Постанова
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа 333/7121/18
провадження № 61-9581св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2019 року у складі судді Холода Р. С. та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кухаря С. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі -ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») про захист прав споживача банківських послуг, визнання окремих умов договору про відкриття карткового рахунку такими, що порушують права споживача та визнання цих умов недійсними.
Позовна заява обґрунтована тим, що 26 січня 2015 року між ним та банком укладено договір строкового банківського вкладу зі сплатою процентів, щомісяця, під назвою «Прибутковий+» № 149676-87923 (депозитний договір),
і ОСОБА_1 на виконання зазначеного договору були внесені кошти у розмірі 500,00 грн.
29 січня 2015 року банк запропонував йому оформити додаткову угоду № 1
до вказаного договору депозиту, обґрунтовуючи тим, що платіжну картку для отримання відсотків по вкладу та можливості його повернення після спливу строку, згідно з пунктом 2.3 договору депозиту, буде оформлено відповідно
до договору про відкриття карткового рахунку від 29 січня 2015 року
№ 8001718629. Після підписання додаткової угоди № 1 банком видано дебетову картку «МasterCard» 5167634943449090, на зворотному боці якої зазначене маркування абревіатурою «Debit», тобто дебетова.
Під час укладення договору рахунку відповідно до заяви від 29 січня 2015 року його ознайомлено з умовами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Заяв про відкриття карткового рахунку від 29 січня 2015 року № 8001718629, у тому числі, таких які б містили у своєму тексті погодження про можливе у майбутньому замовлення чи отримання будь-яких кредитних послуг чи кредитних коштів для отримання кредиту та/або овердрафту, він
не підписував.
02 лютого 2015 року він звернувся до банку із заявою про закриття карткового рахунку № НОМЕР_1 , і після зазначеної дати будь-яких письмових документів
з банку не отримував. У січні 2018 року йому стало відомо, що банк звернувся
до суду із позовом про стягнення заборгованості, яка нібито виникла вже після звернення позивача із заявою про закриття рахунку, тобто з 03 лютого 2015 року.
ОСОБА_1 вважає, що банком порушені його права, як споживача, а пункти договору про відкриття карткового рахунку є несправедливими, а тому
з урахуванням уточнень, просив визнати умови, викладені у пунктах 1.1.5, 1.1.21, 2.2, 2.4, 3.4, 7.1.1, 7.1.2, 10.1.1, 10.1.2 договору про відкриття карткового рахунку від 29 січня 2015 року № 8001718629 несправедливими та такими, що порушують права споживача; визнати недійсними умови, викладені у пунктах 1.1.5, 1.1.21, 2.2, 2.4, 3.4, 7.1.1, 7.1.2, 10.1.1, 10.1.2 договору про відкриття карткового рахунку від 29 січня 2015 року № 8001718629 з дати укладання зазначеного договору.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку,
що договір про відкриття рахунка укладений у повній відповідності з нормами чинного законодавства України, його умови не є дискримінаційними та/або такими, що порушують права позивача, останній отримав своєчасну, повну
та достовірну інформацію, зокрема про порядок та умови кредитування, а також враховуючи встановлення зазначених обставин в рішеннях у справі № 333/7553/17, позов є безпідставним та необґрунтованим.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не суди не встановили фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; не взяли
до уваги усі докази, надані на підтвердження позовних вимог і не надав
їм належної оцінки; не врахували, що при укладенні кредитного договору банк
в порушення вимог вимоги Закону України «Про захист прав споживачів»
не надав позивачу обов`язкової інформації перед укладенням договору,
що призвело до нав`язування банком у незаконний спосіб овердрафту споживачу, що свідчить про нечесну підприємницьку діяльність, тому наявні підстави для визнання спірних умов кредитного договору недійсним.
Суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 752/6743/16-ц, від 20 лютого 2019 року
у справі № 666/4957/15-ц. Крім того, касаційна скарга містить посилання
на висновки Верховного Суду викладені в постановах від 07 серпня 2019 року
у справі № 182/1806/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 285/3013/16,
від 16 жовтня 2019 року у справі № 369/10749/16-ц. Також, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
26 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» укладений договір строкового банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця під назвою «Прибутковий+» № 149676-87923, квитанцією № 48701 від 26 січня 2015 року підтверджено надходження від ОСОБА_1 вкладу депозитного рахунку в розмірі 500,00 грн.
29 січня 2015 року ОСОБА_1 видано дебетову картку № НОМЕР_2 .
29 січня 2015 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»
та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття карткового рахунка № НОМЕР_1 .
29 січня 2015 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору строкового банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця під назвою «Прибутковий+» № 149676-87923 , якою пункт 2.3 договору викладено в іншій редакції, а саме: для обслуговування операцій за депозитним рахунком (зарахування та виплати вкладу, процентів) обліку вкладу на вимогу згідно з пунктом 2.10 договору,
а також здійснення інших операцій, передбачених чинним законодавством України та договором, використовується картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з умовами договору, позивачем було відкрито відповідачу на підставі заяви клієнта, яка є додатком № 1 до договору, а також інших документів, визначених вимогами чинного законодавства України та нормативних документів банку, картковий рахунок № НОМЕР_1 , та передбачено, що банк проводить за цим рахунком операції, визначені положеннями чинного законодавства України, нормативними документами банку та договором, видає клієнту картку, яка зазначена у заяві, а також надає інші банківські послуги,
а клієнт зобов`язується оплачувати банківські послуги на умовах, визначених договором, у тому числі, згідно з умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка (п. 2.1. ст. 2 договору).
29 січня 2015 року ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 було внесено кошти на загальну суму 100 051,00 грн. Сума коштів на депозитному рахунку не збільшувалась.
У період з 29 січня по 02 лютого 2015 року ОСОБА_1 активно користувався коштами, які були внесені на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 30, 31 січня та 01 лютого 2015 року користувався коштами, які знаходились на картковому рахунку № НОМЕР_1 за межами країни, то його власних коштів не вистачило для покриття вказаної різниці при зміні обмінного курсу української гривні до валюти Ізраїлю (ізраїльські шекелі), внаслідок чого на його поточному рахунку утворилась заборгованість за овердрафтом.