Постанова
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа № 757/508/20-ц
провадження № 61-19919св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Акціонерне товариство «Дельта Банк»,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов Олександр Євгенович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк»), Акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк»), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов О. Є., у якому просила визнати протиправними дії АТ «УкрСиббанк» щодо відступлення права іпотекодержателя АТ «Дельта Банк» та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27150022 від 16 грудня 2015 року.
Позовну заяву мотивувала тим, що 06 березня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна їй стало відомо, що державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27150022 від 16 грудня 2015 року, згідно з яким іпотекодержателем визначено ПАТ «Дельта Банк». Підстави для прийняття такого рішення державним реєстратором були відсутні.
Кредитний договір та договір іпотеки були укладені між нею та АКІБ «УкрСиббанк» 28 лютого 2008 року.
Під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», АКІБ «УкрСиббанк», в порушення положень цього Закону, звернулося до державного реєстратора - приватного нотаріуса про реєстрацію відступлення заборгованості ПАТ «Дельта Банк», наслідком чого є прийняття державним реєстратором рішення від 16 грудня 2015 року. Такі дії між АКІБ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» є протиправними, оскільки норми цього Закону забороняють вчинення дій щодо переуступки прав за іпотечними договорами.
Право іпотекодержателя передано ПАТ «Дельта Банк» в порушення вказаного Закону, а тому відповідне рішення державного реєстратора підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року у складі судді Волкової С. Я. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» набрав чинності після укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки. Норми цього закону не мають поширюються на договори, які були укладені до моменту набрання ним чинності.
Крім того, позивач, звертаючись до суду із вимогами до відповідачів, просить скасувати записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проте рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 з інших підстав, зокрема у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позов було пред`явлено до відповідачів (первісних кредиторів), що відступили право вимоги, а заяву про залучення правонаступника відповідачів не розглянуто, тобто не було залучено до участі у справі належного відповідача, що є порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та є самостійною підставою для скасування судового рішення з відмовою у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявна заява Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), подана 23 квітня 2020 року про залучення до участі у справі в якості співвідповідача АТ «Альфа-Банк», як правонаступника відповідача АТ «Дельта Банк». Проте вказана заява судом першої інстанції не розглянута і не вирішена.
Крім того, 18 лютого 2020 року позивач у відповіді на відзив просив залучити до участі у справі як співвідповідача АТ «Альфа Банк». Натомість ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року відповідь ОСОБА_1 на відзив повернуто без розгляду заявнику, оскільки не надано доказів надсилання відповіді іншим учасникам справи.
Апеляційний суд вважав передчасними висновки суду першої інстанції щодо повернення відповіді на відзив та залишення без розгляду клопотання про залучення співвідповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, не погоджуючись з висновками апеляційного суду, просить скасувати прийняту цим судом постанову в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі доводів апеляційної скарги позивача та ухвалив судове рішення з підстав, за яких рішення суду першої інстанції не оскаржувалось, не надав оцінки доводам апеляційної скарги позивача і доказам, поданим на їх обґрунтування.
Суд апеляційної інстанції не досліджував, чи до належних відповідачів звернулася позивачка на час подання позову. В основу ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог апеляційний суд поклав обставини повернення судом першої інстанції заяви позивачки про залучення до участі у справі АТ «Альфа Банк» та нерозгляд заяви самого АТ «Альфа Банк» до участі у справі. Проте на час подання позовної заяви, як і після постановлення вже нового рішення судом апеляційної інстанції, права позивача були і залишаються порушеними саме АТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк», а отже, АТ «Альфа Банк» не має відповідати за пред`явленим позовом.
Апеляційний суд не врахував, що станом на дату подання позову до суду першої інстанції інформації щодо повторної переуступки прав вимоги до АТ «Альфа Банк» позивачу не було відомо. Позивач звернулася до суду з позовними вимогами про протиправні дії АТ «УкрСиббанк» з переуступки прав вимоги АТ «Дельта Банк», оскільки вони були вчинені під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», тобто з грубим порушенням норм цього Закону, які забороняють вчинення таких дій кредитною установою щодо переуступки.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 (провадження № 61-697св20).
Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи до Верховного Суду не подали
Фактичні обставини, встановлені судами
28 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті (долар США), в сумі 100 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 505 000,00 грн за курсом Національного банку України на день укладення договору, а позичальник зобов`язався повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у графіку погашення кредиту, який є додатком № 1 до договору. Кінцевий термін повернення кредиту сторонами визначено 28 лютого 2018 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 28 лютого 2008 року між банком та позивачем укладений договір іпотеки, відповідно до якого позивач передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
08 грудня 2011 року між АТ «УкрСиббанк» (продавець) та АТ «Дельта Банк» (покупець) укладений договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. за реєстровими номерами 2949 та 2950.
Згідно з підпунктом «а» пункту 2.1 договору продавець погоджується продати (відступити) права вимог за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх, сплатити ціну купівлі.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.3 договору права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця та з урахуванням інших зобов`язань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобов`язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акта приймання-передачі права вимоги за кредитами у дату закриття.
19 грудня 2011 року між АТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» складено акт приймання-передачі, яким передано права вимоги за кредитами, зазначеними в додатку 1 до договору купівлі-продажу, деталізовані в додатку 1 до акта приймання-передачі, зокрема, продавець передав покупцю права вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 28 лютого 2008 року № 11306071000 та договором іпотеки від 28 лютого 2008 року № 78350, які укладені між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1 , сформованої 30 січня 2020 року, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є. здійснено реєстрацію прав та їх обтяжень на зазначений об`єкт, зазначено: підстава виникнення іпотеки - договір іпотеки, серія та номер: 1341, виданий 28 лютого 2008 року приватним нотаріусом Кияшко А. В.: підстава внесення запису -рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27150022 від 16 грудня 2015 року, іпотекодавець - ОСОБА_1 , іпотеко держатель - АТ «Альфа-Банк», підстави виникнення обтяження договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09 грудня 2019 року (а.с. 53-54).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.