Постанова
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа № 761/36041/18
провадження № 61-20415св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерина Валеріївна, Державне підприємство «Сетам»,
треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчук Ярослав Олегович, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 вересня 2020 року у складі судді Юзькової О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерини Валеріївни, Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк»), про визнання недійсними електронних торгів.
Позовну заяву мотивовано тим, що 26 березня 2018 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шмідт К. В. відкрила виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 17239, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру
АДРЕСА_2 .
Зазначала, що в період часу з 09:00 год. до 18:00 год. 27 серпня 2018 року квартира була реалізована ДП «Сетам» на електронних торгах, переможцем яких визнано Учасника 2 (відомості про якого відсутні).
Вважала, що торги проведені із суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства України, оскільки в квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_5 разом із своєю дочкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому приватний виконавець зобов`язана була звернутися до органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації для одержання дозволу на реалізацію майна, в якому проживає малолітня дитина. Приватний виконавець такого дозволу не отримала. Крім того, в порушення вимог статті 58 Закону України«Про виконавче провадження» приватний виконавець не призначила зберігача у встановленому порядку, не забезпечила проведення фотозйомки арештованого майна, які
в подальшому передаються до опису лота.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила судвизнати недійсними електронні торги, що відбулись 27 серпня 2018 року за протоколом
№ 354407, складеним ДП «Сетам» із придбанням Учасником 2 лота
№ 294841, квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та
ОСОБА_4 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 вересня
2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, тому відсутні підстави для визнання електронних торгів недійсними.
Також суд значив, що не може визнати недійсними електронні торги, зважаючи на відсутність дозволу на їх проведення органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
Протокольною ухвалою від 23 червня 2020 року до участі у справі залучено АТ «Альфа-Банк» як правонаступника третьої особи - ПАТ «Укрсоцбанк».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 вересня
2020 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання електронних торгів недійсними, оскільки позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5,
а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчук Я. О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріальног права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на час укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодавець ОСОБА_4 помер, тому іпотекодержатель не міг від його імені укладати будь-які договори.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а право власності за покупцем зареєстровано 24 вересня 2018 року, тобто після смерті ОСОБА_4 .
Вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, оскільки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до дня винесення рішення судом першої інстанції, не міг бути повідомлений належним чином про розгляд справи.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій не задовольнили її клопотання щодо вступу у справу правонаступника - дружину померлого - ОСОБА_7 .
Вказує, що 19 вересня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, відповідно до цього договору банк надав
ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 80 000,00 дол. США зі сплатою 15,0 % річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості
до 18 вересня 2018 року.
Вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки вказаний мораторій забороняє примусове стягнення на єдине житло предмет іпотеки без згоди власника, зокрема в позасудовому порядку шляхом набуття права власності за іпотекодержателем.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 369/382/17 (провадження
№ 14-389цс18), у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 127/3128/16-ц (провадження № 61-4590св18), від 11 липня 2018 року
у справі № 275/997/13-ц (провадження № 61-9778св18), від 31 жовтня
2018 року у справі № 465/1310/17 (провадження № 61-29771св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Вказує, що електронні торги було здійснено за обізнаності та за життя ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що позивач не була позбавлена можливості залучити спадкоємців померлого ОСОБА_4 на будь-якій стадії розгляду справи з наданням відповідних доказів та водночас позивачем не надано доказів, що було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_4 та, що ОСОБА_7
є спадкоємцем.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 серпня 2018 року ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації арештованого майна - предмета іпотеки квартири АДРЕСА_2 .
Реалізація квартири відбулась в межах виконавчих проваджень, відкритих приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шмідт К. В.
з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним виконавцем Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А.
від 25 серпня 2017 року № 17239.
Зазначеним виконавчим написом приватним нотаріусом запропоновано звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , передану власниками на підставі іпотечного договору від 19 серпня 2008 року № 033/727405, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С. В., іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», в забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитного договору від 19 вересня 2008 року
№ 033/727401-KR.
Результати проведення електронних торгів оформлено протоколом
№ 354407, переможцем торгів став учасник № 2.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.
24 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», статті 33 Закону України «Про іпотеку», акта про проведені електронні торги ВП № 56054199, 56054164, 56054222 від 20 вересня 2018 року, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шмідт К. В., на підставі протоколу про проведені електронні торги від 27 серпня 2018 року № 294841, сформованого ДП «Сетам», лот № 294841, посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_2 за
ОСОБА_3 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчук Я. О., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.