ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2022 року
м. Київ
справа № 826/10610/18
адміністративне провадження № К/9901/3186/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Яковенка М.М., Гімона М.М.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019 (суддя Келеберда В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Лічевецький І.О., Бєлова Л.В.),
У С Т А Н О В И В :
У липні 2018 року Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (далі - ДП «КБ «Артилерійське озброєння», Підприємство, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2018 №0004274208 про збільшення Підприємству суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 5 212 476,60 грн (з яких 1 331 501,00 грн - основний платіж, 3 880 975,60 грн - штрафні (фінансові) санкції).
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що станом на 01.01.2015 у Підприємства була заборгованість з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) за попередні періоди у розмірі 1 677 624,47 грн. Водночас, у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 ПДФО нарахований та сплачений Підприємством у повному обсязі, що підтверджується даними з особистого кабінету платника податків, платіжними дорученнями та розрахунком повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податків на доходи фізичних осіб. Також зазначив, що заборгованість з ПДФО, яка мала місце станом на 01.01.2015 у розмірі 1 677 624,47 грн, повністю виплачена.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що допущене позивачем порушення норм податкового законодавства не становить склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність статтею 127 Податкового кодексу України (далі - ПК), а тягне за собою застосування штрафних санкцій, встановлених статтею 126 ПК. Також зазначили, що при застосуванні штрафних санкцій за статтею 127 цього Кодексу контролюючий орган не врахував, що порушення податкового законодавства у вигляді несвоєчасного перерахування до бюджету ПДФО були виявлені у межах однієї перевірки, тому підстав для застосування штрафних санкцій у розмірі 50% або 75% не було через відсутність ознаки повторності.
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, у якій просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволені позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій не відповідає нормам матеріального та процесуального права, зроблений без надання належної оцінки обставинам, наведеним в акті перевірки щодо не сплати (не перерахування) Підприємством до відповідного бюджету суми утриманого ПДФО.
Верховний Суд ухвалою від 04.08.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги, як це передбачено частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, та в порядку, що діяв до 08.02.2020, тобто до дати набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийняте ГУ ДФС на підставі акта перевірки від 29.05.2018 №377/26-15-14-01-05/342977075 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017» (далі - акт перевірки).
В акті перевірки (з урахуванням листа Головного управління ДФС у м. Києві від 13.06.2018 №27276/10/26-15-14-01-05 про виправлення описки) зроблено висновок, що Підприємством порушено, зокрема підпункти 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1, підпункти 168.4.4, 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПК, а саме: занижена сума податкових зобов`язань з ПДФО за 2017 рік на 1 331 501,00 грн; несвоєчасно сплачено (перераховано) до відповідного бюджету утримані з виплачених сум доходів суми ПДФО за січень 2015 року - червень 2016 року.
На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2018 №0004274208 про збільшення Підприємству суми грошового зобов`язання з ПДФО на 5 212 476,60 грн (з яких 1 331 501 грн - основний платіж, 3 880 975,60 грн - штрафні (фінансові) санкції).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що станом на 01.01.2015 згідно регістрів бухгалтерського обліку (рахунок 6411) у Підприємства обліковувалась заборгованість зі сплати ПДФО до бюджету у розмірі 1 677 624,47 грн. Впродовж 2015-2017 років позивачем нараховано у бухгалтерському обліку ПДФО у сумі 12 748 778,70 грн, сплачено до бюджету 12 607 415,99 грн.
Висновок в акті перевірки про заниження позивачем суми податкового зобов`язання з ПДФО за звітні податкові періоди 2017 року на 1 331 501,00 грн та про несвоєчасну сплату (перерахування) до відповідного бюджету утриманих сум ПДФО за січень 2015 року - червень 2016 року ґрунтуються на тому, що при зіставленні сум нарахованого податку та сум перерахованого (сплаченого) податку встановлено не сплату (не перерахування) до відповідного бюджету суми утриманого податку на доходи фізичних осіб на 7 431 072,67 грн, з яких:
1 677 624,47 грн - сума заборгованості перед бюджетом з ПДФО станом на 01.01.2015;
4 421 947,20 грн - сума ПДФО, несплаченого у строки, встановлені для місячного податкового періоду, з врахуванням податкового боргу, який виник станом на 01.01.2015;
1 331 501 грн - сума ПДФО, несплаченого на відповідний бюджетний рахунок.
Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 14.06.2018 №00004274208 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК (в розрізі звітних податкових періодів):
- травень 2015 року: несвоєчасно сплачений ПДФО у сумі 1 179 037,75 грн; застосовано штраф у розмірі 25% від цієї суми - 294 759,44 грн;
- червень 2015 року: несвоєчасно сплачений ПДФО у сумі 236 440,31 грн; застосовано штраф у розмірі 50% від цієї суми - 118 220,16 грн;
- липень 2015 року - червень 2016 року: несвоєчасно сплачений ПДФО у розмірі 3 292 493,66 грн; застосовано штраф у розмірі 75% від цієї суми - 2 469 370,25 грн;
- лютий-травень 2017 року: не сплачено ПДФО у сумі 1 331 501,00 грн; застосовано штраф у розмірі 75% від цієї суми - 998 625,75 грн.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено нормами статті 168 ПК.
Норми підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - так само) зобов`язують податкового агента, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Види та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства визначені у главі 11 ПК.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.