Постанова
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа № 736/1432/20
провадження № 61-18506св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Холминська селищна рада Корюківського району Чернігівської області,
третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року в складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Висоцької Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_3 (рідна сестра її матері), яка за життя, 05 травня 1997 року, склала заповіт, яким заповіла їй усе своє майно.
На час відкриття спадщини позивач не проживала зі спадкодавицею, про наявність складеного на її ім`я заповіту вона дізналась поза межами передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України строку, що свідчить про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для неї як спадкоємиці при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання відповідної заяви. Спадкове майно після смерті ОСОБА_3 ніхто не приймав, з відповідними заявами до нотаріальної контори ніхто не звертався.
За таких обставин позивач просила суд визначити їй додатковий строк 4 місяці (з моменту набрання рішенням суду чинності) для подання до Корюківської районної державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спадкоємцем за заповітом майна померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки проживає в іншому населеному пункті, про наявність заповіту не була обізнана, його дублікат отримала 08 грудня 2020 року.
Суд першої інстанції констатував, що відповідачем у справі є саме Холминська селищна рада, а третя особа ОСОБА_2 не надав жодного доказу на підтвердження порушення його прав та інтересів.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року скасовано рішення Щорського районного суду Чернігівської області
від 16 липня 2021 року та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що вирішення позову ОСОБА_1 по суті безпосередньо стосується прав, законних інтересів та обов`язків ОСОБА_2 , який наполягає на тому, що має право на частку у спадковому майні після смерті ОСОБА_3 . Вказане залишилось поза увагою місцевого суду, який неправильно визначився із характером спірних правовідносин та вирішив цей спір за неналежного суб`єктного складу, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18, від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 688/2507/16-ц, від 15 вересня 2021 року у справі № 310/1772/19.
Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 1272 ЦК України та порушення судом норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що за відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, належним відповідачем у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є саме територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Оскільки ОСОБА_2 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , тому відсутні правові підстави для залучення його до участі у розгляді справи у якості відповідача, а отже і висновок апеляційного суду про неправильний суб`єктний склад учасників цієї справи є помилковим.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 17 січня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
У січні 2022 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення. Заявник зазначив, що він проживав із спадкодавцем на час смерті, а тому є таким, що прийняв спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, свідомо визначивши неналежний суб`єктний склад учасників справи, оскільки була обізнана про подання ОСОБА_2 позову до неї про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування (справа № 736/1209/20).
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 травня 1997 року ОСОБА_3 склала заповіт, який засвідчений секретарем виконавчого комітету Холминської селищної ради народних депутатів Корюківського району Чернігівської області Редревою О. М., за змістом якого все своє майно заповіла ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 43.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Станом на день смерті ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована в будинку АДРЕСА_2 , інших зареєстрованих осіб не було (а. с. 10, т. 1).
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі і на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_2 .
Спадкову справу після смерті ОСОБА_3 заведено не було, свідоцтво про право на спадщину не видавались.
08 грудня 2020 року ОСОБА_1 було видано дублікат вказаного заповіту.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.