Постанова
Іменем України
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 175/5531/14
провадження № 61-5891св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач:ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Новоолександрівська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 ,
треті особи: Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2016 року у складі судді Озерянської Ж. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень Новоолександрівської сільської ради, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та внесення відповідного запису до державного реєстру, відновлення меж земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі є спадкоємцями в рівних частках майна та майнових прав згідно заповіту, від імені ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті ОСОБА_5 належало домоволодіння по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га.
Вони подали до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Згідно з вимогами Закону України «Про Державний земельний кадастр» витяги з Державного земельного кадастру можливо одержати після внесення відомостей про земельну ділянку до ДЗК на підставі технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). На земельну ділянку ОСОБА_5 поземельна книга не відкривалась, кадастровий номер відсутній.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2013 року, визнано за ними право власності (по 1/2 частині за кожним) на земельну ділянку загальною площею 0,25 га, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі та у межах, визначених державним актом на право приватної власності на землю серії ДП Дн № 017102.
Після набрання чинності рішенням суду представник позивачів ОСОБА_6 18 листопада 2013 року уклала з ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» договір для підготовки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .
Працівниками ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» в ході виконання договору була виготовлена необхідна технічна документація. Зокрема, 17 червня 2014 року були встановлені межові знаки, про що складений відповідний акт, та виготовлена інша кадастрова документація.
Звернувшись до Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області із заявою про погодження технічної документації, позивачі отримали рішення від 11 липня 2014 року про відмову в погодженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 .
Згідно з вимогами Закону України «Про землеустрій» їх представник ОСОБА_6 28 липня 2014 року надала технічну документацію із землеустрою до Управління Держземагентства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області. За результатами перевірки технічної документації 14 серпня 2014 року, державним кадастровим реєстратором прийнято рішення №РВ-1200142082014 про відмову у внесенні відомостей до ДЗК, у зв`язку з тим, що в технічній документації відсутні відомості щодо погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками; перетин з ділянкою 1221486200:05:017:0007, площа співпадає на 4,6836%. Також вказали, що ОСОБА_3 уклала з ПП «Земельний ресурс» договір від 27 лютого 2012 року на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки між ними та ОСОБА_3 був спір щодо межі суміжних земельних ділянок, остання звернулась до Новоолександрівської сільської ради із відповідною заявою та отримала від сільської ради рішення від 27 листопада 2013 року «Про погодження технічної документації без підпису сусіда ОСОБА_3 », яким погоджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані в межах АДРЕСА_2 , без підпису сусідів їх, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Надалі ОСОБА_3 подала необхідну технічну документацію щодо своєї земельної ділянки ( АДРЕСА_2 ) до Управління Держземагентства та отримала кадастровий номер та витяг з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки. Вони про час і місце розгляду спору жодним чином не повідомлялись, рішення від 27 листопада 2013 року прийнято без їх участі.
За результатами виконання геодезичних робіт 24 липня 2013 року інженером-геодезистом ОСОБА_7 встановлені межові знаки вздовж межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , у кількості 5 штук, про що складений відповідний акт, у присутності землевпорядника ОСОБА_8 та голови земельної комісії ОСОБА_9 . Крім того, 24 липня 2013 року інженером-геодезистом ОСОБА_7 за результатами геодезичних робіт складений технічний звіт, яким зафіксовано, що за держаним актом площа їх земельної ділянки по АДРЕСА_1 , складає 2 500 кв. м., а фактична площа - 2442,67 кв. м. В ході перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області, встановлені порушення ОСОБА_3 вимог земельного законодавства, а саме: фактична площа, яка використовується ОСОБА_3 складає 0,2559 га, тобто самовільно збільшена за рахунок їх земельної ділянки на 0,0059 га.
Вважають, що ОСОБА_3 та Новоолександрівська сільська рада вчинили дії, які призвели до суттєвих порушень їх законних прав стосовно належної їм земельної ділянки ( АДРЕСА_2 ), неможливості нею користуватись в повному обсязі, зареєструвати права на неї в ДЗК та інше, внаслідок чого вони звернулися до суду за захистом своїх справ.
Посилаючись на викладене позивачі просили:
визнати недійсним та скасувати рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 27 листопада 2013 року «Про погодження технічної документації без підпису сусіда гр. ОСОБА_3 », яким погоджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані в межах АДРЕСА_2 , без підпису сусідів їх, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
визнати недійсним та скасувати рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11 липня 2014 року «Про погодження технічної документації гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 (на померлу ОСОБА_5 )», яким відмовлено їм, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в погодженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_2 ;
визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 1221486200:05:017:0007) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;
внести записи до Державного земельного кадастру та Державного реєстру про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 1221486200:05:017:0007) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (згідно витягу НВ-1201145672013 від 17 грудня 2013 року з Державного земельного кадастру); визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право на встановлення зовнішніх меж земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно технічної документації із землеустрою (кадастрового плану), який виготовлений ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція», та Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Дн №017102, без підпису ОСОБА_3 ;
визнати погодженими з ОСОБА_3 межі земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно технічної документації із землеустрою (кадастрового плану), який виготовлений ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція», та Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Дн № 017102, без підпису ОСОБА_3 ;
відновити межі земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно технічної документації із землеустрою (кадастрового плану), який виготовлений ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція», та Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Дн № 017102.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , треті особи: Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування рішень Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та внесення відповідного запису до державного реєстру, відновлення меж земельної ділянки відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок встановлення твердих меж між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в межах та розмірах державного акту на право приватної власності ДП Дн №017102 та технічної документації із землеустрою (кадастрового плану), який виготовлений ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція», а не по фактичному використанню, виникне перетин земельних ділянок за рахунок зменшення земельної ділянки ОСОБА_3 , що тягне за собою пряме порушення як меж та розмірів державного акту на право приватної власності та технічної документації із землеустрою (кадастрового плану) ОСОБА_3 , так і її законних прав.Враховуючи, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав, відсутність документів, що посвідчують право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_2 , унеможливлює вважати останніх власниками земельної ділянки. Відповідач є власником земельної ділянки що розташована в АДРЕСА_2 , а тому не існує жодної підстави для примусового припинення права власності ОСОБА_3 на частину її земельної ділянки. Спір між сторонами виник внаслідок того, що на момент складання документації, що стала підставою для видачі державних актів на земельні ділянки АДРЕСА_3 , не передбачалося вирахування координат земельних ділянок в державній системі координат та дані про земельні ділянки не вносились до бази даних Державного земельного кадастру. У зв`язку з тим, що державні акти складені по старому зразку в умовній системі координат, точної прив`язки не існує, відсутня точка, від якої необхідно вести заміри, відсутні координати земельних ділянок прив`язаних до місцевості. Однак, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2013 року встановлено, що літня кухня площею 29,35 кв. м. під літ. Б, а також бетонна підмостка, шириною 0,5 м. були побудовані до 1975 року і внесені в господарську книгу, так само як і вбиральня літ. В, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 06 березня 1990 року, виданого на ім`я ОСОБА_10 та технічним паспортом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за 2002 рік, який було виготовлено для укладання договору довічного утримання від 04 лютого 2003 року, з якого вбачається, що дерев`яний паркан розташований на бетонному фундаменті по всій довжині та ширині дворової частини, а також побудовані на цьому фундаменті літня кухня та туалет. Вказані будівлі існували і на час отримання померлою ОСОБА_5 державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, спору щодо меж між її земельною ділянкою та сусідньою земельною ділянкою, якою користувалася ОСОБА_10 на час отримання державного акту на право власності не існувало, що підтверджується актами встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність громадянці ОСОБА_5 . Дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що порушення прав або інтересів позивачів відсутні, у зв`язку з тим, що попередніми власниками суміжних земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_10 було належним чином погоджено межі земельних ділянок, що унеможливлює та спростовує усі пояснення сторони позивачів та доводи зазначені у позовній заяві. З огляду на викладене, вбачається що відповідачі жодним чином не порушують права або законні інтереси позивачів, якими не надано будь-яких доказів, які б підтверджували викладені у позовній заяві факти. Позовні вимоги позивачів щодо визнання недійсними та скасування рішень Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та внесення відповідного запису до державного реєстру є похідними від вирішення питання щодо відновлення меж земельної ділянки. Отже, в результаті дослідження у судовому засіданні документації, вислухавши сторони, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрали невірний спосіб захисту своїх майнових прав. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи, позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, яким чином відповідачі порушують їх права як власників суміжної земельної ділянки, а встановлення нових меж земельних ділянок свідчить, що дане питання не відноситься до компетенції суду, а тому позовні вимоги є безпідставними.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що судом не досліджені і належним чином не оцінені докази, які є у справі. У порушення вимог цивільного процесуального законодавства суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги, не спростував посилання заявників на те, що подані ними докази, зокрема висновок судової земельно-технічної експертизи, підтверджують як фактичне, так і згідно з відомостями Державного земельного кадастру документальне накладення земельних ділянок АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 шляхом збільшення розмірів земельної ділянки № НОМЕР_1 за рахунок земельної ділянки № НОМЕР_2 . Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про неодноразове подання ними заяв до Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області щодо наявності спору із ОСОБА_3 про межу їх земельних ділянок та про прийняття радою, всупереч цим заявам і без належного повідомлення позивачів, рішення від 27 листопада 2013 року «Про погодження технічної документації без підпису сусіда громадянці ОСОБА_3 », яким погоджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки АДРЕСА_2 без підпису сусідів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зазначаючи про те, що попередні власники земельних ділянок АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_10 погодили межі земельних ділянок у існуючому розмірі, що свідчить про безпідставність позовних вимог, суд апеляційної інстанції не спростував доводи заявників про те, що згідно з актом встановлення меж земельної ділянки АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості) від 16 вересня 2017 року її межі відповідали розмірам, вказаним у виданому ОСОБА_5 державному акті на право приватної власності на землю від 7 жовтня 1997 року, натомість згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи № 5977-15 від 15 червня 2016 року станом на час розгляду справи судом межі та конфігурація земельної ділянки АДРЕСА_1 за фактичним користуванням не відповідають даним державного акту.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , як правонаступника ОСОБА_2 залишені без задоволення. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні порушення прав або інтересів позивачів, у зв`язку з тим, що попередніми власниками суміжних земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_10 було належним чином погоджено межі земельних ділянок. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, яким чином відповідачі порушують їх права як власників суміжної земельної ділянки, а встановлення нових меж земельних ділянок свідчить, що дане питання не відноситься до компетенції суду. Доводи апеляційної скарги стосовно порушення відповідачами права позивачів щодо землекористування належними та допустимими доказами по справі, які були досліджені судом першої інстанції та яким надана правова оцінка не підтверджуються. Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України оцінка доказів є виключним правом суду та їх переоцінка є неприпустимою. Доводи апеляційної скарги, що позивачами в своїй позовній заяві не ставилися вимоги щодо припинення права користування чи права власності на земельну ділянку, що належить відповідачу ОСОБА_3 , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані доводи спростовуються самою позовною заявою. Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданим ними доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року скасувати, передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що дана справа була направлена на новий апеляційний розгляд відповідно до постанови Верховного Суду від 11 грудня 2019 року. Однак всупереч вимог закону суд апеляційної інстанції не перевірив доводів позивачів, не дослідив та не надав оцінки доказам, якими обґрунтована апеляційна скарга, тобто знехтував вказівками суду касаційної інстанції.
Справа була розглянута апеляційним судом у відсутність позивача ОСОБА_1 , яка не була належним чином повідомлена про розгляд справи. Представники ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , які були присутні в судовому засіданні під час ухвалення рішення, не мали повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 , оскільки строк дії довіреності сплинув 05 лютого 2021 року.
Висновки апеляційного суду ґрунтуються на тому, що споруди на спірних земельних ділянках в такому самому розташуванні мали місце ще з 1975 року. Однак позовні вимоги не стосувались нерухомого майна, тому висновки суду зроблені на підставі недопустимих доказів.