1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року

м. Київ

справа №400/500/19

адміністративне провадження № К/9901/11952/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства «Шик» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС) (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 (суддя Устинов І.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 (головуючий суддя Джабурія О.В., судді: Вербицька Н.В., Кравченко К.В.),

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Приватне підприємство «Шик» (далі - позивач, ПП «Шик», Підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 29.11.2018 №00110271406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 90 413,70 грн, встановлених статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265;

- від 29.11.2018 №00110281406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 242 325,50 грн, встановлених абзацом третім частини першої статті 1 Указу Президента України ''Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки'' від 12.06.1995 №436/95;

- від 08.02.2019 №00009331406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 000 грн, встановлених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання та обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481.

Позовні вимоги обґрунтовані доводами Підприємства, що висновки фактичної перевірки, оформлені актом від 12.11.2018, на підставі якого були прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення, є безпідставними. Позивач зазначив, що товар вартістю 45 206,35 грн, який знаходився на реалізації за місцем проведення фактичної перевірки, був облікований ПП «Шик» відповідно до статей 1, 8, 9, 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а облікові документи зберігались в приміщенні за місцезнаходженням позивача (м. Первомайськ, вул. Грушевського, 19). Також зазначив, що висновок відповідача про неоприбуткування готівки за період з 18.06.2017 по 30.10.2017 з урахуванням максимальної тривалості зміни 24 години та невиконання Z-звіту, є помилковим, оскільки максимальна тривалість зміни 24 години і вона триває не з 0 годин до 24 години доби, а з періоду роботи реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Позивач доводить, що висновок контролюючого органу в частині встановленого факту реалізації пляшки горілки за ціною нижчою, ніж встановлено нормою законодавства, є безпідставним, оскільки в чеку Z-звіту за 06.11.2018 взагалі відсутня реалізація пляшки горілки "ЛГЗ Прайм".

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 16.07.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020, адміністративний позов задовольнив.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у судовому процесі висновки в акті фактичної перевірки від 12.11.2018 не підтвердилися. Суди встановили, що товар вартістю 45 206,35 грн, який знаходився на реалізації за місцем проведення фактичної перевірки, був облікований ПП «Шик» відповідно до статей 1, 8, 9, 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а облікові документи зберігались в приміщенні за місцезнаходженням позивача (м. Первомайськ, вул. Грушевського, 19). Також суди зазначили, що контролюючим органом безпідставно зроблено висновок щодо не оприбуткування Підприємством готівки з 18.06.2017 по 30.10.2017, оскільки такий висновок зроблений на підставі порівняння даних в інформаційній системі збору та зберігання даних за вказаний період та Z-звітів, що містяться в книзі обліку розрахункових операцій. Суди встановили, що відповідач зробив такий висновок з урахуванням тривалості зміни з 0 годин до 24 години доби, а законодавством передбачена максимальна тривалість зміни 24 години і вона триває не з 0 годин до 24 години доби, а за період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Позивач надав суду докази, що в установленому порядку від передачі інформації до системи збору та зберігання даних, друкування Z-звіту, прийняття готівки в касу підприємства та зарахування на розрахунковий рахунок у банківській установі готівка була оприбуткована. Також суди визнали безпідставними доводи ГУ ДПС про здійснення позивачем реалізація пляшки горілки «ЛГЗ Прайм» за ціною 87,80 грн, що є нижчою за ціну, встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957, а саме - 89,40 грн, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що пляшка горілки «ЛГЗ Прайм» 06.11.2018 була наявна в магазині, та встановлено, що в чеку Z-звіту за 06.11.2018 відсутня реалізація цього горілчаного виробу.

ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020, у якій просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволені позову.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пунктів 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеного в постанові від 26.02.2019 (справа №816/4396/15).

Обґрунтовуючи вимоги, наведені в касаційній скарзі, відповідач посилається, зокрема на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до неправильного висновку, що Z-звіт РРО роздруковується по закінченню робочої зміни, в тому числі, й у випадку, коли тривалість робочої зміни не обмежується часовими рамками однієї доби. Календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 00 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, відтак при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години відповідної календарної дати.

Верховний Суд ухвалою від 04.08.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС.

Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС (з урахуванням змін, які набрали чинності 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суди попередніх інстанцій встановили, що з 06.11.2018 по 09.11.2018 посадовими особами Головного управління ДФС у Миколаївській області відповідно до наказу від 30.10.2018 №2403 та направлень на перевірку проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Воровського, буд. 116, з використанням якого ПП «Шик» здійснює господарську діяльність, щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За результатами перевірки, викладеними в акті від 12.11.2018 №0271/14/29/14/20909882, були встановлені порушення, зокрема пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), а саме: ведення з порушеннями обліку товарних запасів у встановленому порядку за місцем їх реалізації та зберігання; пункту 13 статті 3 цього ж Закону, а саме: не забезпечення відповідності суми готівкових коштів зазначеній у денному звіті РРО; пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637), а саме: неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних входжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО); постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 №957 - продаж горілки «ЛГЗ Прайм» за ціною, яка нижче розміру мінімальної роздрібної ціни.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.11.2018: №00110271406 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 90 413,70 грн, встановлених статтею 20 Закону №265/95-ВР; №00110281406 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 242 325,50 грн, встановлених абзацом третім частини першої статті 1 Указу Президента України ''Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки'' від 12.06.1995 №436/95 (далі - Указ №436/95); №00110291406 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000 грн, встановлених частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання та обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481 (далі - Закон № 481).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 06.02.2019 №5895/6/99-99-11-06-01-25, яким скаргу Підприємства задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.11.2018 №00110291406 в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 000 грн.

ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 №00009331406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 000 грн, встановлених статтею 17 Закону № 481.

Суди попередніх інстанцій встановили, що контролюючим органом під час перевірки на підставі співставлення даних системи збору та зберігання даних, які отримуються з допомогою контрольної стрічки в електронній формі, із звітними чеками Z-звіту за період з 18.06.2017 по 30.10.2017 встановлено неоприбутковування готівки в сумі 48 465,10 грн в КОРО.


................
Перейти до повного тексту