ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року
м. Київ
справа № 461/4281/17
адміністративне провадження № К/9901/42467/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 та від 12.09.2017 (суддя Нос С.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), у якому просив скасувати постанову від 09.06.2017 №1785/20900/17 про застосування штрафу у розмірі 8500,00 грн за порушення митних правил та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Галицький районний суд м. Львова постановою від 14.07.2017 позов задовольнив: визнав протиправною та скасував постанову від 09.06.2017 №1785/20900/17 у справі про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України (МК) з накладенням штрафу в сумі 8500,00 грн, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 МК, обмежившись усним зауваженням відповідно до статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
На зазначену постанову суду першої інстанції у цій справі Митниця подала апеляційну скаргу, але Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.08.2017 апеляційну скаргу залишив без руху через несплату відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги. Цією ж ухвалою суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Посилаючись на норми Закону України ``Про судовий збір`` та зважаючи на принцип рівності учасників судового процесу перед законом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача як суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору.
Ухвалою від 12.09.2017 Львівський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу відповідача. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на дату постановлення цієї ухвали відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, хоча копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач отримав 22.08.2017 (а.с. 53 т.І).
Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги на зазначені ухвали суду апеляційної інстанції.
У касаційних скаргах відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 та ухвалу цього ж суду від 12.09.2017 і направити справу для продовження розгляду до цього ж суду. Скаржник наголошує, що на всіх стадіях судового провадження у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а відповідно і за порушення митних правил, судовий збір сплаті не підлягає. При цьому відповідач посилається на висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені в постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №306/17/16-а (провадження №21-1410а16).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.09.2017 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Митниці на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017, а ухвалою від 29.09.2017 - на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ``Перехідні положення`` КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року вказані касаційні скарги було передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Позивач правом на подання відзиву на касаційні скарги не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС та відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.