ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/8155/19
адміністративне провадження № К/9901/4409/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 (суддя-доповідач Пилипенко О.Є., судді: Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у митному оформленні
У С Т А Н О В И В:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2020 (суддя Шейко Т.І.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вказане судове рішення 23.01.2020 було направлено на адресу позивачки, вказану в позовній заяві, однак, поштове відправлення повернулось до суду за закінченням терміну зберігання (77-78 т. І).
Копію повного судового рішення отримано представником позивачки за його клопотанням 03.11.2020 (а.с. 85-87 т. І).
02.12.2020 позивачка через свого представника засобами поштового зв`язку звернулася до суду з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення у цій справі (а.с. 89-103 т. І), але Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.01.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): позивачкою порушено правила щодо процесуального строку звернення на апеляційне оскарження, а наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення цього строку визнані судом неповажними (а.с.117-118 т. І).
На цю ухвалу адвокат Пінтов В.В. як представник позивачки 10.02.2021 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу для подальшого розгляду до цього ж суду.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, застосувавши у даному випадку норми статті 126 КАС (``Вручення повістки``), у якій наведено загальні способи вручення повістки, замість прямої норми статті 251 КАС (``Вручення судового рішення``), якою врегульовано вручення копії повного судового рішення у разі його ухвалення в порядку письмового провадження. Враховуючи, що апеляційну скаргу подано 02.12.2020, тобто протягом тридцяти днів з моменту отримання повного рішення суду (03.11.2020), скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск ним строку без поважних причин і, як наслідок, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивачки, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установлено матеріалами справи, свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі ведення справи в суді позивачка здійснює через свого представника.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.12.2020 апеляційну скаргу позивачки залишив без руху, як таку, що була подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС, а підстави для поновлення зазначеного строку, вказані у заяві про поновлення цього строку, визнанні судом неповажними (поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження як підстави для його поновлення представник позивачки вказав обставини несвоєчасного ознайомлення з повним текстом спірного рішення від 22.01.2020, оскільки останнє ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а його копія (повний текст) отримано представником позивачки за його клопотанням 03.11.2020).
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що довід скаржника про отримання копії повного судового рішення саме 03.11.2020, не знайшов підтвердження. Як на підставу таких висновків суд апеляційної інстанції зазначив, що 23.01.2020 судове рішення першої інстанції було направлено на адресу позивачки, вказану в позовній заяві, однак поштове відправлення повернулось до суду за закінченням терміну зберігання. До того ж рішення суду першої інстанції від 22.01.2020 було опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень ще у січні 2020 року, отже позивачка мала можливість ознайомитися з повним текстом судового рішення.
У заяві про усунення недоліків апеляційної скарги представник позивачки вказав про те, що відповідно до положень статей 262, 295 КАС строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня з дня вручення учаснику справи повного рішення суду, а днем вручення судового рішення є обставини, визначені у частині шостій статті 251 КАС. Таким чином, днем вручення повного судового рішення є саме 03.11.2020.
Проте апеляційний суд з цим не погодився. Застосувавши за аналогією норму частини одинадцятої статті 126 КАС, яка містить презумпцію вручення повістки, суд дійшов висновку, що направлене 23.01.2020 на адресу позивачки, вказану в позовній заяві, а потім повернуте за закінченням терміну зберігання судове рішення вважається врученим, а скаржник не довів існування обставин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об`єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою впродовж 11 місяців, і згідно з ухвалою від 11.01.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.