ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/32377/20
адміністративне провадження № К/990/2847/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Дашутіна І.В., Шишова О.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 вересня 2021 року (суддя Маруліна Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Кузьмишина О.М., судді - Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Есфаєр Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Есфаєр Трейд» (далі за текстом - ТОВ «Есфаєр Трейд», Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі за текстом - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 4 вересня 2020 року №00092615070105 та №00102615070105. Обґрунтовуючи наявність підстав до скасування спірних податкових повідомлень-рішень позивач вказував на порушення контролюючим органом процедури проведення податкової перевірки, що, на його думку, має наслідком незаконність її наслідків (рішень).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У розрізі заявленої підстави касаційного оскарження відповідач звертає увагу на застосування судами норми права без урахування висновків, висловлених Верховним Судом у постановах від 11 лютого 2021 року у справі №802/549/16-а, від 14 січня 2021 року у справі №820/6564/17, від 20 березня 2020 року у справі №2а-9423/12/2670, від 9 жовтня 2019 року у справі №808/9397/13-а, від 5 травня 2020 року у справі №826/678/16.
У наведених вище судових рішеннях Верховний Суд, здійснюючи правовий аналіз відповідних положень Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), які регламентують порядок проведення податкових перевірок платників податків, дійшов висновку, що «проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Вказаному кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень від податкових органів. Необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього». Також, у наведених вище рішеннях КАС ВС зазначав, що «платник податків, у разі ненадання документів під час проведення перевірки, не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення».
Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 17 липня 2020 року №4786 та повідомлення від 17 липня 2020 року №190/26-15-05-01-05 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Есфаєр Трейд» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на дану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за травень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19 червня 2020 року №9141069289), за результатами якої 11 серпня 2020 року складено акт №238/26-15-05-01-05/41956999.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Есфаєр Трейд» вимог податкового законодавства України, а саме: пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2313040,00 грн (за травень 2020 року); пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, оскільки посадовими особами платника податку не надано документів під час перевірки.
4 вересня 2020 року ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від №00092615070105, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість на суму 2313040,00 грн та №00102615070105, якими застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1020,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого повною мірою погодився й апеляційний суд, що наказ та повідомлення про призначення перевірки отримані Товариством після того, як таку перевірку було розпочато контролюючим органом, що нівелює її результати, - оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, як подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Статтею 79 ПК України регламентовано особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Відповідно до приписів означеної статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.