1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року

м. Київ

справа № 640/11506/19

адміністративне провадження № К/9901/2602/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "РАЗНОБИТПРОДУКТ" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, у складі колегії суддів: Безименної Н.В., Бєлової Л.В., Кучми А.Ю, у справі №640/11506/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "РАЗНОБИТПРОДУКТ" до Київської митниці Держмитслужби, треті особи - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України, Державна казначейська служба України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ПрАТ «Разнобитпродукт» у проведенні процедури повернення надміру сплачених коштів;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання до органів Державної казначейської служби подання щодо повернення ПрАТ «Разнобитпродукт» надміру сплачених коштів;

- зобов`язати Київську митницю скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ПрАТ «Разнобитпродукт» надміру сплаченої суми з наступних платежів:

- мито на товари, що ввозяться на територію України, у розмірі 540890,03 грн;

- податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України, у розмірі 108559,50 грн на р/р НОМЕР_1 в ПАТ «КредіАгріколь Банк», МФО 300614.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо відмови Приватному акціонерному товариству «РАЗНОБИТПРОДУКТ» у проведенні процедури повернення надміру сплачених коштів.

Визнано протиправною бездіяльність Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо ненадання до органів Державної казначейської служби подання про повернення Приватному акціонерному товариству «РАЗНОБИТПРОДУКТ» надміру сплачених коштів.

Зобов`язано Київську міську митницю Державної фіскальної служби України (адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Гавела Вацлава, 8 А, ідентифікаційний код - 39422888) скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення Приватному акціонерному товариству «РАЗНОБИТПРОДУКТ» (адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 12, ідентифікаційний код - 23494973) надміру сплаченої суми з наступних платежів: мито на товари, що ввозяться на територію України, у розмірі 540 890,03 (п`ятсот сорок тисяч вісімсот дев`яноста гривень 03 копійки) грн та податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України, у розмірі 108 559,50 грн на р/р НОМЕР_1 в ПАТ «КредіАгріколь Банк», МФО 300614.

Cтягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «РАЗНОБИТПРОДУКТ» (адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 12, ідентифікаційний код - 23494973) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (адреса: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, ідентифікаційний код 39422888) понесені ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 763,00 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що станом на час звернення позивача до відповідача із зазначеною заявою від 16.05.2019 № 12/05 про повернення надміру сплачених митних платежів податковий борг, про який стверджує митний орган, у нього був відсутній, що підтверджується судовими рішеннями у справах №№ 826/9310/16, 826/14798/16, які набрали законної сили та відповідно до частини п`ятої статті 78 КАС України мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність у позивача заборгованості з ПДВ та податку на прибуток підтверджується інформацією з інтегрованої картки платника податків ПрАТ «Разнобитпродукт», відповідно до якої, за позивачем не обліковувався податковий борг за 1-й та 2-й квартали 2016 року (а.с.111, 113 т.1), що відповідає висновкам, викладеним у судових рішеннях у справах №№ 826/9310/16, 826/14798/16, які набрали законної сили, натомість, станом на 29.05.2019 (день розгляду відповідачем заяви ПрАТ «Разнобитпродукт» від 16.05.2019 № 12/05 про повернення надміру сплаченої суми митних та інших платежів), у позивача наявний податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1838024,29 грн та з податку на додану вартість на суму 2723,37 грн (а. с. 96-100 т.1), про що позивача повідомлено листом за №24918/6/99-99-11-06-01-25 та позивачем не спростовано. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «Разнобитпродукт», оскільки контролюючий орган, відмовляючи в поверненні надміру сплачених сум митних платежів, діяв у відповідності до вимог законодавства, оскільки таке є можливим лише після погашення податкового боргу згідно з п.43.2 ст.43 ПК України.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

У період з 2016 по 2019 роки ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» здійснювалося імпортування товарів на митну територію України в порядку ст. ст. 260, 261 Митного кодексу України на підставі тимчасових митних декларацій № UА100110/2019/125776 від 16.03.2019, № UА100270001/2016/266584 від 19.08.2016, № 100270001/2016/260037 від 14.06.2016, № UА100270001/2016/265187 від 05.08.2016, № UА100270001/2016/263715 від 23.07.2016, №А100270001/2016/258993 від 03.06.2016.

Відповідно до процедури митного оформлення, визначеної вказаними нормами, позивачем було подано додаткові митні декларації № UА100110/2019/130054 від 15.04.2019, № UА100270001/2016/270601 від 26.09.2016, № UА100270001/2016/264229 від 27.07.2016, №А100270001/2016/269909 від 19.09.2016, № UА100270001/2016/267507 від 29.08.2016, №А100270001/2016/262225 від 07.07.2016.

У зв`язку з різницею сум митних платежів, сплачених за вказаними тимчасовими митними деклараціями та за додатковими, у позивача виникла позитивна різниця (надміру сплачені митні платежі) у розмірі 649 449,53 грн.

17 травня 2019 року ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» в порядку статті 301 Митного Кодексу України звернулося до Київської міської митниці ДФС України із заявою від 16.05.2019 № 12/05 щодо повернення надміру сплаченої суми митних та інших платежів.

30 травня 2019 року за результатами розгляду вказаної заяви відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні його вимог через наявність у базі даних інформаційної системи «Податковий блок» станом на 29.05.2019 податкового боргу ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» у розмірі 1 875 081, 84 грн.

Разом з тим, суди установили, що судовим рішенням у справі № 826/9310/16, яке набрало законної сили, під час перевірки правомірності податкової вимоги від 27.05.2016 № 6512-17 та рішення про опис майна в податкову заставу від 27.05.2016 № 6512-17 установлено відсутність у позивача податкового боргу.

Судовим рішенням у справі № 826/14798/16, яке набрало законної сили, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було зобов`язано здійснити облікові операції з коригування облікових даних ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» в інтегрованих картках обліку та податків з податку на прибуток та податку на додану вартість шляхом відображення про сплату грошових коштів згідно з платіжними дорученнями від 17.05.2016 № 328 з ПДВ в сумі 429 000 грн, згідно з декларацією з податку на додану вартість за травень 2016 року, від 17.05.2016 № 326 про сплату податку на прибуток 5300 грн, згідно з декларацією з податку на прибуток за 1-й квартал 2016 року, від 17.05.2016 № 327 про сплату податку на прибуток в сумі 1 318 000 грн, згідно з декларацією з податку па за 1-й та 2-й квартали 2016 року та згідно з платіжним дорученням від 19.05.2016 № 329 про сплату податку на прибуток в сумі 194 300 грн, згідно з декларацією з податку на прибуток за 1-й та 2-й квартали 2016 року.

Незгода з відмовою відповідача у проведенні процедури повернення надміру сплачених коштів та бездіяльністю щодо ненадання до органів Державної казначейської служби подання про повернення ПрАТ «РАЗНОБИТПРОДУКТ» надміру сплачених коштів обумовила звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на тому, що станом на час звернення позивача до відповідача із зазначеною заявою від 16.05.2019 № 12/05 про повернення надміру сплачених митних платежів податковий борг, про який стверджує митний орган, у нього був відсутній, що підтверджується судовими рішеннями у справах №№ 826/9310/16, 826/14798/16. Скаржник указував, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду у справі №826/13360/18 стосовно обставин відсутності податкового боргу у платника податків, №260/290/19, №814/627/18, №826/10089/18, №160/3055/19, №815/5542/17 стосовно не надання судом апеляційної інстанції обґрунтованих мотивів не взяття до уваги всіх доводів позивача.

З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятого судом апеляційної інстанції судового рішення, просив залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Митним кодексом України (далі по тексту - ПК України) та Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Усі відомості, внесені до митних декларацій на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості товарів, є помилковими, що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили, а сплачені на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості товарів митні платежі є надміру сплаченими та підлягають поверненню позивачу у порядку і на умовах, визначених законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з ч.5 ст. 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.

Пунктом 43.1 ст. 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з п. 43.3 та п .43.4 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Так, п. 43.5 ст.43 ПК України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.


................
Перейти до повного тексту