Постанова
Іменем України
13 травня 2022 року
м. Київ
справа № 303/1541/20
провадження № 61-13769св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2021 року в складі судді Куцкіра Ю. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2021 рокув складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д., Кожух О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 та просили визнати недійсними договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № UA-EA-2018-04-000012-а/42 від 25 липня 2018 року та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 16/1 від 25 липня 2018 року, укладені між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Київська Русь», від імені якого діяла Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що зміст вищевказаних правочинів про відступлення права вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки суперечить вимогам ЦК України та актам цивільного законодавства, а тому ці правочини підлягають визнанню недійсними.
Зокрема вказували, що оспорювані правочини за своєю правовою природою є договорами факторингу, у зв`язку з чим фізична особа ОСОБА_3 не міг набути право вимоги до них за кредитним та іпотечним договорами.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні правочини є оплатними договорами про відступлення права вимоги, а не договорами факторингу, а тому ОСОБА_3 як фізична особа в силу вимог закону міг бути стороною таких договорів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2021 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/18 та від 31 жовтня 2018 року в справі № 465/646/11 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної оцінки доводам позовної заяви щодо недійсності спірних правочинів, не врахували, що такі за своєю правовою природою та суттю є договорами факторингу, у зв`язку з чим помилково відмовили в задоволенні позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
29 жовтня 2021 року справа № 303/1541/20 надійшла до Верховного Суду.
Представник Фонду гарантування вкладів юридичних осіб Кузьмік Д. В. надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що 04 вересня 2008 року між Акціонерним банком «Київська Русь» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 197-03-08-2.
З метою забезпечення виконання зобов`язань кредитним договором, 04 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 16/1.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 23 травня 2014 року визнано мирову угоду, укладену між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , якою визначено, що заборгованість за кредитом у сумі 12 796, 84 євро відповідачі зобов`язані погашати за визначеним графіком до 10 жовтня 2016 року.
17 липня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».
04 червня 2018 року проведено електронні торги, результати яких оформлені протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-04-13-000012-а (номер лоту F29GL21052). До активів лоту віднесене право вимоги за кредитним договором від 04 вересня 2008 року № 197-03-08-2, укладеним із фізичною особою (забезпечення: земельна ділянка площею 0, 07 га за адресою: Закарпатська область). Переможцем визначено ОСОБА_3 .
За результатами відкритих торгів (аукціону) 25 липня 2018 року між ПАТ «Банк «Київська Русь», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку та ОСОБА_3 , як новим кредитором, укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № UA-EA-2018-04-13-000012-а/42, відповідно до умов якого ОСОБА_3 набув права вимоги до позичальника за кредитним договором від 04 вересня 2008 року № 197-03-08-2. Розмір прав вимоги - 173 398, 65 грн.