Постанова
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 1319/10432/2012
провадження № 61-3529св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач (відповідач) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач) - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 червня 2016 року у складі судді Бойко О. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з 16 липня 1977 року
до 30 вересня 2011 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , під час якого ними набуто у власність такі об`єкти нерухомого майна:
1) квартиру АДРЕСА_1 вони набули
в житлово-будівельному кооперативі, членом якого була ОСОБА_2 , однак, внески за квартиру сплачено за рахунок спільного сімейного бюджету, а тому квартира є об`єктом права спільної сумісної власності їхнього подружжя. Вказану квартиру ОСОБА_2 подарувала одному з їхніх синів -
ОСОБА_3 без його (позивача) згоди, а тому оспорюваний договір дарування квартири є недійсним;
2) будинок на АДРЕСА_2 , який незавершений будівництвом, хоч і побудований
на земельній ділянці відповідачки ОСОБА_2 на місці старого глиняного будинку її родичів, однак, будівництво нового будинку проводилось за їхні спільні кошти, а також за кошти, отримані від продажу належного йому
на праві власності будинку та земельної ділянки, а тому вважає,
що залишившись у зв`язку з цим взагалі без будинку та земельної ділянки, він має право не лише на 1/2 частину цього будинку, а й на 1/2 частину земельної ділянки.
З урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 20 вересня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та їхнім сином - ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Єгоровою Н. Ю., та поділити набуте ним та ОСОБА_2 у шлюбі нерухоме майно, визнавши за ним право власності на квартиру
АДРЕСА_1 та на об`єднані гаражі № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в гаражно-будівельному кооперативі «Сигнал» (далі - ГБК «Сигнал») на АДРЕСА_3 , залишивши у власності
ОСОБА_2 незавершений будівництвом будинок із господарськими приміщеннями та земельну ділянку, на якій знаходиться цей будинок,
на АДРЕСА_2 ,
та стягнути з нього на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію
за перевищення його частки у спільному майні подружжя в розмірі 40 234,00 грн.
ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 ,
у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати об`єктами права спільної сумісної власності сторін, як подружжя, таке нерухоме майно: 75 % незавершеного будівництвом будинку АДРЕСА_2 , гаражі № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в ГБК «Сигнал» на АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_1 ,
в якому їхні ідеальні частки є рівними - по 1/2 частині кожному.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що відповідно
до висновку судової інженерно-технічної експертизи від 12 травня 2015 року
№ 4469-4472, процент готовності незавершеного будівництвом будинку
на АДРЕСА_2 на момент проведення експертизи становив 93 %, однак, з вересня 2009 року будинок будувався нею за її особисті кошти, оскільки ОСОБА_1 з вересня 2009 року пішов із сім`ї і припинив з нею ведення спільного господарства, тому поділу підлягає незавершений будівництвом будинок з процентом готовності
75 %, який визначений станом на 27 вересня 2011 року при реєстрації права власності на цей об`єкт нерухомого майна, відтак, 18 % незавершеного будівництвом вказаного будинку (93 % - 75 %) є її особистою власністю.
За підрахунком ОСОБА_2 , вартість 75 % незавершеного будівництвом будинку становить 494 725,81 грн, виходячи із того, що згідно з висновком експертизи вартість незавершеного будівництвом вказаного будинку
з процентом готовності - 93 % становить 613 460,00 грн.
Зазначає, що не може бути об`єктом права спільної сумісної власності подружжя земельна ділянка площею 0,1000 га, на якій знаходиться незавершений будівництвом будинок, та земельна ділянка площею 0,0430 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки право власності на ці земельні ділянки набуте нею в процесі приватизації землі, а тому є її особистою власністю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 червня 2016 року,
з урахуванням ухвали суду від 06 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року, первісний
та зустрічний позови задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування квартири
АДРЕСА_1 , посвідчений 20 вересня 2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Єгоровою Н. Ю.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , за кожним.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку об`єднаних гаражів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в ГБК «Сигнал», що знаходяться
на АДРЕСА_3 , за кожним.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку будівельних матеріалів, що складають 93 % готовності незавершеного будівництвом будинку на АДРЕСА_2 , за кожним.
У задоволенні решти вимог первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Повернуто ОСОБА_1 суму компенсації вартості частки майна в розмірі
40 234,00 грн, внесених ним на рахунок № 37315022000757 ТУ ДСА у Львівській області, згідно платіжного доручення від 12 квітня 2016 року № 2.
Повернуто ОСОБА_2 суму компенсації вартості частки майна в розмірі
130 792,91 грн, внесених нею на рахунок № НОМЕР_4 ТУ ДСА у Львівській області, згідно квитанції від 20 квітня 2016 року № 137.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов висновку,
що спірні квартира та гаражі є об`єктами права спільної сумісної власності сторін, як подружжя, а тому кожний з них має право на 1/2 ідеальну частку
в цьому майні.
Що ж стосується поділу між сторонами об`єкта незавершеного будівництвом будинку, встановивши, що вказаний об`єкт нерухомого майна дійсно знаходиться на земельній ділянці, площею 0,1000 га, яка є особистою власністю ОСОБА_2 , і був побудований на місці старого саманного (глиняного) будинку, житловою площею 32,60 кв. м, який ОСОБА_2 отримала в дар на підставі договору дарування від 28 січня 1999 року, однак, ОСОБА_2 не довела належними
та допустимими доказами той факт, що її частка в цьому майні є більшою, ніж частка ОСОБА_1 , за рахунок належного їй на праві власності старого житлового будинку, а тому поділу по 1/2 частині кожному підлягає незавершеного будівництвом житлового будинку в існуючому стані (процент готовності за висновком експертизи - 93%).
Узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу
у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення
в частині поділу об`єкту незавершеного будівництвом будинку скасувати справу
у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що її частка в об`єкті незавершеного будівництва є більшою, ніж відповідача, з урахуванням тієї обставини,
що на момент розірвання шлюбу процент готовності незавершеного будівництвом будинку становив 75 %, а на момент проведення експертизи для визначення його вартості при поділі - вже 93 %, а тому 18 % незавершеного будівництвом будинку є її особистою власністю, власне, цією обставиною
та бажанням сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію, яка, з урахуванням виділення у його власність всіх гаражів в цілому, становила 13 0792,91 грн, вона обґрунтовувала запропонований нею поділ спірного майна.
Зазначає, що судами застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 158/2404/13-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 488/3103/17-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 454/1678/16-ц, від 03 грудня 2018 року у справі № 525/511/16-ц, постанові Верховного Суду України
від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16.
Судові рішення оскаржено в частині поділу об`єкта незавершеного будівництвом будинку, а тому з урахуванням вимог статті 400 ЦПК України оскаржувані рішення в частині поділу квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5
та об`єднаних гаражів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в ГБК «Сигнал», що знаходяться
на АДРЕСА_3 ,
не є предметом касаційного перегляду.
Доводи інших учасників справи
У травні 2021 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду відзив
на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначав, що твердження скаржника
є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають
до задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 1319/10432/2012, витребувано її з Сихівського районного суду м. Львова та зупинено дію постанови Львівського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року.