1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

27 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 465/881/19

провадження № 61-3397св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Високий замок»,

розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Високий замок» на заочне рішення Франківського районного суду міста Львова від 30 травня 2019 року у складі судді Кузь В. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог позовної заяви

У лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Високий замок» (далі - ТОВ «Видавничий дім «Високий замок») про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що йому стало відомо ІНФОРМАЦІЯ_10 із сайту газети «Високий замок» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 про оприлюднену публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_9».

У даній публікації ідеться про те, що «СБУ затримала на хабарі 47-річного голову Сокальської РДА ОСОБА_3. Як дізналася журналіст «ВЗ» з поінформованих джерел, голова ЛОДА був незадоволений роботою підлеглого, який мав в районі погану репутацію, тому змусив його написати заяву про звільнення. Але ОСОБА_3 начебто вдалося «порішити» питання у Києві у високих кабінетах. Обізнані люди кажуть, «патронує» свого земляка один нардеп, родом зі ОСОБА_2 (колишній сотник 10-ї сотні з Майдану). Відтак ОСОБА_3 продовжував керувати районом. Підлеглі з нетерпінням, чекали цього звільнення з дня на день».

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_13 на сайті газети «Високий замок» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11-оприлюднено публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_12». У даній публікації ідеться про те, що «На Львівщині суд обрав запобіжний захід голові Сокальської райдержадміністрації ОСОБА_4 , якого правоохоронці затримали на хабарі. Як дізналася журналіст «ВЗ» з поінформованих джерел, голова ЛОДА був незадоволений роботою підлеглого, який мав в районні погану репутацію, тому змусив його написати заяву про звільнення. Але ОСОБА_3 начебто вдалося «порішити» питання у Києві у високих кабінетах. Обізнані люди кажуть, «патронує» свого земляка нардеп ОСОБА_5 , який родом зі ОСОБА_2 (колишній сотник 10-ї сотні з Майдану). Відтак ОСОБА_3 продовжував керувати районом. Підлеглі з нетерпінням чекали цього звільнення з дня на день».

Як свідчать роздруківки із сайтів газети «Високий Замок», вони містять позначення © ТОВ «Видавничий дім «Високий Замок», що свідчить про те, що саме відповідач поширив вищенаведену інформацію.

Він (позивач) є народним депутатом України, родом із Сокальського району, був сотником 10-ї сотні з Майдану, відомості про це є загальновідомими, тому вказує, що у першій публікації йдеться саме про нього, а в другій публікації його чітко названо.

Стверджував, що з листопада 2013 року під час Революції гідності він був сотником 10-ї Сокальської сотні Самооборони Майдану. 10 Сотня забезпечувала безпеку Будинку профспілок, де був розташований Штаб Самооборони Майдану та Штаб національного супротиву. Разом з 3-ю Сотнею 10-а Сотня утримувала 3 барикаду на АДРЕСА_1 , патрулювала барикаду на вулиці Грушевського. 18 лютого 2014 року рубіж 10-ї сотні був коло Будинку офіцерів та Марийського парку.

19-20 лютого 2014 року він обороняв Майдан. Після перемоги на Майдані пішов добровольцем у Національну гвардію України.

01 липня 2014 року отримав поранення біля міста Слов`янська. Брав участь у бойових діях у зоні АТО біля Дебальцевого і займав посаду - заступника командира взводу, командир відділення 1-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії України ім. Кульчицького.

Поширена відповідачем у цих публікаціях інформація про те, що він нібито «патронує» голову Сокальської РДА ОСОБА_3, допомагаючи йому тим самим у неправовий спосіб утриматись на займаній ним посаді попри негативну репутацію останнього в районі, є недостовірною, порушує його права на честь, гідність та ділову репутацію.

Зазначав, що внаслідок вищезгаданих публікацій з недостовірною інформацією у відвідувачів сайту газети «Високий замок» може скластися негативне та помилкове враження про нього, як громадського та публічного діяча.

До нього зверталась значна кількість громадян з осудом та різким засудженням про начебто його «патронування» голови Сокальської РДА ОСОБА_3, що можуть підтвердити громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Вказував, що жодних відносин із головою Сокальської РДА ОСОБА_3 не має, про цю посадову особу йому відомо лише в силу виконання його службових обов`язків народного депутата України.

ОСОБА_1 просив:

визнати недостовірною і такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, поширену ТОВ «Видавничий дім «Високий замок» на сайті в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

зобов`язати відповідача у 10-денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили розмістити на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 а повідомлення про спростування наступної недостовірної інформації;

зобов`язати відповідача у 10-денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили вилучити із сайту ІНФОРМАЦІЯ_14 недостовірну інформацію;

стягнути з відповідача 130 000,00 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Короткий зміст рішень та постанови судів попередніх інстанцій

Заочним рішенням Франківського районного суду міста Львова від 30 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 :

- інформацію, що поширена ТОВ «Видавничий дім «Високий замок» на сайті в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- інформацію: « ІНФОРМАЦІЯ_4 »,

та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 / ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- інформацію «Обізнані люди кажуть, «патронує» свого земляка нардеп ОСОБА_5 , який родом зі ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

Зобов`язано ТОВ «Видавничий дім «Високий замок» у 10-денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили розмістити на сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 повідомлення про спростування наступної недостовірної інформації:

«Обізнані люди кажуть, ІНФОРМАЦІЯ_7 , родом зі ІНФОРМАЦІЯ_6 »;

Обізнані люди кажуть, «патронує» свого земляка нардеп ОСОБА_5 , який родом зі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 ).

Зобов`язано ТОВ «Видавничий дім «Високий замок» у 10-денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили вилучити із сайту ІНФОРМАЦІЯ_14 недостовірну інформацію:

«Обізнані люди кажуть, «патронує» свого земляка один нардеп, родом зі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 »;

Обізнані люди кажуть, «патронує» свого земляка нардеп ОСОБА_5 , який родом зі ОСОБА_2 (колишній сотник 10-ї сотні з Майдану).

Стягнуто з ТОВ «Видавничий дім «Високий замок» на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні інших позовних вимог у частині стягнення компенсації моральної шкоди відмовлено.

Суд першої інстанції вказав, що:

позивачем доведено, зокрема, показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що інформація, яка містилася у оспорюваних статтях відповідача, була поширена серед інших осіб, а тому не є оціночними судженнями позивача. Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву не надав, доводи позивача не спростував;

із пояснень, отриманих у ході розгляду справи, судом встановлено, що публікації редакції «Високий Замок» стосуються саме позивача, його діяльності, однак містять у собі інформацію, що не відповідає дійсності;

твердження автора, викладені у статтях за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 -, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_16, є образливими для позивача та нічим не підтвердженими, шкодять його діловій репутації, зазначена у статті інформація є недійсною та недостовірною, а тому підлягає спростуванню. Отже, з огляду на характер висловлювань убачається, що відомості у статті є фактичним твердженням, оскільки у статті не оцінюються дії позивача, а категорично зазначаються як фактичні дані певні обставини, що нібито мають відношення до нього;

у висловлених у вказаних статтях твердженнях є намагання переконати суспільство в тому, що позивач має відношення до неправомірної діяльності голови Сокальської РДА, є непорядною людиною. Тобто коментар відповідача з недостовірною інформацією про позивача породжує не лише негативне сприйняття суспільством його як людини, але й негативну оцінку і його людських якостей. Публікуючи вказані статті на сайті, відповідач розповсюдив недостовірну інформацію значній кількості осіб;

своїми діями (поширенням недостовірної інформації про позивача) відповідач завдав позивачу моральної шкоди, яка полягає у приниженні його честі, гідності, ділової репутації, а також у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо нього. Достатньою грошовою компенсацією для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, порушенням його немайнового права з боку відповідача є грошова сума у розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2019 року заяву ТОВ «Видавничий Дім «Високий Замок» в особі директора ОСОБА_9 про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 30 травня 2019 року залишено без задоволення.

Постановою Львівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Видавничий дім «Високий замок» задоволено частково.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 30 травня 2019 року в частині часткового задоволення позовної вимоги про стягнення з ТОВ «Видавничий дім «Високий замок» на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд:

погодився із судом першої інстанції про те, що інформація, викладена відповідачем у статтях щодо дій позивача, є такою, що може бути перевірена на предмет її правдивості, оскільки дії, про які заявлено у цих статтях, підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, що у свою чергу виключає віднесення цих слів щодо діяльності позивача до оціночних суджень чи критичних зауважень про його діяльність. Посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв`язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливо лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного. Незважаючи на те, що позивач є публічною особою, а отже, межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, а його діяльність є об`єктом значного суспільного інтересу, за обставинами даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що поширена щодо позивача інформація стосується звинувачення у вчиненні злочину, відтак не може бути віднесена за критерієм його публічності до оціночних суджень;

щодо мотивів апеляційної скарги про неналежного відповідача, колегія суддів такі відхиляє з огляду на те, що відповідачем не спростовано (відповідні доводи в апеляційній скарзі відсутні) відомостей про те, що він не є власником інформаційного ресурсу інтернет-видання газети «Високий Замок», та не зазначено хто саме є власником цього веб-сайту. В ході апеляційного перегляду рішення, що оскаржується, судом апеляційної інстанції двічі скеровувалась на адресу компетентних органів ухвала про витребування доказів - відомостей про реєстранта доменного імені (власника веб-сайту): wz.lviv.ua, яка залишилась без виконання. В той же час представником позивача в ході апеляційного розгляду до матеріалів справи долучено довідку ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» №11/2021-Д від 20.01.2021 року, з якої вбачається, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_10 власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_3 є реєстратор доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_17, засновником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничий Дім Високий Замок, тобто відповідач;

вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про стягнення її компенсації. У справах за позовами публічних посадових осіб до ЗМІ суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації та що негрошові заходи, такі як спростування, мають пріоритет над грошовими. При цьому під час розгляду справи не встановлено таких обставин, що поширення відповідачем недостовірної інформації про позивачку мало місце зі злим умислом, відтак наведене дає підстави для висновку про відсутність прямих та переконливих доказів про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди. Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підтверджені належними засобами доказування, а тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди відсутні.

Аргументи учасників

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

01 березня 2021 року ТОВ «Видавничий дім «Високий замок» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Франківського районного суду міста Львова від 30 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог; стягнути судові витрати з позивача.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

відсутні належні докази про наявність в мережі Інтернет оспорюваної інформації;

суди помилково ототожнили слова «патронувати» із кримінально караним діянням;

суди неправильно встановили власника веб-сайту та як наслідок залучили неналежного відповідача ТОВ «Видавничий дім «Високий замок»;

апеляційний суд в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц, від 21 серпня 2018 року у справі № 607/4318/16-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 522/5992/17, від 01 лютого 2018 року у справі № 757/33799/15-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 607/2775/17;

позивач є публічною особою, народним депутатом як станом на дату поширення спірної інформації, та і був повторно переобраний народним депутатом на час розгляду справи. Факт того, що позивач є публічною особою, було встановлено і в рішенні суду апеляційної інстанції, але суди не врахували це та ухилились від встановлення права на широку критику публічних осіб;

особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції;

баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію не було порушено. Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції. Крім того, матеріали справи не містять доказів стосовно того, що відповідач публічно звинуватив позивача у вчиненні злочинів;

враховуючи публічний статус позивача та те, що поширена інформація стосувалася його публічної діяльності та мала суспільний інтерес, позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржуються в касаційному порядку лише у частині задоволених позовних вимог про визнання недостовірною та спростування недостовірної інформації. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У травні 2021 року ОСОБА_1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У відзиві ОСОБА_1 зазначає, що у постановах, на які посилається відповідач, були відмінні фактичні обставини справ, тому ці висновки не можуть бути застосовані у справі, що переглядається. Надані позивачем роздруківки із сайту газети «Високий замок» є копіями електронних доказів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі; витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).


................
Перейти до повного тексту