ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2022 року
м. Київ
справа №320/11366/20
адміністративне провадження № К/9901/39357/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Загороднюка А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 (колегія суддів у складі: Аліменка В. О., Бєлової Л. В., Кучми А. Ю.),
УСТАНОВИВ:
Обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДКС України у Київській області), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Київській області), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в безпідставному поверненні, без належного виконання, виконавчого листа № 810/4343/18 від 20.12.2018 про стягнення коштів у розмірі 3224,94 грн;
- зобов`язати відповідача поновити в черзі бюджетної програми КПКВ 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» виконавчий лист від 20.12.2018, виданий у справі № 810/4343/18 про стягнення коштів у розмірі 3224,94 грн датою його першого надходження - 15.01.2019, із відповідною черговістю, а у разі спливу такої черги на момент фактичного пред`явлення - прийняти цей виконавчий лист до виконання в самостійному порядку;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в безпідставному поверненні, без належного виконання, виконавчого листа № 320/567/19 від 13.05.2019 про стягнення коштів у розмірі 20 298,54 грн;
- зобов`язати відповідача поновити в черзі бюджетної програми КПКВ 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» виконавчий лист від 13.05.2019, виданий у справі № 320/567/19 про стягнення коштів у розмірі 20 298,54 грн датою його першого надходження - 06.06.2019, із відповідною черговістю, а у разі спливу такої черги на момент фактичного пред`явлення - прийняти цей виконавчий лист до виконання в самостійному порядку;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в безпідставному поверненні, без належного виконання, виконавчого листа № 320/567/19 від 13.05.2019 про стягнення коштів у розмірі 17 706,20 грн;
- зобов`язати відповідача поновити в черзі бюджетної програми КПКВ 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» виконавчий лист від 13.05.2019, виданий у справі № 320/567/19 про стягнення коштів у розмірі 17 706,20 грн датою його першого надходження - 06.06.2019, із відповідною черговістю, а у разі спливу такої черги на момент фактичного пред`явлення - прийняти цей виконавчий лист до виконання в самостійному порядку;
- стягнути з відповідача шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ДКС України у Київській області, що полягають у безпідставному поверненні без належного виконання виконавчих листів: № 810/4343/18 від 20.12.2018 про стягнення коштів у розмірі 3224,94 грн, № 320/567/19 від 13.05.2019 про стягнення коштів у розмірі 20 298,54 грн, № 320/567/19 від 13.05.2019 про стягнення коштів у розмірі 17 706,20 грн; зобов`язано ГУ ДКС України у Київській області поновити в черзі бюджетної програми КПКВ 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» виконавчі листи: № 810/4343/18 від 20.12.2018 про стягнення коштів у розмірі 3224,94 грн, № 320/567/19 від 13.05.2019 про стягнення коштів у розмірі 20 298,54 грн, № 320/567/19 від 13.05.2019 про стягнення коштів у розмірі 17 706,20 грн датою їх першого надходження, а у разі спливу такої черги на час набрання даним рішенням законної сили - прийняти вказані виконавчі листи до виконання як вперше подані виконавчі документи. У задоволення решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДКС України у Київській області судові витрати у сумі 6522,40 грн.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 апеляційну скаргу ГУ ДКС України у Київській області було залишено без руху через її невідповідність вимогам статей 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не сплату судового збору та пропуск строку на апеляційне оскарження.
На усунення недоліків апеляційної скарги представником ГУ ДКС України у Київській області подано до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву, в якій скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021.
На обґрунтування зазначеної заяви відповідач зазначив, що відділом діловодства ГУ ДКС України у Київській області здійснюється отримання поштової кореспонденції в поштовому відділенні № 01196 два рази на тиждень. Рекомендований лист Київського окружного адміністративного суду № 0113300736431, в якому знаходилось рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 320/11366/20, був отриманий 02.07.2021 співробітником поштового відділення № 01196 Н. Дзюбинською. 08.07.2021 провідний документознавець відділу діловодства ГУ ДКУ України у Київській області М. Герасименко отримала вищевказаний рекомендований лист в поштовому відділенні № 01196.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 заяву ГУ ДКС України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДКС України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду 24.06.2021 відмовлено.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, рекомендований лист Київського окружного адміністративного суду № 0113300736431 був вручений 02.07.2021 та у графі «Розписка про одержання» зазначено прізвище ОСОБА_2 . При цьому, суд зазначив, що неналежна організація роботи працівників ГУ ДКС України у Київській області не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду 24.06.2021 та його поновлення.
Провадження в суді касаційної інстанції
Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 та поновити строки апеляційного провадження.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, суд не взяв до уваги їх пояснення та акт приймання-передачі поштової кореспонденції. Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, рекомендований лист Київського окружного адміністративного суду № 0113300736431 був вручений 02.07.2021, та у графі «Розписка про одержання» зазначено прізвище ОСОБА_2 , але скаржник вважає, що це незрозуміла помилка, оскільки ОСОБА_2 з 22.06.2021 по 06.07.2021 перебувала у відпустці відповідно до наказу від 08.06.2021 № 91-в.
Наголошує, що рекомендований лист Київського окружного адміністративного суду № 0113300736431, в якому знаходилось рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 був отриманий 02.07.2021 співробітником поштового відділення № 01196 Н. Дзюбинською. Лише 08.07.2021 провідний документознавець відділу діловодства ГУ ДКУ України у Київській області М. Герасименко отримала вищевказаний рекомендований лист в поштовому відділенні № 01196, про що свідчить її підпис та дата отримання в акті прийому-передачі поштової кореспонденції, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Також скаржник зазначає, що відповідно до Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну та Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, 08.07.2021 (в день отримання кореспонденції) рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 320/11366/20 було зареєстровано у Головного управлінні Казначейства через систему електронного документообігу «АСКОД».
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Мельник-Томенко Ж. М., суддям Жуку А. В., Загороднюку А. Г.
Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДКС України у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021.
29.11.2021 до Верховного Суду від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення, в яких скаржник, посилаючись на статтю 44 КАС України просить їх врахувати.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Крім того, позивач просить здійснити розподіл судових витрат згідно доказів, які будуть надані суду до моменту завершення касаційного провадження.
10.12.2021 від позивача до Верховного Суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів щодо понесених судових витрат на стадії касаційного провадження в сумі 5077,40 грн. Водночас позивач зазначає, що оскільки дані докази не відносяться до предмету спору, то вони не направлялися відповідачу та іншому учаснику справи.
28.12.2021 до Верховного Суду від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач просить врахувати її при розгляді справи, скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 та направити справу до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Крім того, відповідач просить не здійснювати розподіл судових витрат позивача без належного їх доказування.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12.05.2022 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частина другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частина перша статті 293 КАС України визначає, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За змістом статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18, від 28.10.2020 у справі № 826/9720/17, від 02.02.2021 у справі № 826/13843/18.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до матеріалів справи, Київський окружний адміністративний суд 24.06.2021 прийняв рішення за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, рекомендований лист Київського окружного адміністративного суду № 0113300736431 вручено 02.07.2021 та у графі «Розписка про одержання» зазначено прізвище ОСОБА_2 .
Проте апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 подано відповідачем лише 06.08.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Відповідач у заяві, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження посилався на те, що відділом діловодства ГУ ДКС України у Київській області здійснюється отримання поштової кореспонденції в поштовому відділенні № 01196 два рази на тиждень.
Також зазначив, що рекомендований лист Київського окружного адміністративного суду № 0113300736431, в якому знаходилось рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 320/11366/20, був отриманий 02.07.2021 співробітником поштового відділення № 01196 Н. Дзюбинською та лише 08.07.2021 провідний документознавець відділу діловодства ГУ ДКУ України у Київській області М. Герасименко отримала вищевказаний рекомендований лист в поштовому відділенні № 01196.
Суд апеляційної інстанції визнав неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги та зазначив, що неналежна організація роботи працівників ГУ ДКС України у Київській області не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду 24.06.2021 та його поновлення.
Верховний Суд звертає увагу на те, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.