Постанова
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа № 278/3426/18
провадження № 61-20313св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 ,
третя особа - Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Миніч Т. І., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , третя особа - Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської у області, про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, скасування рішення про державнуреєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки.
Позовну заяву мотивовано тим, що він є членом садового кооперативу «Ветеран». Рішенням Житомирської обласної ради від 21 червня
1991 року «Про здійснення земельної реформи в області» йому, як члену зазначеного кооперативу, надано в користування земельну ділянку площею 0,05 га, що розташована за межами населеного пункту Станишівської сільської ради Житомирського району, біля Закритого акціонерного товариства «Житомирський м`ясокомбінат».
Вказував, що у 2016 році йому було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,050 га. Зазначав, що наказом Головного управління Держгеокадастру
у Житомирській області від 21 серпня 2017 року № 6-5193/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки
у власність» спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_2 , що, на його думку, є порушенням вимог земельного законодавства про передачу земельних ділянок.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру
у Житомирській області від 21 серпня 2017 року № 6-5193/14-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки
у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 1822086800:04:000:0730, розташованої за межами населеного пункту Станишівської сільської ради Житомирського району;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Силіної С. В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та їх обмежень від 01 вересня 2017 року № 36864830.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області
від 11 листопада 2020 року у складі судді Зубчук І. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту членства
у садовому кооперативі «Ветеран» та відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу йому у користування земельної ділянки для ведення городництва. Також суд зазначив, що отримавши рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відмову у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,050 га, ОСОБА_1 вказане рішення не оскаржив.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області
від 11 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 21 серпня 2017 року № 6-5193/14-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 1822086800:04:000:0730, розташованої за межами населених пунктів Станишівської сільської ради Житомирського району.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Силіної С. В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та їх обмежень від 01 вересня 2017 року № 36864830.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки частина земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_2 , накладається на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 14 березня 2000 року, тому апеляційний суд вважав, що наявні правові підстави для визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та їх обмежень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду,
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити
в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, оскільки виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області з метою вирішення питання щодо затвердження проектів; не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи та вичерпує дію після реєстрації права власності на земельні ділянки та не може бути визнаний недійсним.
Вказує, що апеляційний суд у порушення вимог частини третьої статті 367 ЦПК України безпідставно прийняв новий доказ - висновок судової земельно-технічної експертизи, проведеної Центром будівельних та земельних експертиз від 24 вересня 2021 року № 323/09-2021, а позивач не навів обґрунтувань поважності причин неможливості подання вказаного доказу під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Вважає, що апеляційний суд, беручи до уваги докази, які не були подані до суду першої інстанції, не навів мотивів такого рішення, та здійснив це без встановлення неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасника справи. За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18 та від 18 вересня 2019 року у справі № 2040/6074/18.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить закрити касаційне провадження
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру
у Житомирській області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Виконавчого комітету Станишівської сільської ради Житомирського району від 13 березня 2000 року № 115 «Про виділення земельних ділянок громадянам для ведення городництва» виділено громадянам, членам садового товариства «Ветеран», із земель запасу, земельні ділянки для введення городництва в тимчасове користування на умовах оренди строком на 25 років з правом продовження в межах міста Житомира в районі біля м`ясокомбінату. Громадянам (згідно з додатком) укласти відповідні договори на право тимчасового користування землею
(в тому числі на умовах оренди).
Відповідно до витягу з додатку до рішення Виконавчого комітету Станишівської сільської ради Житомирського району від 13 березня
2000 року № 115, а саме списку громадян, яким виділені земельні ділянки для ведення городництва в тимчасове користування (в тому числі на умовах оренди), ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 0,0500 га.
Відповідно до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного 14 березня 2000 року, Станишівська сільська рада Житомирського району надала ОСОБА_1 в тимчасове користування земельну ділянку, загальною площею 0,0500 га, на умовах довгострокового користування строком на 25 років, для городництва.
31 жовтня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило ОСОБА_1 у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0500 га, оскільки відповідно до даних Публічної кадастрової карти України земельна ділянка, яку позивач бажав отримати у власність,
є частиною сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1822086800:04:000:0732, яке ним не оскаржувалось.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № ДКУД від 15 червня 2017 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Житомирського району, за межами населених пунктів Станишівської об`єднаної територіальної громади.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 21 серпня 2017 року № ДКУД затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Житомирського району, за межами населених пунктів Станишівської об`єднаної територіальної громади та ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 1822086800:04:000:0730) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Житомирського району, за межами населених пунктів Станишівської об`єднаної територіальної громади.
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи, проведеної Центром будівельних та земельних експертиз від 24 вересня 2021 року № 323/09-2021, земельна ділянка з кадастровим номером 1822086800:04:000:0730, площею 2,0000 га, яка надана у власність ОСОБА_2 згідно з наказом від 21 серпня 2017 року № 6-5194/14-17-СГ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», та земельна ділянка площею 0,0500 га, яка перебуває в оренді ОСОБА_1 відповідно до договору оренди від 14 березня 2000 року, накладаються в площині та утворюють пляму накладання, яка становить 0,0500 га, що графічно наведено на рисунку № 7 в дослідницькій частині висновку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.