що майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено.
При цьому у власності ОСОБА_1 перебуває однокімнатна квартира загальною площею 27,5 кв. м, житловою площею 16 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області від 21 квітня 2010 року на цю квартиру накладено арешт.
За даними інтернет-порталу ДП «СЕТАМ» вказана квартира у межах виконавчого провадження № 35971684 із конфіскації майна тричі виставлялася для продажу з електронних торгів - 12 червня, 03 липня і 24 липня 2018 року.
За правилами частини шостої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. Всі троє електронних торгів не відбулися, але жодної інформації від державного виконавця товариство не отримувало.
У подальшому товариство дізналося про те, що у справі № 279/1518/20 задоволено позов Управління Служби безпеки України в Житомирській області до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування арешту, накладеного на спірну квартиру.
У рішенні суду йдеться про те, що 13 грудня 2018 року в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу ДВС Чернега В. О. при примусовому виконанні виконавчого листа про конфіскацію майна в межах виконавчого провадження № 35971684 вирішив провести безоплатну передачу спірної квартири на користь Управління СБУ в Житомирській області, що також зафіксовано в акті від 18 грудня 2018 року. Наразі рішення суду у справі № 279/1518/20 переглядається в апеляційному порядку.
Позивач вважає такі дії відповідачів незаконними і такими, що не відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки порушені права товариства на відшкодування матеріальної шкоди згідно з вироком суду. Звернення до суду в порядку ЦПК України обґрунтовує необхідністю захисту майнових прав товариства, а тому вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, мають цивільно-правовий характер.
Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Ріел Істейн Індепендент» просило суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії про безоплатну передачу конфіскованого майна від 13 грудня 2018 року, затверджене в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу ДВС Чернегою В. О., ухвалене при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-81/11, виданого 25 грудня 2012 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про конфіскацію всього майна, належного ОСОБА_1 , згідно з яким Управлінню СБУ у Житомирській області була безоплатно передана однокімнатна житлова квартира загальною площею 27,5 кв. м, житловою площею 16 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати акт про безоплатну передачу конфіскованого майна від 18 грудня 2018 року, складений та затверджений В.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління у Житомирській області Чернегою В. О. при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-81/11, виданого 25 грудня 2012 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про конфіскацію всього майна, належного ОСОБА_1 , згідно з яким Управлінню Служби Безпеки України у Житомирській області була безоплатно передана однокімнатна житлова квартира загальною площею 27,5 кв. м, житловою площею 16 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року позовні вимоги ТОВ «Ріел Істейн Індепендент» залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виконавчий документ про стягнення коштів повернутий стягувачу, виконавче провадження закрите, а питання про закриття виконавчого провадження не оскаржено в установленому порядку. Позивач не є власником спірного майна, конфіскація майна застосована тільки до майна ОСОБА_1 , а підстав для зведення виконавчих проваджень не було.
За таких обставин місцевий суд дійшов висновку, що рішення комісії про передачу майна є законним, акт про безоплатну передачу конфіскованого майна не порушує прав позивача, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено у апеляційному порядку ТОВ «Ріел Істейн Індепендент».
Постановою Житомирського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та їм надано правильну оцінку.
При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Ріел Істейн Індепендент» задоволенню не підлягають.
Вважаючи неправомірними дії відповідачів щодо безоплатної передачі конфіскованого майна, ТОВ «Ріел Істейт Індепендент», починаючи із 2013 року, ходом виконання вироку суду не цікавилося та не вчиняло жодних дій, спрямованих на захист своїх майнових інтересів у виконавчому провадженні.
Вирок суду в частині конфіскації майна не є тим судовим рішенням, за яким стягнуто кошти з боржника.
Виконавче провадження про стягнення коштів у солідарному порядку відкрито стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а конфіскація майна застосована тільки щодо майна ОСОБА_1 , тому правові підстави для зведення виконавчих проваджень відсутні.
Суд апеляційної інстанції також зауважив, що у пункті 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) визначено, що передбачені статтями 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» правила розподілу стягнутих з боржника грошових сум та черговості задоволення вимог стягувачів підлягають застосуванню в межах одного конкретного виконавчого провадження, а не загалом до всіх виконавчих проваджень, відкритих щодо боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ТОВ «Ріел Істейн Індепендент» подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов безпідставного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог та факту порушення прав позивача.
Рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (частина перша статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 352/1777/16; висновку щодо черговості задоволення вимог стягувачів, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17.
Провадження у суді касаційної інстанції
17 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Ріел Істейн Індепендент» про зупинення дії рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
Коростенський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
При цьому зауважено, що стаття 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження. Конфіскація ж майна боржника не є рішенням про стягнення коштів, а тому виконавче провадження з конфіскації майна боржника не може входити до складу зведеного виконавчого провадження, а, отже, вимоги щодо черговості також не поширюються на рішення про конфіскацію майна.
Крім того, посилання стягувача на частини першу і другу статті 46 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює черговість задоволення вимог стягувача, є неправильним, оскільки вказана норма Закону встановлює черговість задоволення вимог стягувачів виключно під час розподілу грошових сум у разі, якщо їх недостатньо для задоволення вимог усіх стягувачів. У справі, яка переглядається, кошти на депозитний рахунок відділу ДВС не надходили, так як квартира, у межах виконавчого провадження № 35971684 із конфіскації майна, тричі не була продана на торгах.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2012 року (справа № 1-81/11) ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на 7 років 6 місяців з конфіскацією всього особистого майна. У межах вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ріел Естейт Індепендент» матеріальну шкоду, заподіяну злочином, у розмірі 1 453 220 грн.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2012 року вказаний вирок змінено, призначено покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 190 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить їм на праві особистої власності, - кожному. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін (т. 1, а.с. 148).
На виконання вироку суду Коростенським міськрайонним відділом ДВС відкрито два виконавчі провадження: 16 січня 2013 року № 35971684 (в частині конфіскації майна ОСОБА_3 ) та 26 лютого 2013 року № 36744950 (про стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ріел Істейн Індепендент» матеріальної шкоди заподіяної злочином у розмірі 1 423 220 грн).
Постановою державного виконавця від 13 лютого 2013 року у виконавчому провадженні № 35971684 накладено арешт, зокрема, на все майно, що належить ОСОБА_1 .
При здійсненні виконавчих дій встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
11 березня 2013 року державним виконавцем Ренкасом Р. В. проведено опис майна боржника. Державним виконавцем ухвалено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності, на адресу якого направлені матеріали виконавчого провадження для проведення оцінки описаного майна.
Зазначена вище квартира виставлена на продаж та призначено електронні торги - 12 червня 2018 року, 03 липня 2018 року та 24 липня 2018 року, однак торги не відбулися з причини відсутності учасників торгів.
У подальшому, органом державної виконавчої служби на підставі статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 та наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року створено комісію у складі в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу ДВС Чернеги В. О., заступника начальника Волківської О. П., представника Коростенського Головного управління державної фіскальної служби у Житомирській області Виногроцького П. В.
13 грудня 2018 року прийнято рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , Управлінню СБУ. Передача конфіскованого майна зафіксована у акті від 18 грудня 2018 року.
Постановою державного виконавця від 22 грудня 2018 року виконавче провадження № 35971684 закінчено.
Також встановлено, що постановою державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Чернеги В. О. від 26 березня 2019 року виконавчий документ № 36744950 повернуто стягувачу.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
За частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.