ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2022 року
м. Київ
справа № 160/11446/21
провадження № К/990/3491/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, ухваленого у складі головуючого судді Горбалінського В. В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Білак С. В., суддів: Шальєвої В. А., Олефіренко Н. А.
І. Суть спору
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі також - Уповноважений ВРУ), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого ВРУ щодо: 1) недотримання строків надання обґрунтованої відповіді на звернення позивача від 01 березня 2021 року, що є порушенням вимог статті 40 Конституції України; 2) непроведення своєчасної перевірки звернення позивача від 01 березня 2021 року, що є порушенням статті 19 Закону України «Про звернення громадян»; 3) непроведення розгляду і вирішення питань звернення у строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
2. В мотивування позову позивач зазначає, що він 01 березня 2021 року звернувся до Уповноваженого ВРУ зі зверненням, яке полягало в порушенні Секретаріатом Кабінету Міністрів України законних прав позивача.
Стверджує, що вказане звернення скеровано на адресу відповідача листом АТ "Укрпошта" 7901201056996, яке останнім отримано 03 березня 2021 року.
Однак відповідь на вказане звернення надано відповідачем 14 липня 2021 року, тобто через майже 130 днів з моменту його отримання.
Вважаючи, що відповідач розглянув звернення з порушенням строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян», ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту порушених прав.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженого ВРУ із заявою, в якій просив: 1) відкрити провадження по факту порушення його законних прав громадянина, та повідомити його про відкриття; 2) вчасно, об`єктивно та всебічно провести перевірку цього звернення; 3) зафіксувати порушення Секретаріатом Кабінету Міністрів України вимог статей 18 та 19 Закону України "Про звернення громадян" в частині права заявника особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, бути присутнім при розгляді та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; 4) звернення розглянути за його участі, реалізувавши його право бути присутнім при розгляді цього звернення та особисто викласти аргументи по суті заяви особі чи органу яка проводитиме перевірку/розгляд цього звернення. Виклик (запрошення) для реалізації заявлених прав просив надіслати завчасно до його електронної адреси; 5) поновити його законні права, а також зазначити які саме права є поновленими; 6) про результати розгляду звернення, вжиті заходи реагування та суть прийнятих рішень повідомити його електронною поштою».
4. Вказане звернення отримано поштою Секретаріатом Уповноваженого ВРУ 03 березня 2021 року та зареєстровано Секретаріатом в СЕД Мегаполіс за № М-3976.3/21.
5. 28 травня 2021 року Секретаріат Уповноваженого ВРУ листом № 15279.4/М-3976.3/21/30.2 звернувся до Секретаріату Кабінету Міністрів України, в якому просив: 1) повторно розглянути вказане електронне звернення позивача від 10 серпня 2020 року і надати на нього відповідь; копії відповіді та підтверджуючі документи про її направлення заявнику надати Секретаріату Уповноваженого ВРУ; 2) забезпечити реалізацію прав ОСОБА_1 , визначених статтею 18 Закону України "Про звернення громадян", запросивши заявника до Секретаріату Кабінету Міністрів України, надавши йому можливість взяти особисту участь у розгляд вказаного звернення.
6. У відповідь, Секретаріат Кабінету Міністрів України надіслав відповідачу лист від 28 травня 2021 року, який надійшов на адресу останнього 09 червня 2021 року, та зазначив, що законодавством встановлено інший порядок подання та розгляду скарги, а саме, судовий, у зв`язку з чим, підстави для повторного розгляду звернення ОСОБА_1 від 10 серпня 2020 року відсутні.
7. 23 червня 2021 року Уповноважений ВРУ повідомив заступника начальника Управління з питань роботи зі зверненнями громадян, завідувача сектору прийому громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України Городецького В. В. про розгляд 05 липня 2021 року матеріалів справи з метою встановлення наявності або відсутності в його діях ознак складу адміністративного правопорушення за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
8. 05 липня 2021 року Уповноваженим ВРУ складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП, та направлено його в Печерський районний суд міста Києва листом від 06 липня 2021 року.
9. 14 липня 2021 року відповідач своїм листом № 19955.4/М-10580.3/21/30.2 повідомив ОСОБА_1 про складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також повідомив про закриття провадження Уповноваженого.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, позовні вимоги задоволено.
10.1. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а саме:
1) порушенням вимог статті 40 Конституції України в частині недотримання строків надання обґрунтованої відповіді на звернення ОСОБА_1 від 01 березня 2021 року;
2) порушення статті 19 Закону України «Про звернення громадян» в частині непроведення своєчасної перевірки звернення ОСОБА_1 від 01 березня 2021 року;
3) непроведення розгляду і вирішення питань звернення ОСОБА_1 від 01 березня 2021 року у строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідь від 14 липня 2021 року надана з порушенням, встановленого чинним законодавством строку. При цьому, суд зазначив, що Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» не містить інших термінів розгляду звернень громадян, ніж ті, що встановлені Законом України «Про звернення громадян».
12. Зазначена позиція підтримана Третім апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
13. Відповідач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
14. Так, автор скарги посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 20 Закону України «Про звернення громадян» та статей 38, 245, 246, 251, 254 КУпАП щодо строків та дотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 188-39, 188-40, 212-3 КУпАП, що конкурують між собою у правовідносинах, пов`язаних із здійсненням проваджень Уповноваженого ВРУ на підставі повідомлень громадян про порушення їх прав.
Стверджує, що відповідачем розглянуто повідомлення ОСОБА_1 у межах повноважень, наданих статтею 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", згідно з якою відповідачем відкрито провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина, а також у межах вказаного провадження на підставі зібраних доказів складено протокол від 05 липня 2021 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною сьомою статті 212-3 КУпАП відносно заступника начальника Управління з питань роботи зі зверненнями громадян, завідувача сектору прийому громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України ОСОБА_2 .
Наполягає на тому, що вказані обставини нівелюють факт бездіяльності Уповноваженого ВРУ.
Наголошує, що зі змісту статті 235 КАС України, в якій передбачені повноваження суду при вирішенні справи, вбачається, що суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, одночасно зобов`язавши його виправити оскаржувані порушення.
15. Верховний Суд ухвалою від 21 лютого 2022 року відкрив касаційне провадження за скаргою Уповноваженого ВРУ на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
16. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М. І. та Кашпур О.В. у розгляді цієї справи.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
20. Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організаційне залежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
21. За змістом статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
22. Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
23. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
24. Підстави для провадження справ та призначення перевірок Уповноваженим ВРУ передбачені у статті 16 вказаного Закону, відповідно до якої Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує:
1) за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників;
2) за зверненнями народних депутатів України;
3) за власною ініціативою.
25. Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" визначено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, серед яких, зокрема, обов`язок об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
26. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
27. Приписами статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
28. За приписами статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.
При розгляді звернення Уповноважений:
1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;
2) роз`яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;
3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;