ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року
м. Київ
справа № 200/14487/19-а
адміністративне провадження № К/9901/1784/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (головуючий суддя: Голошивець І.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (колегія суддів: Ястребова Л.В., Гайдар А.В., Компанієць І.Д.) у справі №200/14487/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмашінвест» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмашінвест» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області: за формою «Р» від 02.12.2019 № 0002430512 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 319523,00 грн та штрафних санкцій в розмірі 159761,50 грн та за формою «В4» від 02.12.2019 № 0002440512 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 53017,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНМАШІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області за формою «Р» від 02.12.2019 №0002430512 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 319523,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 159761,50 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області за формою «В4» від 02.12.2019 №0002440512 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 53017,00 грн.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826; 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНМАШІНВЕСТ" (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 6, ЄДРПОУ: 38491589) витрати зі сплати судового збору у розмірі 7984 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 53 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що укладені позивачем договори (правочини) відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними та податковими документами, виходячи з наступного. Суд урахував, що платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права. На думку суду, товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, а тому наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних убачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНМАШІНВЕСТ" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має код ЄДРПОУ: 38491589, місцезнаходження юридичної особи - 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд.6.
Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Матеріалами справи встановлено, що з 23.10.2019 по 29.10.2019 Головним управлінням ДПС у Донецькій області відповідно до підпункту пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, на підставі наказу від 17.10.2019 №385 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДОНМАШІНВЕСТ» з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР КОМ" (код ЄДРПОУ 42154207) за лютий 2019 року.
За результатами перевірки складено акт від 05.11.2019 № 160/05-99-05-12/38491589 (далі - акт перевірки), який отримано поштою позивачем 07.11.2019 (а.с.22-39).
Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення: пункту 44.1 статті 44, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, завищено суму податкового кредиту на загальну суму 372 540 грн, у тому числі: по декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року на суму 372 540 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на суму 319 523 грн та завищенню суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту на суму 53 017 грн по декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року.
На підставі акту перевірки, відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- за формою «Р» від 02 грудня 2019 року № 0002430512 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку додану вартість в розмірі 319523,00 грн та штрафних санкцій в розмірі 159761,50 грн; (а.с.54)
- за формою «В4» від 02 грудня 2019 року № 0002440512 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 53017,00 грн (а.с. 55).
У відповідності з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України позивачем були надані заперечення №25 від 18.11.2019 (вх. №34420/10 від 19.11.2019) на акт перевірки від 05.11.2019 №160/05-99-05-12/38491589 Головним управлінням ДПС у Донецькій області, за результатом розгляду заперечень, надано відповідь позивачу №28312/10/05-99-05-12 від 28.11.2019, відповідно до якої висновки, викладені в акті перевірки від 05.11.2019 №160/05-99-05- 12/38491589 залишено без змін. Також судом установлено, що між ТОВ «ДОНМАШІНВЕСТ» (Покупець) та контрагентом-постачальником ТОВ «ВІННЕР КОМ» 04 лютого 2019 року укладено Договір поставки № 02/04 (далі - Договір). На виконання умов договору та замовлення ТМЦ укладено Специфікації № 1, № 2, № 3 та № 4. Задля здійснення поставки контрагентом були надані видаткові накладні (далі - ВН) № 0218/11, № 0218/12 від 18 лютого 2019 року та ВН № 0228/07, №0228/08 від 28.02.2019, а також товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) № Р0218/11 від 18.02.2019 та № Р0228/07 від 28.02.2019, які документально підтверджують фактичне транспортування товару. На поставку відповідних ТМЦ надані податкові накладні (далі - ПН) №№ 434, 435 від 18 лютого 2019 року та №№ 488, 490 від 28 лютого 2019 року (а.с. 58-80).
Розрахунки за договором здійснені у безготівковій та вексельній формі на суму 2235240,00 грн, що у повному обсязі підтверджується випискою по рахунку від 26.03.2019 та актом прийому-передачі цінних паперів від 22.04.2019 (а.с.98-99).
Надходження та оприбуткування ТМЦ підтверджується прибутковими ордерами (далі - ПО) №№ 00000000187 та 00000000188 від 18.02.2019, №№ 00000000173 та 00000000174 від 28.02.2019. Складський облік отриманих ТМЦ підтверджується картками складського обліку матеріалів №№ 1898, 2337, 2599, 2777, 2778, 2780, 2781. У свою чергу, використання Товариством у господарській діяльності частини придбаних за договором ТМЦ підтверджується: Актом списання товарів № 45 від 28.02.2019, наказом № 02/28-02 від 28.02.2019; Актом списання товарів № 46 від 29.03.2019, наказом № 03/29-01 від 29.03.2019. Залишок невикористаних ТМЦ підтверджується оборотами рахунку 207 за лютий - серпень 2019 року (а.с. 72-73, 81-97).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
ГУ ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у справі не були враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №807/2202/15, від 14.05.2019 у справі №825/3990/14, від 06.03.2018 у справі №804/5444/16.
Скаржник зазначає, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та юридично дефектних первинних документів Також, зазначає, що відсутність ділової мети є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Також скаржник посилається на п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень та зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази. Вважає, що судами не ураховано, що позивачем включено суму у розмірі 372540 грн до податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від ТОВ «ВІННЕР КОМ», які були складені по операціях, по яких відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість.
Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на відсутність підстав для касаційного оскарження судових рішень. Указує, що висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з позицією Верховного Суду. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 22.02.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних
Відповідно до п. п.16.1.2 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Згідно з п. п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мін фіну України від 24.05.1995 № 88.
Згідно з п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік т а фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тоді як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп.14.1.178. п.14.1 ст.14 ПК України).
Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з, зокрема (але не виключно):
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу.