Постанова
Іменем України
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 522/3568/20
провадження № 61-15113св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Одеська обласна прокуратура,
третя особа - Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року у складі судді Науменка А. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року у складі колегії суддів:Заїкіна А. П., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської обласної прокуратури, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними обшуків, проведених у рамках кримінального провадження, відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 25 грудня 2012 року з 09 год. 05 хв. до 10 год. 34 хв. слідчимпрокуратури Одеської області проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 , під час якого вилучено предмети, що не були зазначені в ухвалі суду про надання дозволу на проведення обшуку у житловому приміщенні, та щодо яких слідчим не отримано дозвіл на їх відшукання та вилучення. Зокрема, під час обшуку безпідставно вилучено грошові кошти в розмірі 6 500,00 дол. США та три сувенірних подарункових ножі, які не мають доказового значення в кримінальному провадженні та не вказують на незаконні дії службових осіб щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ХОЛ» (далі - ТОВ «АКВА-ХОЛ»). Вилучене у нього майно не відноситься до предметів, які за законом вилучені з обігу, тане потребують спеціального дозволу на їх придбання і зберігання.
Того ж дня були проведені обшуки у його помешканнях за адресами: АДРЕСА_2 ,та
АДРЕСА_3 , що у рамках кримінального провадження № 42013170000000019, він разом з іншими співробітниками податкової міліції та податкової інспекції мав статус свідка. Наведене, на його думку, свідчить про те, що слідчий прокуратури Одеської області Султан О. С. та процесуальний керівник Алексєєв В. В. не мали наміру проводити у його житловому приміщенні обшуки з метою, якою вони обгрунтовували клопотання про надання дозволу на їх проведення, а дійсною метою таких процесуальних дій органу досудового розслідування було залякати його та змусити заплатити хабаря.
14грудня 2013 року кримінальне провадження № 42013170000000019 закрито на підставі пункту2 частини першої статті284 КПК України (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).
23 травня 2014 року Любашівський районний суд Одеської області розглянув кримінальне провадження №42013170000000019,за результатами якого підтвердив його статус як свідка у кримінальному провадженні та встановив його непричетність до злочину в рамках досудового розслідування, однак не надав оцінки законності проведених у його помешканні обшуків.
Посилаючись на те, що протиправним проведеннням обшуків у його помешканні йому завдано моральну шкоду, що полягає в моральних стражданнях, погіршенні самопочуття, стосунків з рідними та призвело до зміни звичного способу життя, просив:
- визнати протиправними обшуки, проведені 25 грудня 2012 року у рамках кримінального провадження № 42013170000000032, на підставі ухвал Приморського районного суду м. Одеси у його помешканнях, за адресою: АДРЕСА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_1 ;
- стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на його користь на відшкодування моральної шкоди 300 000,00 грн;
- відшкодувати понесені ним судові витрати за проведення психологічної експертизи у розмірі 5 208,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що правомірність обшуків, проведених 25 грудня 2012 року за адресою: АДРЕСА_3 , а також за адресою: АДРЕСА_1 , у рамках кримінального провадження № 42013170000000032встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 рокув адміністративній справі № 420/4652/19 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області та слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана О. С. про визнання протиправними дій та рішень. Вимоги позивача на визнання протиправним, обшуку, проведеного 25 грудня 2012 року, за адресою: АДРЕСА_2 , належним чином не обґрунтовані та не доведені.
Відмовляючи у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними обшуків, суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню і похідна від неї вимога про відшкодування моральної шкоди.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди та судових витрат, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, заявник зазначав:
1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки суд застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі 686/23731/15-ц та від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17;
2) пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України) - суд не дослідив зібрані у справі докази; необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження та огляд доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Касаційна скаргаОСОБА_1 , у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх не врахували, що у порядку адміністративного судочинства не розглядалася правомірність обшуку, проведеного 25 грудня 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2012 року про надання дозволу на проведення обшуку у помешканні позивача за вказаною вище адресою є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки розгляд клопотання слідчого прокуратури Одеської області Султана О. С. про надання дозволу на його проведення відбувся з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме в судовому засіданні не вівся журнал судового засідання та не проводилося його технічне фіксування. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 липня 2019 року у справі № 712/3581/16-к щодо застосування частини другої статті 412 КПК України.
Суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінки наданим доказам (копіям процесуальних документів) про відсутність у матеріалах справи № 1522/29764/12 (провадження №1-кс/1522/287/12) за результатами розгляду Приморським районним судом м. Одеси клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_1 журналу судового засідання та технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове засідання у суді першої інстанції. Крім того, він звертався до суду першої інстанції з клопотаннями про витребування зі справи № 1522/29764/12 (провадження
№ 1-кс/1522/287/12) оригіналів зазначених доказів, однак суд першої інстанції необґрунтовано його відхилив, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суди не взяли до уваги, що Приморський районний суд м. Одеси у справі № 522/1279/13-к 18 лютого 2013 року ухвалив судове рішення (ухвала суду), у якому встановив протиправну бездіяльність слідчого відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Одеської області Султана О. С., який з 25 грудня 2012 року по 18 лютого 2013 року незаконно утримував тимчасово вилучене майно без накладення на нього арешту, а також зобов'язав негайно його повернути. Також Приморський районний суду м. Одеси в ухвалі від 23 серпня 2013 року у справі № 522/2714/13-к встановив протиправну бездіяльність слідчого Султана О. С. та визнав, що проведений обшук у його житлі є протиправним та зобов'язав слідчого негайно повернути вилучені при обшуках кошти і майно. Зазначеними вище ухвалами Приморського районний суду м. Одеси також встановлено, що вилучене при обшуках майно не визнано речовим доказом та не арештовано, а протиправно утримувалося тривалий час. Посилаючись на наведене, вважав, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суди не надали належної оцінки його доводам про те, що неправомірними діями відповідача йому завдані моральні страждання, зокрема внаслідок постійного психологічного стресу він почав погано спати, втратив апетит, був госпіталізований до лікарні 19 квітня 2013 року, 11 червня 2013 року та 24 липня 2013 року з діагнозом гіпертонічний криз та проходив тривале лікування. Наслідком протиправних дій з боку відповідача стала втрата довіри до правоохоронних органів, він почав уникати публічних зустрічей з громадянами, покинув громадську діяльність.
Розмір заподіяної йому моральної шкоди підтверджується висновком судової медичної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05 жовтня 2018 року № 17-1681, згідно з яким її розмір складає 300 000,00 грн. Зауважив, що її розмір у будь-якому разі не може бути меншим за мінімально гарантований згідно із Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури, суду» (далі - Закон № 266/94-ВР) - 47 230,00 грн з урахуванням його перебування під слідством з 25 грудня 2012 року по 14 жовтня 2013 року (10 місяців х 4 723,00 грн), що узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, відповідно до якого законовдачо визначено мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Розмір відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступені зниження престижу, репутації, часі та зусиллях необхідних для відновлення попереднього стану, і самої можливості такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребувано матеріали справи.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 перебував на посаді начальника ВПМ Котовської ОДПІ Одеської області.
12 грудня 2012 року прокуратурою Одеської області внесено до ЄРДР відомості про кримінальне провадження №42013170000000032 за статтею 368 КК України відносно начальника відділу податкового контролю Любашівської МДПІ Одеської області ДПС ОСОБА_5 , оперуповноваженого ВПМ Котовської ОДНІ Одеської області ДПС ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким 18 та 19 грудня 2012 року відповідно повідомлено про підозру по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Любашівка Одеської області, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , умисно, з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, шляхом вимагання, та з використанням листа ДПС, отримав від представника ТОВ «Аква-Хол» (код ЄРДПОУ 36856052) ОСОБА_8 частину хабара у сумі 12 100,00 грн.
Отримані грошові кошти ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 13 грудня 2012 року поділили між собою, з яких ОСОБА_7 отримав 6000 грн, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - по 3050 грн.
17 грудня 2012 року близько 15:00 години у смт. Любашівка Одеської області, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_8 другу частину раніше обумовленого хабара в сумі 17 900,00 грн, після чого був затриманий на місці скоєння злочину працівниками прокуратури Одеської області та ВВБ при ДПС в Одеській області.
24 грудня 2012 року слідчий прокуратури Одеської області Султан О. С. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про проведення ряду обшуків у помешканнях ОСОБА_1 , які оформлені на його дружину, з метою відшукання та вилучення листа ДПС, за допомогою якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вимагали хабаря від ОСОБА_8 , документи, чорнові записи, які можуть містити дані щодо сум отриманих хабарів від ОСОБА_6 , блокноти, комп`ютерне обладнання, носії інформації, грошові кошти, отримані від ОСОБА_6 , та інші предмети які, мають значення джерел доказів та вказують на незаконні дії зазначених службових осіб стосовно ТОВ «АКВА-ХОЛ».
25 грудня 2012 року слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси постановив ухвалу про надання дозволу на проведення обшуків, в тому числі у квартирах позивача за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , з метою яка була зазначена слідчим у клопотанні.