ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2022 року
м. Київ
справа №640/20477/18
адміністративне провадження № К/9901/23110/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/20477/18
за позовом Акціонерного товариства (далі - АТ) «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Нацкомісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна регуляторна служба України, про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Нацкомісії
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019, ухвалене у складі судді Шевченко Н.М. та
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 05.12.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» з позовом, в якому просило визнати протиправною та нечинною постанову Нацкомісії від 23.11.2018 №1502 «Щодо заборони ПАТ «Криворіжгаз» проводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами» (далі - Постанова від 23.11.2018 №1502).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» цілком правомірно та обґрунтовано при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводило об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами. Також, позивач наголошує на порушенні суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, оскільки останній є регуляторним актом, для якого існує особлива процедура оприлюднення.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019, задовольнив позовні вимоги.
3. 13.08.2019 Нацкомісія звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
4. Верховний Суд ухвалою від 21.08.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. 13.09.2019 до суду касаційної інстанції від позивача надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Нацкомісією судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що відповідно до статті 4 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329-VIII) та статті 17 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII), у зв`язку із зверненнями споживачів природного газу та з метою захисту їх прав, Нацкомісією було прийнято Постанову від 23.11.2018 №1502, якою:
- заборонено АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами;
- у разі приведення у жовтні 2018 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» зобов`язано здійснити за жовтень 2018 року перерахунок об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильників природного газу.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», вважаючи протиправною Постанову від 23.11.2018 №1502, звернулось до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Нацкомісія за відсутності достатніх правових підстав необґрунтовано та незаконно заборонила АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за природний газ шляхом винесення спірної постанови, хоча норма пункту 3 глави 1 Розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Нацкомісії від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРС), є чіткою та свідчить, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з газорозподільного механізму (далі - ГРМ) (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, шляхом: 1) приведення газу до стандартних умов; 2) переведення об`єму газу, приведеного до стандартних умов в одиниці енергії. Таким чином, на позивача покладено обов`язок при комерційному обліку газу, в тому числі, здійснювати дві окремі процедури: 1) приведення газу до стандартних умов; 2) розрахунок спожитого обсягу енергії природного газу, про який повідомляється споживача в платіжному документі.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Касаційна скарга відповідача мотивована зокрема, тим, що суди необґрунтовано відхилили його доводи, що Кодекс ГРС стосовно приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунків об`ємів природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці, в той час як розрахунки за природний газ на сьогодні здійснюється виключно в кубічних метрах, а переведення в енергетичні одиниці має виключно інформаційний характер.
Крім того, на думку скаржника судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що нормами Кодексу ГРС не передбачено застосування позивачем об`ємів природного газу, приведених до стандартних умов, при проведенні комерційних розрахунків (не передбачено застосування таких об`ємів при оплаті споживачами послуг за газопостачання).
9. У відзиві на касаційну скаргу позивач, зокрема вказує на те, що положення Кодексу ГРС зобов`язує спочатку привести обсяги газу до стандартних умов і лише потім перевести в одиниці енергії. При цьому, АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» зазначає, що нормами Кодексу ГТС та Типового договору розподілу природного газу, які затверджені відповідачем, встановлено обов`язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнанні корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
11. Відповідно до частини першої - третьої статті 1 Закону № 1540-VIII Нацкомісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор (Нацкомісія) є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
12. Згідно зі статтею 3 Закону № 1540-VIII Нацкомісія здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Комісії (Регулятора) є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
13. У статті 14 Закону № 1540-VIII визначено порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень, відповідно до частин першої та другої якої засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
14. За правилами частини п`ятої статті 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід`ємна частина протоколу.
15. Підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», здійснюється у порядку, визначеному цим Законом (частина перша статті 15 Закону № 1540-VIII).
16. При цьому, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
17. З аналізу зазначених вище законодавчих положень убачається, що оскаржувана постанова Нацкомісії від 23.11.2018 № 1502 не є регуляторним актом, оскільки положення даної постанови не спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.
18. Крім того, вказана постанова, хоча і направлена на неодноразове застосування, однак не скасовує, не встановлює та не змінює норми права, а направлена, у свою чергу, стосовно конкретно визначеної особи - АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз».
19. Таким чином, спірна постанова комісії є актом індивідуальної дії в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України.
20. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що за загальним правилом у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, реалізуючи завдання адміністративного судочинства, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1 частини другої статті 2 КАС України).
21. Тобто, акт індивідуальної дії, що є предметом спору у цій справі, також підлягає судовій ревізії на предмет відповідності (підставності, меж повноважень та способу його прийняття) вимогам законодавства, що регулюють спірні відносини.
22. Так, відповідно до статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Нацкомісія, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до її компетенції, а також забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та регулювання спорів, надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів Комісії.
Також, Нацкомісія має право приймати рішення з питань, що належать до її компетенції, які є обов`язковими до виконання; вимагати від операторів газотранспортної та газорозподільчих систем за необхідності змінювати умови і положення, у тому числі тарифи або методики, з метою забезпечення їх пропорційності і застосування на недискримінаційній основі.
23. Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329-VIII).
24. Згідно із пунктом 32 статті 1 Закону №329-VIII Регулятор - це національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
25. За приписами частини першої статті 4 Закону №329-VIII державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
26. Відповідно до частини другої статті 4 Закону №329-VIII до основних завдань Регулятора на ринку природного газу, у тому числі (…) належать затвердження та оприлюднення у встановленому порядку методології визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу, моніторинг застосування тарифів, інших платежів, пов`язаних із доступом до газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG або приєднанням до газотранспортної або газорозподільної системи, а також моніторинг застосування та забезпечення дотримання методологій визначення таких тарифів та платежів.
27. На реалізацію вимог статті 20 Закону № 1540-VII, статті 6 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», статті 4 Закону № 329-VIII, статті 6 Закону України від 09.07.2010 № 2479-VI «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» Нацкомісія постановою від 14.09.2017 № 1120 затвердила Порядок здійснення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до підпункту 3 пункту 9.1 якого, у випадку виявлення за результатами моніторингу невідповідності (порушення) провадження господарської діяльності суб`єктами господарювання у сферах енергетики та/або комунальних послуг вимогам чинного законодавства СП з моніторингу готує пропозиції Голові та членам Нацкомісії щодо необхідності застосування заходів контролю до суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
28. Окрім цього, частина п`ята статті 4 Закону №329-VIII закріплює за Регулятором, зокрема, право видавати обов`язкові для виконання суб`єктами ринку природного газу (крім споживачів) рішення та встановлювати тимчасові тарифи на транспортування, розподіл, зберігання (закачування, відбір) природного газу (щодо газосховищ, до яких застосовується регульований режим доступу відповідно до статті 48 цього Закону).
29. Як видно із доводів відповідача, прийняття оспорюваної постанови не потребувало реалізації процедур, передбачених при прийнятті регуляторних актів.
30. З цього приводу колегія суддів зазначає, що дійсно, в контексті даних правовідносин, прийняття оспорюваної постанови не потребувало додержання відповідачем порядку, передбаченого статтею 15 Закону № 1540-VIII, оскільки, як було зазначено вище, вона не є рішенням Регулятора, що має ознаки регуляторного акта.
31. Разом з цим, зокрема Законом № 1540-VIII передбачено й інші процедури здійснення державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема шляхом державного контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг та застосування заходів впливу, а також використання інших засобів, передбачених законом з додержанням порядку прийняття Регулятором рішень, визначеного у статті 14 Закону № 1540-VIII .
32. Так, особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг визначені у статті 19 Закону № 1540-VIII, за змістом частини першої якої Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
33. Тобто, законодавцем встановлено види перевірок суб`єктів господарювання за дотриманням ними законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, що здійснюються Нацкомісією (планова, позапланова виїзна та невиїзна перевірки), передумовою яких, як зазначено у частині другій статті 19 Закону № 1540-VIII, є прийняття відповідного рішення Регулятором.
34. Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 19 Закону № 1540-VIII для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:
1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов;
2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;
3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;
5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень;
6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.
Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
35. Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у вигляді, зокрема, санкцій та адміністративних стягнень передбачена статтею 22 Закону № 1540-VIII.
Так, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення (частина друга статті 22 Закону №1540-VIII).
36. Передумови та порядок проведення Нацкомісією планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг визначені у частині шостій статті 19 Закону № 1540-VIII.
37. Щодо позапланових перевірок, то на думку колегії суддів, з метою усунення зловживань з боку контролюючого органу, законодавець визначив вичерпний перелік підстав для проведення позапланової виїзної перевірки та строки її проведення. А саме:
1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;
2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;
3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;
4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок.
Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів (частина сьома статті 19 Закону № 1540-VIII).
38. Згідно із частиною восьмою статті 19 Закону № 1540-VIII позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є:
1) неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації;
2) неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірних даних у звітності в установлений Регулятором строк або в інших документах;
3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора.
39. Додатково слід зазначити, що Нацкомісія постановою від 14.06.2018 № 428 затвердила Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, дія якого поширюється на суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності (далі - ліцензіати) та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Нацкомісією у сфері енергетики та у сфері комунальних послуг та установлює певні процедури, зокрема організації та проведення планових та позапланових перевірок; оформлення результатів перевірок; контроль за виконанням рішень Нацкомісії; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов.
40. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець встановив для Нацкомісії чіткі повноваження, підстави та алгоритм дій, яких Регулятор зобов`язаний дотримуватись, здійснюючи державне регулювання шляхом державного контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов. До того ж процедура моніторінгу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг також відсилає до застосування заходів контролю до суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг у випадку виявлення за результатами моніторингу невідповідності (порушення) провадження господарської діяльності суб`єктами господарювання у сферах енергетики та/або комунальних послуг вимогам чинного законодавства.
41. Поряд з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій оспорювана постанова відповідача ухвалена, зокрема у зв`язку із зверненнями до нього споживачів природного газу та з метою захисту їх прав. До того ж, як видно із змісту такого звернення споживача, останній просив Нацкомсію відповідно до її повноважень, передбачених пунктом 11 частини першої статті 17 та статті 19 Закону № 1540-VIII, провести перевірку обставин щодо приведення позивачем об`ємів природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовим споживачем.
42. Колегія суддів зазначає, що для захисту прав споживачів природного газу законодавець окрім такого контрольного заходу, як позапланова перевірка на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав (пункт 2 частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII), передбачив також досудову процедуру вирішення спорів, зокрема шляхом розгляду скарг споживачів щодо порушення їхніх прав та інтересів суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послу, яка визначена у статті 21 Закону № 1540-VIII.
У такій процедурі вирішуються питання щодо:
1) доступу/приєднання до електричних, теплових та газових мереж, нафто- та продуктопроводів, мереж централізованого водопостачання і водовідведення;
2) дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов;
3) якості товарів і послуг, що надаються споживачам у сферах енергетики та комунальних послуг;