ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2022 року
м. Київ
справа № 826/9719/18
адміністративне провадження № К/9901/8384/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (судді: Бєлова Л.В., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна фіскальна служба України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження від 23 травня 2018 року ВП № 51720887;
- визнати протиправними дії відповідача стосовно накладення арешту на кошти боржника згідно з постановою від 24 травня 2018 року ВП № 51720887;
- зобов`язати скасувати постанови Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 23 травня 2018 року ВП № 51720887 та про накладення арешту від 24 травня 2018 року ВП № 51720887.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 51720887 на підставі дубліката виконавчого листа, який виданий Київським окружним адміністративним судом, однак без заяви стягувача - Державної фіскальної служби України, що є порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець під час винесення оскаржуваної постанови діяв в межах закону та для забезпечення виконання дублікату виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року № 810/549/15, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року № 810/2363/16, а тому позовні вимоги в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 травня 2018 року № 51720887 необґрунтовані.
Суд першої інстанції зазначив, що оскільки позовна вимога про скасування постанови про накладення арешту від 24 травня 2018 № 51720887 є похідною від вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, відтак підстави для її задоволення також відсутні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відкриття виконавчого провадження від 23 травня 2018 року ВП № 51720887. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 23 травня 2018 року ВП № 51720887. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення арешту від 24 травня 2018 року ВП № 51720887.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, третя особа звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, або направити справу на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Вказує, що судом апеляційної інстанції не взяті до уваги обставини, які були встановлені судом першої інстанції, а саме наявність заяви стягувача (Державної фіскальної служби України) про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу від 12 березня 2015 року у справі № 810/549/15, виданого Київським окружним адміністративним судом.
Також не враховано вжиття Державною фіскальною службою України заходів на виконання статей 3, 5, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та листа відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02 березня 2018 року № 16277-0-32-16/20-1/9 щодо надіслання дублікату виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року № 810/549/15 до відповідача саме для вжиття заходів стягнення штрафу у розмірі 186 956 800,16 грн.
На переконання скаржника справа має свої особливості й категорію складності та її має бути розглянуто в загальному провадженні, оскільки розмір суми у виконавчому листі про стягнення з позивача суми штрафних санкцій складає 186 956 800,16 грн., проте, на думку, скаржника суд першої інстанції помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на правомірність прийнятих рішень судами попередніх інстанцій та відсутність підстав для їх скасування.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року (судді: Загороднюк А,Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.), відкрито касаційне провадження за скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2022 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в липні 2016 року надійшов дублікат виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року у справі № 810/549/15 про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Державного бюджету штрафу у розмірі 186 956 800,16 грн.
Державним виконавцем 21 липня 2016 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику встановлено строк для самостійного виконання рішення до 27 липня 2016 року.
Постановою державного виконавця від 27 липня 2016 року відкладено провадження виконавчих дій до 01 серпня 2016 року включно.
22 вересня 2016 року відповідачем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення та про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти боржника у банках в межах суми стягнення.
Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 810/2363/16 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 810/2363/16 про відмову в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "Укрспирт" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 51720887 від 21 липня 2016 року з тих підстав, що вказаний виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а повинен виконуватись безпосереднього органами державної податкової (фіскальної) служби.
Враховуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 810/2363/16 начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порядку статей 59, 74 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 51720887 від 21 липня 2016 року, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 вересня 2016 року у виконавчому провадженні № 51720887, постанову про арешт коштів боржника від 22 вересня 2016 року у виконавчому провадженні № 51720887, постанову про стягнення виконавчого збору від 03 серпня 2016 року у виконавчому провадженні № 51720887, винесені державним виконавцем при виконанні дублікату виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року № 810/549/15.
Державним виконавцем відповідно до пункту 9 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" 04 листопада 2016 року винесено повідомлення № 51720887 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції від 27 жовтня 2016 року відповідач звернувся з касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 810/2363/16 скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року і залишено в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року.
Враховуючи постанову Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 810/2363/16 відповідачем направлено лист до Державної фіскальної служби України від 02 березня 2018 року за № 16277-0-32-16/20-1/9 з проханням надіслати для виконання дублікат виконавчого листа про стягнення з позивача суми штрафних санкцій у розмірі 186 956 800,16 грн.
На виконання даного листа третьою особою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено лист від 30 березня 2018 року № 3481/9/28-10-17-01-19 разом з дублікатом виконавчого листа.
Після надходження вказаного дублікату виконавчого листа, 23 травня 2018 року відповідачем прийнято спірну постанову про відкриття виконавчого провадження № 51720887 та постанову про накладення арешту коштів боржника від 24 травня 2018 року.
Не погоджуючись із вказаними постановами відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Приписами частини 1 статті 255 та статті 257 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 258 КАС України встановлено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалене, видається один виконавчий лист.