ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2022 року
м. Київ
справа № 540/1802/21
адміністративне провадження № К/9901/24404/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №540/1802/21
за позовом ОСОБА_1
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»,
про визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року (головуючий суддя: Пекний А.С.)
і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року (головуюча суддя: Вербицька Н.В., судді: Джабурія О.В., Кравченко К.В.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, у якому просив суд:
- визнати протиправною і скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною постанову від 30 березня 2021 року у виконавчому провадженні №64988953 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №5442, виданого 9 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі: 15402,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що він зареєстрований та проживає у місті Херсон і не має майна на території міста Києва, що виключає можливість відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого округу міста Києва та свідчить про порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року, позов задоволено:
- визнано протиправною і скасовано прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною постанову від 30 березня 2020 року ВП №64988953 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни від 9 березня 2021 року №5442 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі: 15402,82 грн;
- стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівні на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі: 908 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач під час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження не мав доказів проживання (перебування) або наявності у позивача будь-якого майна в місті Києві, а відтак порушив правила територіальних меж діяльності приватних виконавців. На цій основі суди дійшли висновку, що постанова відповідача є протиправною і має бути скасована.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження відповідач покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).
У цьому контексті скаржник посилається на відсутність єдиного підходу і єдиної правозастосовної судової практики, яка б давала змогу однаково вирішувати судам попередніх інстанцій справи з аналогічними правовідносинами.
Одночасно з цим, скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій ототожнили поняття «місце реєстрації» та місце проживання». На думку заявника, цей висновок судів виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації, що унеможливлює застосування у повному обсязі приписів частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Адже ця норма є диспозитивною, згідно з нею у стягувача є право вибору пред`явлення виконавчого документу або ж за місцем реєстрації, або ж за місцем проживання боржника.
Також приватний виконавець посилається на те, що виконавчим документом, яким був виконавчий напис нотаріуса, встановлено, що фактичне місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу міста Києва. Скаржник вважає, що він як приватний виконавець, відкриваючи виконавче провадження, має керуватися виключно інформацією, зазначеною у виконавчому документі та заяві стягувача, оскільки виконавчий документ є єдиним належним і допустимим доказом місця проживання боржника.
Позивач ОСОБА_1 не подав відзиву на касаційну скаргу. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження надсилалася позивачу на поштову адресу, однак вручена не була із вказівкою причини повернення «закінчення терміну зберігання».
Третя особа відзив на касаційну скаргу не надала, ухвалу про відкриття касаційного провадження отримала 19 липня 2021 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач ОСОБА_1 з 19 липня 2006 року зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується його паспортом серії НОМЕР_1 .
З 2 березня 2020 року позивач працює у Дитячо-юнацькій спортивній школі «Херсон» Херсонської міської ради на посаді тренера-викладача з футболу, що підтверджується довідкою цього закладу від 19 квітня 2021 року №139. Місцезнаходженням указаної школи є місто Херсон.
Приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна здійснює діяльність у виконавчому окрузі міста Київ, номер посвідчення 0476 з датою видачі 12 березня 2020 року.
29 березня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» звернулось до приватного виконавця Малкової М.В. із заявою про примусове виконання виконавчого напису №5442, виданого 9 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі: 15402,82 грн за кредитним договором від 22 листопада 2013 року №014/0388/82/0086810.
У заяві стягувач зазначив адресу місця реєстрації боржника: АДРЕСА_1 і адресу його проживання: АДРЕСА_2 .
До заяви було додано виконавчий напис і договір від 22 листопада 2013 року №014/0388/82/0086810 про надання споживчого кредиту в сумі: 10584,25 грн.
У цьому договорі зазначено, що адресою реєстрації місця проживання позичальника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , фактичною адресою проживання - АДРЕСА_3 .
Натомість у виконавчому написі зазначено інші дві адреси - реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , а адресою проживання зазначено: АДРЕСА_2 .
30 березня 2021 року приватним виконавцем Малковою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64988953 з примусового виконання виконавчого напису №5442, виданого 9 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі: 15402,82 грн.
Вважаючи вказану постанову приватного виконавця протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частинами першою, другою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім винятків, установлених цією частиною.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.