Постанова
Іменем України
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 686/34195/19
провадження № 61-3211св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Кот Марина Олександрівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_5 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2021 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Кот М. О., про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку в майні.
Свої вимоги обґрунтовувала, що з 02 листопада 2005 року вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2017 року у справі № 686/14321/17 розірвано.
24 жовтня 2017 року вона зверталась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просила визнати садовий будинок загальною площею 58,2 кв. м із господарськими спорудами, розташований в Садівничому товаристві «Берізка» мкрн Лезневе в місті Хмельницькому та автомобіль «ЗАЗ-110307 Славута» спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2 як майно, яке придбане подружжям під час шлюбу, та здійснити його поділ.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2019 року у справі № 686/20754/17 її позов задоволено частково. Визнано садовий будинок загальною площею 58.2 кв. м, розташований у Садівничому товаристві «Берізка» у місті Хмельницькому та автомобіль ЗАЗ-110307 «Славута» спільною сумісною власністю її і ОСОБА_2 як майно, яке придбане подружжям за час шлюбу, та здійснено його поділ. Визнано за нею право власності на 1/2 частину садового будинку загальною площею 58,2 кв. м у Садівничому товаристві «Берізка» у місті Хмельницькому. Визнано за нею право власності на 1/2 частину автомобіля ЗАЗ-110307 «Славута» загальною вартістю 44 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на її користь половину вартості автомобіля у розмірі 22 000,00 грн, залишивши автомобіль у власності ОСОБА_2 .
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 686/20754/17 рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2019 року в частині поділу садового будинку та господарських споруд, визнання права власності на 1/2 частину автомобіля скасовано і ухвалено у цій частині нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю садового будинку загальною площею 58,2 кв. м із господарськими спорудами, розташованого у Садівничому товаристві «Берізка» у місті Хмельницькому, визнання за нею права власності на 1/2 частину садового будинку загальною площею 58,2 кв. м із господарськими спорудами у Садівничому товаристві «Берізка» у місті Хмельницькому, визнання права власності на 1/2 частину автомобіля ЗАЗ-110307 «Славута». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судом при розгляді справи № 686/20754/17 установлено, що відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації ХМ 141181910429 від 10 липня 2018 року, технічного паспорту на садовий будинок, виготовленого 11 липня 2018 року після реєстрації права власності ОСОБА_2 на садовий будинок загальною площею 58,2 кв. м здійснено реконструкцію вказаного садового будинку, в результаті якої створено новий об`єкт нерухомості з іншими технічними характеристиками - садовий будинок площею 106,2 кв. м і зареєстровано права власності на нього з іншим реєстраційним номером.
Ухвалюючи рішення у справі № 686/20754/17, апеляційний суд звернув увагу на той факт, що під час розгляду справи за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на садовий будинок площею 106,2 кв. м, розташований у Садівничому товаристві «Берізка» мкрн Лезневе в місті Хмельницькому, однак вона (позивачка) не скористалась правом змінити предмет позову та надати докази на підтвердження спільної участі сторін у здійсненні реконструкції будинку, зважаючи на її завершення після розірвання шлюбу.
Звертаючись до суду з даним позовом, вона вказувала, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є садовий будинок загальною площею 106,2 кв. м, до якого входять підвал, перший поверх, включаючи прибудову, мансарду, та господарські будівлі, до яких входять гараж з літньою кухнею загальною площею 40,00 кв. м, розташовані в Садівничому товаристві «Берізка» у місті Хмельницькому, який підлягає поділу.
Разом з тим, 10 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подарував садовий будинок площею 106,2 кв. м донькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частках кожній.
Вважала, що колишній чоловік відчужив даний садовий будинок незаконно, умисно вчинив дії щодо об`єкта права спільної сумісної власності подружжя, без її згоди, тому такий правочин підлягає визнанню недійсним.
З урахуванням збільшених позовних вимог позивачка просила:
- визнати недійсним договір дарування садового будинку від 10 жовтня 2019 року загальною площею 106,2 кв. м разом із господарськими будівлями до нього, розташований у Садівничому товаристві «Берізка» мкрн Лезневе в АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Кот М. О., відповідно до умов якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частках набули право власності на даний будинок;
- визнати садовий будинок та господарські будівлі спільною сумісною власністю подружжя;
- визнати за нею право власності на 1/2 частину садового будинку загальною площею 106,2 кв. м та господарських будівель як складову частину об`єкта нерухомого майна (гараж з літньою кухнею), розташованих у Садівничому товаристві «Берізка» мкрн Лезневе в місті Хмельницькому на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування садового будинку від 10 жовтня 2019 року загальною площею 106,2 кв. м разом із господарськими будівлями до нього, розташований у Садівничому товаристві «Берізка» мкрн Лезневе в АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Кот М. О., згідно з умовами якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частках набули право власності на даний будинок.
Визнано садовий будинок та господарські будівлі спільною сумісною власністю подружжя.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину садового будинку та господарських будівель.
Суд першої інстанції виходив з того, що:
- у справі № 686/20754/17 апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про поділ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 садового будинку загальною площею 58,2 кв. м, розташованого у АДРЕСА_1 , не врахував, що ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на реконструйований садовий будинок площею 106,2 кв. м за тією ж адресою, про що в Державний реєстр прав на нерухоме майно внесено відповідний запис. Позивачка у справі № 686/20754/17 не змінила позовних вимог, а тому підстави для поділу садового будинку площею 58,2 кв. м відсутні;
- 10 жовтня 2019 року ОСОБА_2 без згоди ОСОБА_1 відчужив даний будинок шляхом укладення договору дарування, за яким він подарував його ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частках. Відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення договору дарування позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми й відповідно до частини четвертої статті 369, статті 215 ЦК дає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності (постанова Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №755/4757/16-ц);
- ОСОБА_2 відчужив без згоди ОСОБА_1 садовий будинок загальною площею 106,2 кв. м (до якого входить підвал, перший поверх включаючи прибудову, мансарда) та господарські будівлі (до яких входять гараж з літньою кутньою загальною площею 40 кв.м., літ. «Б»), як складова частина об`єкта нерухомого майна, розташовані в Садівничому товаристві «Берізка» мкрн Лезневе в АДРЕСА_1 , а тому договір дарування підлягає визнанню недійсним. Також належить визнати садовий будинок і господарські будівлі спільною сумісною власністю подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину садового будинку та господарських будівель;
- після реєстрації права власності ОСОБА_2 на садовий будинок загальною площею 58,2 кв. м після розірвання шлюбу між сторонами здійснено реконструкцію вказаного будинку, в результаті якої створено об`єкт нерухомості з іншими характеристиками - садовий будинок площею 106,2 кв. м, а тому за позивачем слід визнати право власності на 1/3 частину зазначеного будинку, оскільки його площа збільшилась в порівнянні з площею будинку, яка була на час перебування сторонами у шлюбі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
- звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 просила суд визнати об`єктом спільної сумісної власності садовий будинок загальною площею 106,2 кв. м та право власності за нею на 1/2 частину цього садового будинку;
- разом з тим, встановлено, що на час здійснення реконструкції садового будинку площею 106,2 кв. м, введення його в експлуатацію, реєстрації права власності на нього за ОСОБА_2 , сторони фактично припинили шлюбні відносини, а тому режим права спільної сумісної власності на садовий будинок загальною площею 106,2 кв. м не поширюється;
- перевіряючи доводи позивачки про спільну участь сторін у здійсненні реконструкції будинку, колегія суддів вважає, що зазначені аргументи ґрунтуються на припущеннях та допустимими і достатніми доказами не підтверджені;
- позивачка не доведела, що садовий будинок загальною площею 106,2 кв. м у Садівничому товаристві «Берізка» місто Хмельницький є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, який підлягає поділу, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання договору дарування садового будинку недійсним.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У березні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій її представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі та її уточненій редакції представник ОСОБА_1 зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що режим права спільної сумісної власності подружжя не поширюється на реконструйований садовий будинок площею 106,0 кв. м, який є предметом спору, оскільки цей будинок включає в себе усі будівлі, зведені за час перебування ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у шлюбі та ведення ними спільного господарства, і лише прибудова площею 23,3 кв. м добудована;
- апеляційний суд не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 686/20754/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а саме садового будинку у Садівничому товаристві «Берізка» мкрн Лезневе в АДРЕСА_1 , площею 58,2 кв. м, у якій суд касаційної інстанції вказав, що права позивачки не можуть бути поновлені в обраний нею спосіб, оскільки факт реєстрації відповідачем права власності на садовий будинок площею 106,2 кв. м та відсутність у зв`язку з цим у Державному реєстрі прав запису щодо садового будинку площею 58,2 кв. м унеможливлює реєстрацію права власності позивача на Ѕ частину садового будинку площею 58,2 кв. м. Керуючись мотивами суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду з новим (даним) позовом, де предметом спору є садовий будинок площею 106,2 кв. м;
- відповідач не спростував презумпцію спільної сумісної власності подружжя, а тому відсутні підстави для відмови у задоволенні позову. Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 23 лютого 2012 року, будівництво спірного будинку розпочато у 2008 році, закінчено у 2009 році (преюдиційний факт установлений судами у справі № 686/20754/17). Більш того, сам ОСОБА_2 неодноразово у судових засіданнях під час розгляду справи № 686/20754/17 визнавав той факт, що господарські споруди будувалися у 2007-2008 роках. Очевидним є те, що спірний будинок був побудований до 2012 року за час перебування сторін у шлюбі;
- ОСОБА_2 без її згоди 10 жовтня 2019 року подарував спірне майно двом донькам. На час укладення цього договору вона проживала в будинку, оскільки він є єдиним її житлом. Такий договір порушує її права як співвласника нерухомого майна, згоду на відчуження якого вона не надавала.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з відмовою апеляційного суду у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного договору дарування, визання садового будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання за позивачкою права власності на 1/3 частину цього будинку, які буди задоволені судом першої інстанції, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України рішення та постанова судів попередніх інстанцій у частині вирішення інших позовних вимог касаційному перегляду не підлягає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року у справі № 6-814цс15, від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16 та постановах Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 199/2099/17, від 24 квітня 2020 року у справі № 622/999/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 454/1678/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 300/840/17, від 07 жовтня 2019 року у справі № 272/716/15-ц, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що з 02 листопада 2005 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2017 року у справі № 686/14321/17 шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , розірвано (т. 1, а. с. 10). Зазначеним судовим рішенням установлено, що сторони припинили шлюбні відносини в 2012 році та не підтримують їх.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2019 року у справі № 686/20754/17 визнано садовий будинок загальною площею 58,2 кв. м, розташований у Садівничому товаристві «Берізка» у місті Хмельницькому, та автомобіль ЗАЗ-110307 «Славута» спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як майно, яке придбане подружжям за час шлюбу, та здійснено його поділ. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину садового будинку загальною площею 58,2 кв. м у Садівничому товаристві «Берізка» у місті Хмельницькому. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля ЗАЗ-110307 «Славута» загальною вартістю 44 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості автомобіля у розмірі 22 000,00 грн, залишивши автомобіль у власності ОСОБА_2 . У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 686/20754/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09 липня 2020 року, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2019 року в частині поділу садового будинку та господарських споруд, визнання права власності на 1/2 частину автомобіля скасовано і ухвалено у цій частині нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю садового будинку загальною площею 58,2 кв. м із господарськими спорудами, розташованими у садівничому товаристві «Берізка» у місті Хмельницькому, визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину садового будинку загальною площею 58,2 кв. м із господарськими спорудами у Садівничому товаристві «Берізка» у місті Хмельницькому, визнання права власності на 1/2 частину автомобіля ЗАЗ-110307 «Славута». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.