Постанова
Іменем України
12 травня 2022 року
місто Київ
справа № 461/1683/18
провадження № 61-6648св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Департамент житлового господарства Львівської міської ради, Виконавчий комітет Львівської міської ради,
треті особи: ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітньої дитини з інвалідністю ОСОБА_3, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 жовтня 2019 року, постановлене суддею Радченком В. Є., та постанову Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: Бойко С. М., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у березні 2018 року звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнення вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, що полягає у незабезпеченні його житлом у певний строк та порушенні черговості у списку щодо перебування його на обліку, передбаченої пунктом 18 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту";
- зобов`язати Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради у встановленому чинним законодавством України порядку привести у відповідність черговість (номер черги) у списку щодо перебування позивача як громадянина, який потребує поліпшення житлових умов та надання жилих приміщень серед учасників бойових дій в Афганістані та інших зарубіжних країнах;
- зобов`язати Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради вчинити дії з розподілу та виділити (надати) позивачу та членам його сім`ї позачергово у постійне користування благоустроєне жиле приміщення, яке за розміром і санітарними умовами відповідає статтям 48, 50 Житлового кодексу України, відповідно до вимог пункту 18 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням переважного права на одержання житла як особи, яка має статус інваліда війни - ветерана війни і перебуває в списках Львівської міської ради на позачергове поліпшення житлових умов як громадянина, який потребує поліпшення житлових умов та надання жилих приміщень серед учасників бойових дій в Афганістані та інших зарубіжних країнах;
- зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради у встановленому чинним законодавством України порядку повторно розглянути та ухвалити рішення про надання йому, позивачу, та членам його сім`ї позачергово у постійне користування благоустроєне жиле приміщення, що за розміром і санітарними умовами відповідатиме статтям 48, 50 ЖК України, відповідно до вимог пункту 18 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням переважного права на одержання житла як особи, яка має статус інваліда війни - ветерана війни і перебуває в списках Львівської міської ради на позачергове поліпшення житлових умов як громадянина, який потребує поліпшення житлових умов та надання жилих приміщень серед учасників бойових дій в Афганістані та інших зарубіжних країнах.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що він проходив військову службу в Республіці Афганістан у період з 20 листопада 1981 року до 30 червня 1982 року, є ветераном війни - учасником бойових дій, з 1998 року перебуває у Львівській міській раді на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень серед учасників бойових дій в Афганістані та інших зарубіжних країнах, і зареєстрований у списку черговиків під № 65.
Зазначив, що він має право на позачергове одержання житла, яким відповідно до пункту 18 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідів війни повинні забезпечити протягом двох років, проте, внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів, вимоги Закону не виконуються, а його черга не наближується, а навпаки, віддаляється: у 2005 році він перебував у списку в черзі на отримання житла під № 61, а у 2017 році - вже під № 65.
Наголошував на тому, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів його сім`я, яка складається з п`ятьох осіб, серед яких є дитина з інвалідністю, вже тривалий час проживає в однокімнатній квартирі, а неодноразові його звернення залишаються без задоволення.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
Львівська міська рада надала відзив на позов, зазначила, що позивач не належить до категорії громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, а також, що зміна черговості ОСОБА_1 зумовлена зарахуванням до цієї ж самої черги великої кількості осіб, які перебували у черзі підприємств зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи.
ОСОБА_2, яка діє в інтересах дитини з інвалідністю ОСОБА_3, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої, апеляційної інстанцій
Рішенням від 01 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, Галицький районний суд м. Львова відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, зазначив, що позивач не довів порушень його прав, оскільки встановлено, що він перебуває на квартирному обліку у Львівській міській раді у черзі громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень серед учасників бойових дій в Афганістані та інших зарубіжних країн, факт порушення черговості надання житла ОСОБА_1 під час розгляду справи суд не встановив.
Апеляційний суд додатково зазначив, що вимога позивача про надання житла інакше, ніж в порядку, встановленому законом, у порядку черговості, задоволена бути не може, а підстав для висновку про те, що відповідачі порушили право позивача на одержання житла в порядку черговості, немає, оскільки згідно з наданою відповідачем інформацією, позивач перебуває у списку на першочергове отримання житла за № 65 і не належить до категорії осіб, які мають право на позачергове одержання житла. Доводи позивача про одержання іншими особами житла усупереч встановленому законодавством порядку ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки позивач не довів, кому саме із черговиків надано жиле приміщення незаконно з порушенням установленого порядку черговості та з порушенням його (позивача) прав.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 19 квітня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, визначив як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень те, що:
- суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 203/1784/16-ц (провадження № 61-18145св18). Відповідно до зазначеного правового висновку органи, уповноважені державою на виконання функцій з розподілу житла, протягом двох років з дня взяття на квартирний облік зобов`язані надати особі, на яку поширюється дія цієї правової норми, житло. Відсутність матеріального забезпечення не є підставою для порушення прав позивача та невиконання Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Прийнявши той чи інший акт, держава дала підстави для виникнення у фізичних осіб обґрунтованих сподівань стосовно виконання закону;
- суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили обставини та правомірність дій відповідачів щодо зміну черговості квартирного обліку позивача з № 63 на № 65;
- суд апеляційної інстанції не дослідив факт нездійснення розгляду судом першої інстанції заяви про збільшення позовних вимог.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 03 червня 2021 року Верховний Суд поновив строк на касаційне оскарження та відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
За змістом правил частин першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 з 20 листопада 1981 року до 30 червня 1982 року проходив військову службу в Афганістані, є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, виданим Львівським обласним військовим комісаріатом 18 червня 1996 року.
ОСОБА_1 з 1987 року зареєстрований як співвласник у квартирі АДРЕСА_1, що складається з: кімнати (житловою площею 16, 00 кв. м), кухні (площею 5, 1 кв. м), ванни (площею 2, 3 кв. м), коридора (площею 2, 5 кв. м), де проживають та зареєстровані 5 осіб: він, дружина, його донька, 1987 року народження, син, 1991 року народження, внучка (дитина з інвалідністю), 2012 року народження, тобто із розрахунку 5, 18 кв. м на особу, з них житлової площі 3, 2 кв. м, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім`ї і прописку, виданою ЛКП Янів-405 від 22 червня 2016 року №1885.
З 06 лютого 1998 року ОСОБА_1 перебуває у Львівській міській раді на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та у списку для першочергового надання житла як учасник бойових дій в Афганістані та інших зарубіжних країнах.
У 1998 році ОСОБА_1 зареєстрований у Львівській міській раді за № 126 на черзі громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень серед учасників бойових дій в Афганістані та інших зарубіжних країн, у 2005 році - порядковий номер 61, у 2006-2008 роках - порядковий номер 63, у 2009 році - порядковий номер 64, у 2013 році - 63, у 2014 році - 62, у 2017 році - за номером 65.
Збільшення у списках громадян, які мають право на першочергове одержання житла, відповідач пояснив, зокрема, зарахуванням великої кількості осіб, які перебували у житлових чергах ліквідованих підприємств зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи відповідно до пункту 31 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470
(далі - Правила).
Згідно з наданою відповіддю Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 27 березня 2018 року № 2501-1020 житлове питання ОСОБА_1 неодноразово розглядалося на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконкомі та рекомендовано взяти на контроль вирішення житлового питання його сім`ї. Однак, через відсутність квартир ОСОБА_1 немає можливості запропонувати квартиру для огляду. За першої ж можливості та при надходженні відповідної квартири це питання буде вирішене по суті.