ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року
м. Київ
справа № 280/4821/18
провадження № К/9901/27632/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Електропівденмонтаж-10» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Електропівденмонтаж-10» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Панченка О.М. Іванова С.М., Чередниченка В.Є. від 28 серпня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов, у якому просило:
- визнати протиправними та скасувати постанови від 01 листопада 2018 року № ЗП 1954/580/АВ/П/ПТ/ЗБ-2ФС про накладення штрафу в розмірі 11 169,00 грн та № ЗП 1954/580/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС про накладення штрафу в розмірі 223 380,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року позовні вимоги ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» було задоволено.
3. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП1954/580/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 01 листопада 2018 року про накладення на ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» штрафу в розмірі 223380,00 грн.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП1954/580/АВ/П/ПТ/ЗБ-2ФС від 01 листопада 2018 року про накладення на Приватне акціонерне товариство «Електропівденьмонтаж-10» штрафу в розмірі 11169,00 грн.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на можливість вчасної сплати заробітної плати безпосередньо впливає наявність асигнувань (грошових коштів на рахунках), які б дозволили фактично здійснити дії на перерахування коштів на заробітну плату. У разі відсутності коштів на рахунках, підприємство фактично не має змоги вчасно виплатити заробітну плату, а, отже, у підприємства відсутня вина за затримку у її виплаті. Вказані обставини не враховані при винесенні спірних постанов. Відповідно до довідки ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» заборгованість підприємства перед працівниками станом на 01 листопада 2018 року відсутня. Відсутність вини голови правління ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» ОСОБА_1 щодо несвоєчасної виплати заробітної плати. Зазначені факти установлено постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 22 листопада 2018 року у справі № 316/1888/18, яка набрала законної сили.
5. Суд першої інстанції також вказав, що висновок в акті інспекційного відвідування від 11 жовтня 2018 року про те, що у відносинах між ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 убачаються ознаки трудових відносин, є помилковим, оскільки однією із обов`язкових умов трудових відносин є те, що працівник зобов`язується виконувати визначену трудову функцію відповідно до трудового розпорядку. Те, що відносини ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мають ознаки трудових відносин спростовується наданими суду договорами про надання послуг, які мають певний строк дії та передбачають виконання певних замовлених послуг. Характерною відмінністю є оплата виконаних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 робіт, оскільки оплата передбачена за фактично надані роботи, а не за весь час перебування вказаних осіб у відносинах з позивачем.
Факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконували роботи (надавали послуги) на ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» за цивільно-правовими договорами встановлений постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 22 листопада 2018 року по справі № 316/1888/18, яка набрала законної сили.
6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що виплата заробітної плати проводиться позивачем з порушенням строків, встановлених чинним законодавством.
8. Колегія суддів дійшла висновку, що відсутність асигнування на рахунках підприємства, не звільняє його від відповідальності за порушення законодавства.
9. Суд дійшов висновку, що відсутність вини голови правління ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» ОСОБА_1 щодо несвоєчасної виплати заробітної плати встановлена постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 22 листопада 2018 року у справі № 316/1888/18, яка набрала законної сили, при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Висновок суду у постанові у справі про адміністративне правопорушення щодо відсутності вини керівника підприємства не виключає можливості притягнення до іншого виду відповідальності підприємства.
10. Цивільно-правова угода має містити наступні умови: термін початку і закінчення (менший за календарний рік); вид і обсяг роботи (послуг) у певних одиницях; винагороду за кожний вид роботи і загальну винагороду суму договору; відповідальність виконавця у разі невиконання робіт (ненадання послуг) своєчасно, або у разі неналежного виконання (критерії належності/якості/комплектності мають бути визначені в договорі); вказівку, що виконавець сам себе забезпечує засобами виробництва, сам облаштовує робоче місце і обладнує його всім необхідним, сам сплачує за електроенергію, засоби зв`язку, інтернет і решту всього необхідного для виконання завдання.
11. Договори про надання послуг між позивачем та ОСОБА_2 не містять наведених вище умов. Також не містять зазначених вимог договори про надання послуг між позивачем та ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з наказом Держпраці у Запорізькій області № 1647 від 09 жовтня 2018 року про проведення інспекційного відвідування ПрАТ «Електоропівденмонтаж-10» з питань додержання законодавства про працю, оформлення трудових відносин, строків виплати заробітної плати, дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 866 від 09 жовтня 2018 року.
14. З 10 жовтня 2018 року по 11 жовтня 2018 року було проведено інспекційне відвідування ПрАТ «Електоропівденмонтаж-10», за результатами якого складено акт інспекційного відвідування від 11 жовтня 2018 року № ЗП1954/580/АВ.
15. 01 листопада 2018 року Головним управлінням Держпраці в Запорізькій області, в особі заступника начальника Головного управління Держпраці в Запорізькій області Ганненка О.О. прийнято:
- постанову № ЗП1954/580/АВ/П/ПТ/ЗБ-2ФС про накладення штрафу в розмірі 11 169,00 грн;
- постанову № ЗП1954/580/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС про накладення штрафу в розмірі 223 380,00 грн.
16. Згідно з постановою № ЗП 1954/580/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 01 листопада 2018 року в порушення вимог частин першої, третьої статті 24 КЗпП України позивачем були допущені до виконання робіт працівники без укладання трудових договорів.
17. Згідно з постановою № ЗП 1954/580/АВ/П/ПТ/ЗБ-2ФС від 01 листопада 2018 року ПрАТ «Електоропівденмонтаж-10» порушив частини першу, другу, четверту статті 115 КЗпП України - виплата заробітної плати проводиться з порушенням строків, встановлених чинним законодавством.
18. Не погодившись із постановами Головного управління Держпраці в Запорізькій області від 01 листопада 2018 року № ЗП1954/580/АВ/П/ПТ/ЗБ-2ФС про накладення штрафу в розмірі 11169,00 грн, № ЗП1954/580/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС про накладення штрафу в розмірі 223380,00 грн, ПрАТ «Електоропівденмонтаж-10» звернулось до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
19. Касаційна скарга обґрунтована тим, що аналогічні обставини були предметом розгляду в Енергодарському міському суді Запорізької області де розглядалися справи № 316/1888/18 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 41 КУпАП та № 318/1889/18 про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 41 КУпАП у відношенні керівника ПрАТ «Електоропівденмонтаж-10» ОСОБА_1 .
20. Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 22 листопада 2018 року у справі № 318/1888/18 (справи № 316/1888/18 та № 316/1889/18 об`єднані в одне провадження) провадження у справі про притягнення директора ПрАТ «Електоропівденмонтаж-10» до адміністративної відповідальності за частинами першою, третьою статті 41 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
21. В аналогічній справі Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18 скасував накладений управлінням Держпраці штраф, оскільки ніхто не може двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
22. Крім того, колегією апеляційного суду неправомірно проігноровано приписи статті 204 Цивільного кодексу України, яка встановлює презумпцію правомірності правочину та в якій зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочини, які укладені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» за їх волею, не є нікчемними відповідно до діючого законодавства та не визнані недійсними в судовому порядку, а отже, вони уважаються правомірними.
23. Скаржник зазначає, що оскільки інспекційне відвідування представником Головного управління Держпраці в Запорізькій області є формою державного нагляду у сфері господарської діяльності, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
24. В силу приписів частин четвертої, п`ятої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Головне управління Держпраці в Запорізькій області може здійснювати державний нагляд контроль виключно на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і спеціального закону, котрий би встановлював особливості його діяльності.
25. Оскільки законодавець не ухвалив такого спеціального закону, тому спірні правовідносини врегульовані виключно приписами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що виключає можливість застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, якою керувався відповідач, призначаючи інспекційне відвідування, а тому наказ про призначення інспекційного відвідування, складені за його результатами постанови є протиправними та незаконними.
26. На підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2017 року у справі № 826/8917/17, визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
27. Постанова суду є чинною, а тому підстави у вигляді відсутності правових підстав для перевірки відповідачем суб`єкта господарювання, як наслідок, незаконності перевірки відповідача існували з моменту прийняття цієї постанови Кабінету Міністрів України, а саме з 26 квітня 2017 року, тобто і на момент ухвалення оскарженого рішення відповідача.
28. Головним управлінням Держпраці в Запорізькій області подано відзив на касаційну скаргу ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, у якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
29. Згідно приписів статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
30. Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
31. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
32. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
33. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
34. Трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).
35. Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
36. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
37. Згідно із статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
38. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
39. Згідно із частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
40. Згідно зі статтею 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.